Основні терміни (глосарій)

Ґендер (від англ. gender) – поняття, яке увійшло у вжиток із соціології, визначає соціальну стать людини на відміну від біологічної статі (sex). Тобто ґендер – це соціально-рольовий статус щодо визначення соціальних можливостей в освіті, професійній діяльності, доступі до влади, сімейній ролі та репродуктивній поведінці.

Ґендерна асиметрія – нерівність шансів чоловіків і жінок у різних соціальних сферах, обумовлена традиційними уявленнями щодо їх призначення.

Ґендерна демократія – це система волевиявлення жінок і чоловіків у громадянському суспільстві як рівних у можливостях і правах, що законодавчо закріплені й реально забезпечені у політико-правових принципах, діях, розбудові суспільних і державних структур з урахуванням ґендерних інтересів, потреб.

Ґендерна дискримінація на ринку праці – нерівне (в залежності від статі) ставлення до окремих працівників, які мають однакові кваліфікацію та показники продуктивності праці; відмова у наймі на роботу, у просуванні на посадах, у підвищенні кваліфікації; надання гірших робочих місць; упереджене ставлення у визначенні нерівної оплати за однакову працю тощо.

Ґендерна диференціація є процесом, у якому біологічні особливості жінок та чоловіків наділяються соціальним значенням і сприймаються як засіб соціальної класифікації.

Ґендерна діяльність – 1) діяльність щодо реалізації ґендерних принципів; 2) діяльність щодо забезпечення рівних прав і рівних можливостей чоловіків і жінок з метою їх самореалізації.

Ґендерна збалансованість – рівновага у представництві чоловіків і жінок у вищих органах влади та інших сферах життєдіяльності суспільства.

Ґендерна експертиза - 1) аналіз документів, текстів, програм, політики з позицій ґендерних принципів;

2) розгляд соціальних, законодавчих, економічних та інших питань з позиції ґендерних досліджень;

3) порівняльна оцінка на основі ґендерного підходу.

Ґендерна ідентичність – усвідомлення своєї належності до певної статі, готовність дотримуватись відповідних суспільних ґендерних норм. Ґендерна ідентичність є одним з важливих чинників у формуванні соціальних відносин.

Ґендерна культура - це сукупність статево-рольових цінностей у суспільних сферах буття та відповідних до них потреб, інтересів і форм діяльності обумовлена демократичним устроєм і пов’язаними з ним демократичними інституціями.

Ґендерна парадигма – теоретичний зразок (тип) розподілу ролей між статями в суспільстві з усіма економічними, політичними, соціальними, культурними та психологічними наслідками

Ґендерна перспектива – подальший розвиток людства на основі ґендерної ідеології.

Ґендерна політика – це утвердження партнерства статей у визначенні та втіленні політичних цілей, завдань та методів їх досягнення у діяльності політичних структур – держави, політичних партій, громадсько-політичних об’єднань.

Ґендерна психологія – галузь психологічної науки, яка вивчає закономірності формування та розвитку характеристик особистості як представника визначеної статі, обумовлені статевою диференціацією, стратифікацією та ієрархієзацією. У структурі ґендерної психології виділяють наступні розділи: психологія ґендерних відмінностей; ґендерна соціалізація; ґендерні характеристики особистості; психологія ґендерних відносин.

Ґендерна рівність – категорія, що існує для означення процесу справедливого ставлення до жінок та чоловіків. Для забезпечення справедливості критерії часто повинні компенсувати історичні та соціальні перешкоди, які не дають жінкам та чоловікам існувати в рівних умовах. Справедливість веде до рівноправності.

Ґендерна рівноправність – це рівне оцінювання суспільством подібностей і відмінностей між жінкою і чоловіком та розрізнення ролей, які вони відіграють.

Ґендерна соціалізація – процес засвоєння людиною соціально-статевої ролі, визначеної для неї суспільством від народження, залежно від того, чоловіком чи жінкою вона народилась.

Ґендерна статистика – наука, яка вивчає та відображає співвідношення чоловіків і жінок у різних сферах життєдіяльності суспільства.

Ґендерна стратифікація – це процес, в якому ґендер є основою соціальної стратифікації.

Ґендер як стратифікаційна категорія розглядається в сукупності інших стратифікаційних категорій (клас, раса, національність, вік).

