Пекінська платформа дій

Пекінська декларація та Платформа Дій, одностайно прийняті на Четвертій світовій жіночій конференції (4-15 вересня 1995 року) представницями з 189 країн, відображають нові міжнародні зобов'язання щодо забезпечення рівності, розвитку та миру для всіх жінок.

Платформа, що складається з шести розділів, вивчає 12 "проблемних сфер", які являють собою основні перешкоди на шляху просування жінок. У ній викладено стратегічні завдання та перелічено дії, що їх мають вжити протягом наступних п'яти років Уряди, міжнародне співтовариство, недержавні організації та приватний сектор для того, щоб подолати існуючі перешкоди.

Платформу було згодом закріплено в Пекінській декларації. Вона підтвердила зобов'язання Урядів усунути дискримінацію проти жінок та подолати всі перешкоди щодо рівності. Уряди також визнали потребу враховувати ґендерний аспект в їхній політиці та програмах.

Місія та глобальна мережа.

Після проведення Жіночої конференції, яка відбулась в Найробі в 1985 році, світове співтовариство зазнало глибоких змін, що мали як позитивні, так і негативні наслідки для жінок. Глобальний рух за демократизацію призвів до розвитку політичних процесів у багатьох країнах. Зростаюча міць жіночих організацій та феміністських груп стала рушійною силою перетворень.

Водночас економічний занепад, політична нестабільність, великі витрати на виготовлення і закупівлю зброї, погано розроблені програми реформ, тягар зовнішнього боргу та постійне погіршення екологічної ситуації мали непропорційно великий негативний вплив на жінок.

Платформа Дій, стратегія посилення ролі жінок, має на меті сприяти розвиткові цих тенденцій в зворотньому напрямку. Вона намагається досягнути того, щоб жінки користувались своїми людськими правами та основними свободами повним обсягом протягом всього їхнього життя. Вона також закликає до запровадження принципу розподілу влади та відповідальності між жінками та чоловіками вдома, на роботі, а також на національному і міжнародному рівнях. Передумовою успішного здійснення Платформи Дій є зобов'язання з боку Урядів, міжнародних організацій та установ на всіх рівнях. Також це потребує належної мобілізації ресурсів на всіх рівнях, а також нових та додаткових ресурсів для країн, що розвиваються.

Бідність

Сьогодні понад 1 млрд. людей живуть у крайніх злиднях; переважною більшістю їх є жінки. За попереднє десятиріччя кількість жінок, що живуть в бідності, непропорційно збільшилась відносно кількості чоловіків, а ризик опинитися в злиднях набагато вищий серед жінок, ніж серед чоловіків. Бідність є особливо гострою серед жінок, які живуть в сільській місцевості.

Жінки бідніші, бо вони мають менше економічних можливостей та меншу незалежність, ніж чоловіки. Доступ їх до економічних ресурсів, освіти та навчання, а також до служб підтримки обмежений. Окрім того, вони майже не беруть участі в процесах прийняття рішень. Стійкість ролей, накладених суспільством на жінок, та тенденція до скорочення соціальних служб призвели до збільшення тягаря бідності, що лежить на жінках.

Платформа рекомендує:

- переглянути, прийняти та підтримувати макроекономічну політику та стратегії розвитку, спрямовані на задоволення потреб і зусиль жінок, які знаходяться в злиднях;

- переглянути закони та адміністративні постанови з метою забезпечення рівних прав жінок і їхнього доступу до економічних ресурсів;

- забезпечити жінкам доступ до заощаджень, а також до кредитних механізмів (установ);

- розробити ґендерну методологію та провести дослідження, спрямовані на фемінізацію бідності.

Освіта та навчання

Освіта є правом людини та важливим засобом для досягнення рівності, розвитку та миру. Хоча загалом було зроблено значний прогрес у прийнятті дівчат до початкових та середніх шкіл, у багатьох країнах дівчата все ще зазнають дискримінації через усталене ставлення, ранні шлюби та вагітність, нестачу доступних шкіл, а також через неналежне, упереджене в ґендерному сенсі викладання та навчальні матеріали. Дівчатам продовжують відмовляти в якісній освіті, особливо на вищих рівнях, а також у сфері науки і техніки.

Виявилося, що капіталовкладення у формальну і неформальну освіту та навчання дівчат і жінок є одним з найкращих засобів досягнення стабільного розвитку та економічного зростання.

