- •Курс лекцій для студентів іі курсу всіх форм навчання всіх спеціальностей
- •Одеса одеу 2011
- •Передмова
- •Тематичний план дисципліни “ґендерознавство”
- •Тема 1. Вступ до вивчення дисципліни «ґендерознавство»
- •1.1. Ґендерознавство як наука та навчальний предмет, теоретико-методологічні основи, основні завдання дисципліни
- •1.2. Розвиток людського суспільства і ґендерна стратифікація
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Світова суспільно-політична думка про роль жінки та чоловіка у суспільстві в історичному вимірі
- •2.1. Формування та розвиток наукових знань про статеву диференціацію суспільства у Стародавньому світі та в епоху Середньовіччя
- •2.2. Ґендер у суспільно-політичних концептах епохи Просвітництва та Нового часу
- •2.3. Становлення та розвиток ґендерної історії
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Ґендерні тенденції в історії української суспільно-політичної думки
- •3.1. Ґендер у суспільно-політичній думці доби українського національного відродження хіх-хх ст.
- •3.2. Ґендерні дослідження в сучасній Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Жіночий рух як ідеологія і практика суспільних змін
- •4.1. Фемінізм, сутність поняття, витоки, основні етапи та напрямки розвитку
- •4.2. Жіночий рух в Ураїні: історія становлення та розвитку
- •4.3. Відродження жіночого руху в незалежній Україні та його вплив на формування ґендерної політики
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Рівноправність жінок і чоловіків у міжнародному та національному праві україни
- •5.1. Ґендерна рівність у міжнародних документах
- •5.2. Конституційне забезпечення ґендерної рівності в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Державний механізм забезпечення політики рівних прав і можливостей для жінок і чоловіків
- •6.1. Ґендерна політика, її сутність та соціальні основи
- •6.2. Комплексний підхід до вирішення проблем ґендерної рівності: міжнародний досвід та вітчизняні перспективи
- •6.3. Ґендерний компонент у громадсько-політичній сфері
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Ґендерна ситуація в умовах економічних перетворень
- •7.1. Чоловіки і жінки на ринку праці: особливості конкурентоспроможності, проблеми дискримінації та шляхи їх вирішення
- •7.2. Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у соціально-економічній сфері: реалії і перспективи
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Ґендерна політика у соціальній сфері українського суспільства
- •8.1. Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері соціального захисту: реалії і перспективи в українському суспільстві
- •8.2. Ґендерні проблеми демографічної ситуації в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9. Ґендерні особливості сучасної сім’ї
- •9.1. Ґендерний підхід у визначенні ролі сім’ї та шляхів поліпшення її функціонування в сучасному суспільстві
- •9.2. Попередження насильства в сім’ї як важливий чинник ґендерної політики в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10. Ґендерний підхід – важливий чинник демократизації освіти та науки
- •10.1. Ґендерні аспекти витоків розвитку вищої освіти та науки в Україні. Започаткування вищої жіночої освіти в м. Одесі
- •10.2. Політико-правовий статус жінки у сфері освіти та науки
- •10.3. Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері освіти в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Додатки
- •Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок
- •Частина II
- •Частина VI
- •Пекінська платформа дій
- •З конституції україни
- •Розділ I
- •Стаття 26.
- •Стаття 28.
- •Стаття 29.
- •Стаття 30.
- •Стаття 31.
- •Стаття 32.
