Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Посибник ОСПЗО .doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
18.08.2019
Размер:
1.4 Mб
Скачать

Професійні можливості соціальних педагогів щодо соціально-правового захисту учнівської молоді та їх компетенція в цій сфері.

У самому загальному вигляді перелік проблем і віднесення їх до компетенції соціального педагога можна представити в наступних розділах:

1.Проблеми, пов’язані з неадекватною і девіантною поведінкою, дезадаптацією дітей і підлітків у соціальному середовищі:

  • "важкі" діти (некеровані, педагогічно занедбані, які ведуть себе виклично, агресивно);

  • делінквентність, „погана”, асоціальна компанія, кримінальні контакти, причетність до кримінальних обставин, облік у кримінальній міліції у справах неповнолітніх;

  • вживання дітьми алкоголю, наркотиків, різні види нехімічних адикцій неповнолітніх;

  • адаптація до нового середовища (у дитячому колективі за місцем проживання та навчання );

  • .дезадаптація відносно норм соціального життя в колективі і, як наслідок, самотність, дефіцит спілкування.

2. Проблеми, пов’язані з неблагополуччям у сім’ї, порушенням прав дитини і насиллям:

  • психологічне неблагополуччя в сім’ї, сім’я "соціального ризику", важкий матеріальний стан, безпритульність дітей, алкоголізм і/або наркоманія батьків;

  • дотримання, охорона і захист прав дітей і підлітків, що потребують правової, соціальної і педагогічної, медичної і психологічної допомоги, опіка, піклування, сирітство, соціальне сирітство;

  • агресія, насильство над дітьми з боку батьків, родичів, сусідів, опікунів, піклувальників.

3. Проблеми, пов’язані з конфліктами і морально-психологічним кліматом у школі:

  • агресія вчителів (крик, образи, таврування тощо);

  • конфлікти між вчителями й учнями, необ’єктивність, відсутність єдності вимог, відмова вчителів працювати з учнями;

  • пригніченість через нерозуміння навчального матеріалу, низька успішність, ухиляння від навчання, відсутність інтересу;

  • конфлікти в середовищі однолітків („один проти одного”, „усі проти одного”);

  • багатобічні конфліктні ситуації за участю дітей, батьків, учителів, адміністрації тощо.

4. Проблеми, пов’язані зі збереженням психічного здоров’я дітей, розвитком особистості, самовизначенням дітей і підлітків:

  • професійне самовизначення підлітків з врахуванням можливостей соціального середовища;

  • психологічна дезадаптованість, тривожність, фобії;

  • саморозвиток дитини і реалізація її можливостей у соціосередовищі;

  • особистісне самовизначення, рефлексія (Хто я? Який я?) [3, 12-13].

Проблемне поле професійної діяльності соціальних педагогів досить складне, а найскладнішими проблемами у вирішенні для соціальних педагогів, як свідчить практика, є такі:

  • проблеми дітей, що не знаходять собі місця в нормальному соціумі, дезадаптовані стосовно норм соціального життя і до життя в колективі; це, як правило, діти, що мають кримінальний контакт;

  • проблеми важкого матеріального стану батьків, бездоглядність, алкоголізм і, як наслідок, педагогічна занедбаність дітей;

  • педагогічна та правова безграмотність батьків, їх неготовність і/або небажання займатися повноцінним вихованням дітей;

  • вирішення проблем психологічного стану дитини при наявності багатобічних ієрархічних конфліктів між адміністрацією школи, батьками і учнями [3, 13-14].

У змісті професійної діяльності соціальних педагогів можна виділити три головні функції соціально-педагогічної роботи:

  1. профілактична: профілактика важкої життєвої ситуації дитини, попередження або створення умов для вирішення проблем соціального життя дитини, спільне з ним подолання труднощів на шляху до вирішення життєво важливих завдань;

  2. захисно-охоронна: захист і охорона прав дитини у вже сформованій важкій життєвій ситуації: захист дитини від соціального середовища, якщо в неї виникають проблема з адаптацією до цього середовища, і захист соціального середовища від деструктивного впливу на нього з боку дитини;

  3. організаційна: координація дій або засобів, що сприяють виходові дитини з важкої життєвої ситуації; розвиток і зміцнення соціальних зв’язків для використання можливостей різних людей і організацій; залучення їх до вирішення проблем соціального життя дитини й активне включення самої дитини у ці зв’язки.