Практичне заняття по темі 4 Страхові ризики та їх оцінка. План семінарського заняття

1. Поняття, характеристики та визначення ризику.

2. Види ризику та їх оцінка.

3. Ризикові обставини і страховий випадок.

4. Загальна характеристика стихійних лих, великих виробничих аварій та катастроф.

5. Теорія керування ризиком.

Література: 1, 12, 13, 26, 35, 47, 59, 60, 65, 5д, 22д, 23д, 24д.

Тестові завдання

1. Чи правильне твердження, що ризик «у своїй першооснові є невизначеністю»?

а) так;

б) ні;

в) правильні лише з ризику настання стихійних лих;

г) правильні лише з великих ризиків.

2. Якщо у даному районі за ряд років у середньому пожежею пошкоджено 100 будинків із 10 000, то імовірність настання страхового випадку складає:

а) 0,01;

б) 100;

в) 0,0001;

г) 0,001.

3. Зовнішні ризики пов’язані з:

а) природним середовищем;

б) економічним середовищем, серед яких i технологічні;

в) політичним середовищем;

г) все вірно.

4. Актуарнi розрахунки – це система:

а) математичних закономірностей;

б) статистичних закономірностей;

в) математичних i статистичних закономірностей;

г) математичних, статистичних та експертних закономірностей.

5. Частина страхового тарифу, що використовується для покриття страхових виплат, називається:

а) брутто-ставка;

б) нетто-ставка;

в) навантаження;

г) страхова премія.

6. Ризики за джерелами походження поділяють на:

а) фундаментальні та часткові;

б) зовнішні та внутрішні;

в) чисті та спекулятивні;

г) майнові, особові й тi, що стосуються вiдповiдальностi.

7. Контроль за ризиком, що спрямований на зменшення вiрогiдностi настання збитків та їхнього розміру, може включати в себе:

а) відмову від ризику шляхом припинення діяльності або володіння активами, які пов’язані з можливими збитками;

б) диверсифікацію діяльності, активів, інших об’єктів, що піддаються ризику;

в) проведення превентивних заходів;

г) усе правильно.

8. Страховий платіж сплачується:

а) страхувальником страховику;

б) страховиком страхувальнику;

в) застрахованим страховику;

г) набувачем страховику.

9. При визначенні нетто-тарифу за договором страхування життя використовують:

а) регіональну або селективну таблицю дожиття i смертності та регіональні або селективні таблиці додаткових страхових ризиків;

б) річну ставку інвестиційного доходу (i);

в) таблиці комутаційних чисел для встановленого в договорі страхування річної ставки інвестиційного доходу та ймовірностей відповідних страхових ризиків;

г) усе правильно.

10. Методика групової експертної оцінки при розрахунку страхових тарифів використовується у випадку:

а) якщо у фінансових системах страхування виникають проблеми, що виходять за межі формальних математичних постановок задач;

б) якщо розраховується ризикова надбавка з використанням стійких статистичних рядів;

в) якщо розраховується навантаження, виходячи з витрат на ведення справи та планового прибутку;

г) усе правильно.

11. Утримання ризику, яке передбачає, що потенційні збитки будуть покриватися з власних коштів суб’єкта ризик-менеджменту, включає в себе:

а) створення цільових резервів i фондів;

б) самострахування та кептивне страхування;

в) участь у відшкодуванні наслідків ризику;

г) усе правильно.

12. За критерієм сутності їхніх безпосередніх носіїв ризики поділяються на:

а) природні й антропогенні;

б) майнові й особові;

в) чисті та спекулятивні;

г) великі та масові.

13. Ризики класифікують за:

а) кількісними критеріями;

б) якісними критеріями;

в) кількісними та якісними критеріями;

г) кількісними критеріями – лише ризикові види страхування та якісними критеріями – лише страхування життя.

14. Частина страхового тарифу, що використовується для покриття затрат на здійснення страхування:

а) брутто-ставка;

б) нетто-ставка;

в) навантаження;

г) страхова премія.