Платформа рекомендує:

- забезпечити рівний доступ до освіти. Уряди повинні взяти на себе зобов'язання до 2000 року забезпечити загальний доступ до базової освіти та завершення початкової освіти для принаймні 80% дітей шкільного віку. Вони також мають погодитись на те, щоб усунути ґендерний розрив в початкових та середніх школах до 2000 року, а також запровадити практику загальнообов'язкової освіти у всіх країнах до 2015 року;

- усунути неписьменність серед жінок. Уряди мають зменшити рівень неписьменності серед жінок, принаймні, на половину порівняно з ситуацією 1990 року;

- полегшити доступ жінок до професійного навчання, науки і техніки, а також до продовження освіти;

- розвивати недискримінаційну освіту та навчання;

- вкладати значні ресурчи в освітні реформи та здійснювати контроль за їх здійсненням;

- сприяти постійному навчанню та освіті жінок і дівчат протягом всього їхнього життя.

Здоров'я

Здоров'я жінок складається з їхнього доброго емоційного, соціального та фізичного самопочуття. Воно визначається соціальним, політичним та економічним контекстом їхнього життя, а також біологічними особливостями. Підтримання фізичного та ментального здоров'я на максимально можливому рівні є життєво необхідним для життя жінок та їхнього доброго самопочуття. Це також необхідне для того, щоб вони могли брати участь в усіх сферах публічного та приватного життя. Це право повинно гарантуватися їм протягом всього їхнього життя нарівні з чоловіками. Платформа визначає репродуктивне здоров'я як стан абсолютно нормального фізичного, ментального та соціального самопочуття, а також сексуальне здоров'я, метою якого є покращання життя та персональних стосунків. Рівні відносин між чоловіками і жінками з питань сексуальних стосунків та репродукції потребують взаємоповаги, згоди та розподілу відповідальності.

Платформа визнає, що репродуктивні права базуються на визнанні фундаментального людського права будь-якої сімейної пари або особи - вільно вирішувати, скільки дітей вони хочуть мати та коли. Вони також мають право отримувати інформацію та приймати рішення щодо репродукції, які є вільними від дискримінації, примусу та насильства.

Платформа рекомендує:

- полегшити доступ жінок до належної, доступної та якісної охорони здоров'я, інформації та суміжних послуг протягом всього їхнього життя;

- скоротити смертність під час пологів принаймні на 50% відносно рівня 1990 року до 2000 року, та ще на половину до 2015 року;

- заохочувати як жінок, так і чоловіків брати на себе відповідальність за свою сексуальну та репродуктивну поведінку;

- вживати заходів, що базуються на ґендерному підході, по боротьбі із венеричними захворюваннями, ВІЧ/СНІДом та з вирішення проблем, пов'язаних з сексуальним та репродуктивним здоров'ям;

- накопичувати ресурси та слідкувати за подальшими діями, пов'язаними з охороною здоров'я жінок.

Насильство

В усіх суспільствах, у більшій чи меншій мірі, жінки та дівчата зазнають фізичного, сексуального та психологічного насильства, яке усуває ознаки заможності, соціального статусу та культури, як у публічному, так і приватному житті. Вони часто зазнають згвалтувань, сексуальних образ, сексуальних переслідувань та залякувань на робочому місці. Вони особливо уразливі до систематичного насильства під час війни. Сексуальне рабство, примусова вагітність, обезпліднювання та примусові аборти, передродова селекція статі дитини та вбивство немовлят також є актами насильства. Всі ці акти насильства порушують та завдають шкоди або нівелюють використання жінками їхніх людських прав та фундаментальних свобод. Такі групи жінок, як робочі-мігранти, потребують спеціальної уваги, оскільки вони особливо уразливі до насильства.

Недостатня кількість превентивних або захисних законів, нестача доступу до них або неефективний захист таких законів з боку державних органів, тільки прискорюють та збільшують випадки насильства проти жінок.

Платформа рекомендує:

- прийняти та запровадити законодавство, яке поклало б край дискримінації проти жінок;

- активно працювати над ратифікацією та виконанням усіх міжнародних угод, що стосуються насильства проти жінок, включаючи Конвенцію ООН про усунення всіх форм дискримінації проти жінок;

- прийняти нові закони та посилити вже існуючі для того, щоб покарати членів служб безпеки, поліцію або будь-яких інших державних службовців за акти насильства проти жінок;

- заснувати притулки, надавати правову допомогу та інші послуги дівчатам та жінкам, які знаходяться в ризикованій ситуації, а також надавати консультації та реабілітаційні послуги особам, що скоїли акт насильства проти жінок;

- сприяти місцевому, національному та міжнародному співробітництву з метою ліквідації структур, що займаються продажем жінок.

