Тема 12. Доходи, витрати і прибуток страховика
Склад доходів страховика. Доходи від страхової діяльності. Зароблені страхові премії, порядок їх визначення. Доходи від інвестування тимчасово вільних коштів. Витрати страховика: їх склад і економічний зміст. Собівартість страхової послуги. Виплата страхових сум і страхового відшкодування. Витрати на утримання страхової компанії. Прибуток страховика. Визначення прибутку від страхової діяльності. Прибуток від інвестиційної діяльності. Розподіл прибутку. Оподаткування страховиків.
Тема 13. Фінансова надійність страхової компанії
Поняття фінансової надійності страховика та її значення. Формування збалансованого страхового портфеля. Відбір ризиків. Тарифна політика. Перестрахування як метод забезпечення фінансової надійності. Фінансові методи забезпечення надійності страхових компаній. Платоспроможність страховика, умови її забезпечення. Власні кошти страховика. Технічні резерви, їх склад. Показники платоспроможності. Фактичний і нормативний запаси платоспроможності, порядок їх обчислення.
Частина іі. Тези лекцій
Тема 1. Сутність, принципи та роль страхування План лекції
Сутність і форми страхового захисту.
Економічна сутність і роль страхування.
Принципи страхування.
Функції страхування.
Сутність і форми страхового захисту
Страховий захист – це відносини, що складаються у суспільстві щодо попередження, подолання або зменшення негативного впливу ризиків і відшкодування збитків.
На даний час суспільна практика залежно від суб’єктів власності на ресурси виробила три основні організаційні форми існування страхового фонду (рис. 1).
Рис. 1. Складові існування страхового фонду (форми страхового захисту)
Централізовані резерви держави утворюються за рахунок загальнодержавних ресурсів. Основне призначення – відшкодування збитків і усунення наслідків стихійних лих і аварій, що спричинили великі розрухи та призвели до значних людських жертв. Натуральні – постійно поновлювані запаси продукції, матеріалів, палива та інших матеріально-технічних ресурсів за визначеною номенклатурою, розміщені на спеціалізованих базах. Грошові – централізовані державні фінансові ресурси, які формуються за рахунок коштів державного бюджету.
Нецентралізовані страхові фонди (фонди самострахування) – організаційно-відокремлені фонди суб’єктів господарювання (натуральна та грошова форма). Призначення – подолання тимчасових ускладнень у процесі господарювання. Відповідно до чинного законодавства України кожен суб’єкт господарювання створює резервний фонд (капітал) за рахунок роз поділюваного прибутку в розмірі 15 – 25 % статутного капіталу. Це досить дорога і нераціональна форма захисту, яка передбачає вилучення з обігу значних фінансових ресурсів.
Фонд страховика – створений за рахунок великої кількості його учасників (юридичних і фізичних осіб), які виступають у ролі страхувальників. Має вираження лише в грошовій формі.