3. Форми проведення страхування

Форми страхування – це порядок організації страхування на засадах добровільності або обов’язковості.

Обов’язкове страхування діє на основі таких принципів:

• встановлюється законом або витікає із міжнародних угод і договорів;

• суцільне охоплення об’єктів страхування, зазначених у законі;

• безстроковість дії страхування;

• автоматичність дії страхування;

• діє незалежно від сплати страхових платежів;

• нормоване страхове забезпечення.

Добровільній формі страхування притаманні такі риси:

• встановлюється на договірних засадах за згодою страховика і страхувальника;

• вибіркове охоплення об’єктів страхування;

• термін страхування обмежується в часі відповідно до договору;

• діє лише на основі заяви страхувальника;

• діє тільки при внесенні страхових платежів;

• ненормоване страхове забезпечення (за згодою сторін).

Класифікація страхування за формами проведення
Обов’язкове страхування	Добровільне страхування
страхування спортсменів вищих категорій; особисте страхування від нещасних випадків на транспорті; авіаційне страхування цивільної авіації; страхування засобів водного транспорту; страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту; страхування об’єктів космічної діяльності; інші види згідно із статтею 7 Закону України «Про страхування»	страхування життя; страхування від нещасних випадків; медичне страхування (безперервне страхування здоров’я); страхування здоров’я на випадок хвороби; страхування залізничного транспорту; страхування наземного транспорту (крім залізничного); страхування вантажів і багажу; страхування від вогневих ризиків і ризиків стихійних явищ; страхування фінансових ризиків; страхування інвестицій; страхування судових витрат; інші види згідно із статтею 6 Закону України «Про страхування»

4. Системи страхування та франшизи

В організації страхового забезпечення, яке визначає обсяг відповідальності страховика і включає виплату страхового відшкодування страхувальникові в разі настання страхових випадків, розрізняють декілька систем страхування:

• пропорційної відповідальності;

• першого ризику;

• «дробної частки»;

• за відновною вартістю;

• за граничною відповідальністю.

Страхова франшиза – визначена договором страхування частина збитків, яка в разі страхового випадку не підлягає відшкодуванню страховиком, або це – доля страхувальника в покритті збитку. Встановлюється у відсотках від страхової суми або у фіксованій грошовій сумі.

Розрізняють:

1. умовну (або інтегральну) франшизу;

2. безумовну (або ексцедентну) франшизу.

Умовна (інтегральна) франшиза – обговорена в договорі страхування частина збитків, яка не підлягає відшкодуванню страховиком у випадках, коли розмір збитків у межах встановленої франшизи. Якщо сума збитків перевищує встановлену франшизу, то вони (збитки) відшкодовуються в повному обсязі.

Безумовна (ексцедентна) франшиза – обговорена в договорі страхування частина збитків, яка вираховується у всіх випадках із зобов’язань страховика, тобто не підлягає поверненню страхувальникові при виплатах страхових відшкодувань. У даному випадку відповідальність страховика визначається розміром збитку за мінусом франшизи.

Контрольні запитання

1. Які ознаки характеризують економічну категорію страхування?

2. Які особливості обов’язкової та добровільної форм страхування?

3. Які існують системи страхування?

4. Які ви знаєте види франшизи?