Збройний конфлікт

Мир – це передумова досягнення рівності між жінками і чоловіками. На жаль, збройні та інші види конфліктів досі існують в багатьох регіонах світу. Агресія, іноземна окупація, етнічні та інші конфлікти є сьогоденною реальністю, що впливає на чоловіків та жінок майже в кожному регіоні, та яку ще більше ускладнюють завеликі витрати на військові потреби і торгівля зброєю.

Хоча жінки рідко відіграють якусь роль у прийнятті рішень, які призводять до збройних конфліктів, їхня праця полягає в тому, щоб зберегти соціальний порядок в осередках конфліктів. Також вони мають вагомий вплив, виступаючи на захист миру та вирішуючи конфлікти.

Платформа визнає, що згвалтування, яке є звичайним явищем під час війн, є злочином, а за певних обставин – актом геноциду. Вона засуджує «етнічні чистки» як стратегією війни та згвалтування як один з її наслідків. Вона стверджує, що треба припинити такі дії та покарати осіб, що їх скоїли.

Платформа рекомендує:

- сприяти активнішій участі жінок у вирішенні конфліктів на рівнях прийняття рішень;

- скоротити завеликі витрати на військові потреби та контролювати доступ до зброї;

- сприяти загальній ратифікації анти-мінної Конвенції та Протоколу до 2000 року;

- визнати важливу роль та вплив жінок у мирних рухах усього світу;

- визнати потребу захищати жінок, що живуть в умовах збройного чи іншого конфлікту або іноземної окупації, або тих, хто став біженцем чи переміщеною особою.

Економіка

Жінки в усіх країнах роблять значний внесок в економічне життя. Їхня частка в робочій силі продовжує зростати, збільшився приток жінок до мікро-, малих і середніх підприємств, і все потрібнішим для кожної сім'ї стає їхній прибуток. Однак в багатьох регіонах світу жінки не допущені до процесу прийняття рішень у сфері економіки. Вони зіштовхуються з невисокою заробітною платою, поганими умовами праці, обмеженням працевлаштування та професійних можливостей. Хоча жінки роблять внесок до економічного розвитку шляхом як оплачуваної, так і неоплачуваної праці, робота без винагороди, наприклад, домашня та громадська, не вимірюється за кількісними показниками та не оцінюється в національних розрахунках.

Дискримінація в галузі освіти, навчання, найму, винагороди та просування по службі, а також негнучкі робочі умови, відсутність доступу до продуктивних ресурсів та неадекватний розподіл сімейних обов"язків, призводять до проблем обмеження працевлаштування жінок, їхніх економічних та професійних можливостей.

Платформа рекомендує:

- захищати жіночі економічні права та незалежність, включаючи доступ до працевлаштування, належні умови праці та контроль над економічними ресурсами;

- сприяти рівному доступу жінок до ресурсів, працевлаштування, ринків та торгівлі;

- забезпечувати послуги у сфері бізнесу, навчання, доступ до ринків, інформацій та технологій, особливо для жінок з низьким рівнем прибутку;

- зміцнювати економічний потенціал жінок та жіночі комерційні мережі;

- ліквідувати професійну сегрегацію та всі форми дискримінації при працевлаштуванні;

- сприяти збалансованому розподілу робочих та сімейних обов"язків жінок і чоловіків.

Прийняття рішень

Рівна участь в процесі прийняття рішень - це не тільки вимога елементарної соціальної справедливості або демократії. Вона важлива для формування відкритого та підзвітного уряду. Це також створить баланс, що точніше відтворюватиме склад суспільства. Незважаючи на поширений в багатьох країнах рух за демократію, жінки все ще замало репрезентовані в більшості урядових ланок, особливо в міністерствах та інших виконавчих органах, або при досягненні квоти в 30% керівних посад, що їх мали займати жінки до 1995 року, оскільки таке положення було схвалене Економічною та Соціальною Радою ООН. Вони не досягли значних успіхів й у здобутті політичної влади в законодавчих органах. В усьому світі лише 10 відсотків законодавчих посад та ще менший відсоток міністерських посад займають жінки.

Так само низька репрезентованість жінок на керівних посадах в мистецтві, культурі, спорті, засобах масової інформації, освіті, релігії та праві перешкодила їм зробити значний вплив на багато провідних установ та їхню політику.