- •Закон україни Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків
- •Із звіту про виконання державної програми за проектом оон «програма рівних можливостей та прав жінок»
- •Постанова верховної ради україни
- •Рекомендації парламентських слухань
- •Основні терміни (глосарій)
- •Література
- •Ґендерознавство. Курс лекцій для студентів іі курсу всіх форм навчання всіх спеціальностей. Укладач: Людмила Василівна Петришина
2.3. Становлення та розвиток ґендерної історії
Ґендерна історія як історична дисципліна виникла у 80-х рр. XX століття. Предметом її вивчення є історична ретроспектива дослідження ґендерних відносин. Поява ґендерної історії стала реакцією на розвиток жіночих досліджень (жіночих студій) та історії жінок (історичної фемінології), які наприкінці 70-х рр. зайшли в глухий кут як у плані методології, так і в плані визначальних пізнавальних концепцій, які базувалися або на марксистській методології, або, здебільшого, на постструктуралістських психоаналітичних інтерпретаціях, що зводили пояснення процесу формування й відтворення статевої ідентичності до індивідуального сімейного досвіду суб'єкта, абстрагуючись від структурних обмежень історичної специфіки.
У межах ґендерної історії з допомогою специфічної категорії «gender» дослідники отримали можливість не тільки подолали домінуюче уявлення щодо виключно біологічної сутності соціальних ролей статей, але й підійшли до усвідомлення необхідності вивчення історії жінок у контексті їхніх взаємовідносин з чоловіками у суспільстві.
Провісницею нового ґендерного підходу в історії стала Джоан Скотт, яка запропонувала осмислити ґендерну історію, а не окремо «жіночу» або «чоловічу». Дж. Скотт – американська дослідниця, професор Школи соціальних наук при Інституті підвищення кваліфікації Прінстонського університету в Нью-Йорку. З 1981 по 1985 рр. вона керувала центром Пемброка при Університеті Брауна, автор багатьох монографій, статей і нарисів. Зокрема, праці Дж. Скотт «Історія жінок: сучасний період», «Ґендер: корисна категорія історичного аналізу» дають можливість зрозуміти сутність ґендерної історії.
Однією з головних особливостей запропонованого Скотт нового методу стало «дихотомне мислення», що припускає вміння глянути на ту саму подію або явище і «очами чоловіка», і «очами жінки», знайти в цих різних ракурсах бачення подібності. Крім того, Скотт запропонувала як специфічну категорію історичного аналізу «ґендер», термін, введений спеціально для того, щоб підкреслити соціальний характер нерівності між статями й виключити біологічний детермінізм, імпліцитно присутній у понятті «статі-сексу». Скотт у своїй знаменитій статті «Ґендер: корисна категорія історичного аналізу» визначила ґендер як комплексне поняття: «Ґендер є складовою соціальних відносин, що базується на уявленнях про розбіжності між статями», а також бачила ґендер як «сферу, всередині якої, чи завдяки якій влада набирає сили».
Дж. Скотт визначила чотири групи соціально-історичних підсистем, які повинні піддаватися ґендерному аналізу. До них відносяться: 1) комплекс культурних символів, що закріплюють соціальні моделі поведінки статі; 2) нормативні твердження, які визначають спектр інтерпретацій згаданих символів, зосереджених у релігійних, педагогічних, наукових, правничих і політичних доктринах; 3) соціальні відносини, інститути і організації, які формують ці норми; 4) проблеми, пов’язані із самовиразом, суб’єктивним сприйняттям, самоідентифікацією особистості.
Врахування визначених компонентів ґендерного підходу в історичному дослідженні дає йому ряд переваг. По-перше, запропонована схема, за твердженням Скотт, може застосовуватися для аналізу будь-якого соціального процесу, тому що по суті «ґендер є первинне поле, всередині якого або за допомогою якого артикулюється влада». По-друге, ґендерна методологія дозволяє отримати більш повні результати комплексного аналізу, що включає не тільки характеристику взаємин статей в історичному вимірі, а весь комплекс функціонування й саморепрезентування влади через інститути, нормативні концепції, культурні символи – тобто через призму ґендера.
Сьогодні ґендер визнаний науковцями як важливий вимір соціуму поряд з класовим і расовим, застосовується у соціально визначених характеристиках чоловіків і жінок. Застосування ґендера як категорії аналізу дозволяє розкрити історичний процес у всьому його розмаїтті й функціональності.