Платформа рекомендує:

- забезпечити рівний доступ жінок та їхню повноцінну участь у владних структурах, у процесі прийняття рішень в урядових органах та суспільних адміністративних установах, включаючи суди, міжнародні та недержавні організації, політичні партії та профспілки;

- збільшити можливості жінок брати участь в процесі прийняття рішень та працювати на керівних посадах;

Інституційні механізми

Більшість країн заснували установи для просування жінок. Вони є різними за формою та за своєю ефективністю. Часто вони маргінальні відділення в структурі національного уряду, без чіткого мандату, і їм бракує належного персоналу та ресурсів , а також підтримки від національних політичних керівних кіл. На регіональному та міжнародному рівнях механізми та установи просування жінок також зіштовхуються з подібними проблемами. Багато організацій розробило свої методології для аналізу політики, базованій на ґендерній рівності. На жаль, їх або застосовують спорадично, або взагалі не використовують.

Платформа рекомендує:

- створити або підсилити державні структури та інші урядові органи; домогтись того, щоб відповідальність за просування жінок була покладена на якомога вищу ланку Уряду;

- інтегрувати ґендерні аспекти до законодавства, публічної політики, програм та проектів; домогтись того, щоб перед прийняттям рішень щодо політичного курсу було проведено аналіз його впливу на жінок та чоловіків;

- зібрати та розповсюдити роз'єднані дані та інформацію в сфері ґендеру для планування та аналізу; виміряти за кількісними показниками невинагороджувану працю, що проводиться поза державними розрахунками.

Права людини

Усі права людини є універсальними, неподільними, взаємозалежними та взаємопов'язаними. Повне та рівне користування ними з боку жінок та дівчат є пріоритетом для Урядів та Об'єднаних Націй, будучи важливим для просування жінок.

Уряди повинні не лише утримуватись від порушення людських прав усіх жінок, а й активно сприяти користуванню цими правами та захищати їх. Визнання важливості жіночих людських прав засвідчується тим фактом, що три чверті держав - членів ООН підписали Конвенцію про усунення всіх форм дискримінації проти жінок. Однак розрив між існуванням прав та ефективним користуванням ними виникає внаслідок недостатньо рішучих дій Урядів у заохоченні та захисті цих прав та нездатності Урядів поінформувати про них чоловіків та жінок.

Платформа рекомендує:

- заохочувати та захищати людські права жінок, повністю виконуючи всі документи з прав людини, особливо Конвенцію про усунення всіх форм дискримінації проти жінок;

- переглянути національні законодавства для забезпечення належного виконання всіх міжнародних угод з прав людини;

- забезпечити рівність та недискримінацію за законом та на практиці;

- досягнути правової грамотності.

Засоби масової інформації

Сьогодні багато жінок працює в засобах масової інформації, але мало хто з них досягнув рівня керівних посад. У багатьох країнах засоби масової інформації продовжують створювати негативний, принижуючий імідж жінок, не відображають їх різноманітне життя та внесок до суспільства. Насильницькі, принижуючі, та, зокрема, порнографічні вироби засобів масової інформації справляють негативний вплив на жінок. Засоби масової інформації бідь-якої країни мають потенціал для більшого впливу на просування жінок. Вони можуть створити самокеровані механізми, що допоможуть усунути упереджене до ґендерної рівності програмування. Жінки також отримають користь від досконалішого оволодіння навичками, знаннями та від доступу до інформаційних технологій.

Платформа рекомендує:

- активніше залучати жінок до висловлення в засобах масової інформації та через нові комунікаційні технології, до прийняття рішень у цій сфері; Уряди повинні прагнути досягнути ґендерного балансу шляхом призначення жінок та чоловіків до всіх дорадчих, управлінських, регулятивних та контрольних органів;

- сприяти збалансованому та вільному від стереотипів зображенню жінки в засобах масової інформації. Організації в сфері засобів масової інформації. НДО та приватний сектор мають сприяти рівному розподілу сімейної відповідальності та виготовляти матеріали, що висвітлюють різні ролі жінок-лідерів;

- розвивати серед засобів масової інформації та рекламних організацій професійні принципи, кодекси поведінки та інші форми самоуправління для того, щоб сприяти презентації вільних від стереотипів образів жінок, відповідно до свободи висловлення.

Навколишнє середовище

Користуючись природними ресурсами та керуючи цим процесом, жінки забезпечують свої сім'ї та спільноти засобами до існування. Як споживачки та виробниці, утримувачки своїх сімей та просвітниці, жінки відіграють важливу роль у сприянні стабільному розвиткові. Погіршення стану природних ресурсів має негативний вплив на здоров'я, добробут та життєвий рівень населення в цілому, та особливо на дівчат та жінок всіх вікових груп.

Однак жінки, яких рідко офіційно готують за фахом менеджерів з природних ресурсів, загалом залишаються в стороні від прийняття рішень, а їхній досвід та навички дуже часто обмежені. Незважаючи на керівну роль, яку відіграють жіночі організації, інституційна співпраця з національними структурами є занадто слабкою.

Платформа рекомендує:

- активно залучати жінок до прийняття рішень у сфері захисту навколишнього середовища на всіх рівнях, включно з діяльністю менеджерів, розробників та планувальників, а також виконавців екологічних проектів і робітників, які здійснюють їх оцінку;

- інтегрувати ґендерні проблеми та аспекти в політику та програми стабільного розвитку;

- зміцнювати та запроваджувати на національному, регіональному та міжнародному рівнях механізм оцінки впливу розвитку та екологічної політики жінок.

Дівчата - діти

У багатьох країнах дівчина-дитина зіштовхується з дискримінацією на найраніших стадіях життя, в дитинстві, а потім і в дорослому житті. Через шкідливе ставлення та поводження, таке як пошкодження жіночих статевих органів, надання переваги синові, ранні шлюби, сексуальна експлуатація та звичаї, пов'язані із здоров'ям та розподіленням їжі, в деяких регіонах до дорослого віку доживають менше дівчат, ніж хлопчиків. Через брак захисних законів або нездатність ввести такі закони в дію, дівчата є вразливішими до всіх видів насильства, особливо до сексуального. В багатьох регіонах дівчата зазнають дискримінації в доступі до освіти та спеціалізованого навчання. Більше 15 мільйонів дівчат віком від 15 до 19 років щорічно народжують та мають пов'язані з вагітністю ускладнення. Дівчата також вразливіші за хлопців до наслідків незахищених та передчасних сексуальних відносин, включно з ВІЧ/СНІД.

Платформа рекомендує:

- усунути всі форми дискримінації проти дівчат-дітей; прийняти та ввести в дію відповідне законодавство, яке б гарантувало рівне право на спадкоємництво та забезпечувало рівне право наслідувати, незалежно від статі дитини;

- усунути негативні культурні традиції та звичаї проти дівчат;

- усунути дискримінацію проти дівчат у сфері освіти, підвищення кваліфікації та навчання;

- усунути дискримінацію проти дівчат у сфері охорони здоров'я та харчування;

- усунути економічну експлуатацію дитячої праці та захищати молодих дівчат на роботі;

- посилити роль сім'ї.

Інституційні та фінансові заходи

Платформа Дій запроваджує ряд акцій, що мають призвести до фундаментальних змін. Оскільки заплановані цілі необхідно досягнути до 2000 року, потрібні негайні дії та підзвітність. Уряди відповідальні, головним чином, за виконання цих дій. Однак успіх також залежить від різноманітних національних, регіональних та міжнародних інституцій, як публічних, так і приватних, що потребують чітких та добре врегульованих мандатів, авторитету та ресурсів.

На національному рівні, для успішного виконання Платформи необхідно заручитись зобов'язаннями на найвищому політичному рівні. До кінця 1996 року всі Уряди повинні мати їхні власні національні стратегії або плани дій. Уряди мають встановити або підвищити ефективність національних структур з просування жінок та шукати підтримку серед великої кількості інших груп.

На регіональному та субрегіональному рівнях, регіональні комісії Об'єднаних Націй мають сприяти та допомагати національним інституціям. Регіональні установи повинні розробляти регіональні плани дій по здійсненню Платформи відповідно до встановлених графіків та наявних ресурсів.

На міжнародному рівні, всі підрозділи системи Об'єднаних Націй повинні отримати належні ресурси та підтримку для того, щоб здійснювати подальшу діяльність. Міжнародні фінансові установи заохочуються до перегляду політики, щоб переконатись, що їхні інвестиції та програми покращать становище жінок.

Щоб забезпечити повноцінне виконання Платформи та надавати консультації ґендерних питань, Генеральний Секретар Організації Об'єднаних Націй запрошується до створення відповідної високої посадив своєму офісі. Платформа також закликає до виділення належних фінансових ресурсів з усіх джерел та з усіх секторів.

ДОДАТОК В