Ґендерні стратегії – це визначення суспільно значимих ґендерних спрямувань в діяльності соціумів та їх організаційних структур, направлених на утвердження ґендерної демократії в суспільстві з метою розвитку ґендерної культури.

Ґендерна тенденційність – схильність до ґендерних ідей, поглядів, намірів, нав'язування їх та просування без врахування сучасних особливостей стану соціуму.

Ґендерна чутливість (gender sensitivity) – один із критеріїв оцінки планування змін, проектів, методів дослідження й аналізу. Чутливість у ґендерному відношенні – це врахування існуючого становища жінок і чоловіків при плануванні певних дій, що сприяють встановленню ґендерного балансу, не погіршуючи становища жінок і чоловіків.

Ґендерне право – 1) система законодавчих актів і механізмів шодо реалізації рівних прав і однакових можливостей чоловіків і жінок у суспільстві; 2) можливість діяти відповідно до ґендерних принципів.

Ґендерний аналіз – якісний та кількісний аналіз будь-якої інформації, що має ґендерну цінність, мета якого – визначити наявність у відносинах, що вивчаються, невідповідності, нерівності та встановити межі ґендерної дискримінації. Він охоплює збирання деталізованої ґендерної інформації, яка стає основою політичного планування, встановлення міри впливу ґендерних програм на ґендерну нерівність. Ґендерний аналіз сприяє глибшому розумінню відмінностей у впливі жінок і чоловіків на політику розвитку, а також засвідчує як ґендерно нерівні відносини можуть впливати на досягнення та цілі ґендерної політики, зокрема на ґендерну рівність.

Ґендерний індекс людського розвитку – це встановлені Організацією Об’єднаних Націй показники, що відображають становище в країні чоловіка і жінки в таких базових напрямах людського розвитку: можливість вести здоровий спосіб життя та довго жити; доступність якісної освіти; рівень матеріального добробуту.

Ґендерний моніторинг – систематичне дослідження ролей, відносин і процесів з акцентом на рівність чоловіків і жінок та наданні однакових можливостей у їх самореалізації (наприклад, в органах влади, розподілі праці тощо).

Ґендерний розрив (gender gap) – різниця між чоловіками і жінками у будь-якій сфері у контексті участі, доступу до ресурсів, прав, влади, впливу, винагороди і виплат. Особливе відношення до жінок має «ґендерний розрив в оплаті праці», який пов'язаний із різницею середнього розміру заробітку жінок і чоловіків.

Дискримінація жінок (сексизм) означає будь-яку відмінність, виключення або обмеження за ознакою статі, яке спрямоване на ослаблення або зводить нанівець визнання, використання або здійснення жінками (незалежно від їх родинного стану) прав людини і основних свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній, громадянській або будь-якій іншій галузі.

Жіноча конвенція – термін, що використовується як синонім до Конвенції про заборону усіх видів дискримінації щодо жінок.

Жіночі дослідження (women’s studies) виникли під впливом феміністської теорії у 70-х рр. XX ст. у США як напрямок у соціальних і гуманітарних науках. Метою жіночих досліджень було переосмислення культури, суспільства та самої науки з точки зору жінок («очима жінок») – на відміну від попередньої наукової традиції все оцінювати й аналізувати з «чоловічої точки зору». Історично передували ґендерним дослідженням.

Квотування представництва жінок у владних структурах – тимчасовий спеціальний захід, який може бути використаний для усунення фактичної нерівності та повинен бути скасований при досягненні такої рівності.

Маскулінізм (від лат. masculinus – чоловічий) – світогляд, що приписує та утверджує природність чоловічого домінування в суспільстві.

Маскулінність – 1) система властивостей особистості, що традиційно вважаються чоловічими; 2) сукупність ознак, які відрізняють чоловіка від жінки. Вони передбачають відповідність власній статевій приналежності, прийняття статево-рольових стереотипів, дотримання чоловічих норм, вироблення типових для чоловічої статі форм поведінки, способів самореалізації.

Паритет (від лат. paritas – рівність) – однакове становище сторін, рівність можливостей і потенціалу політичних сил, що протистоять одна одній.

Паритетна демократія – форма суспільних відносин у політико-правовій сфері, за якої жінкам гарантується рівний з чоловіками статус на підставі практичного представництва на всіх рівнях і у всіх владних структурах. Паритетна демократія передбачає фактично рівний розподіл ресурсів влади та відповідальності у всіх сферах суспільного життя, зокрема сфери публічної влади.

Патерналістська політика держави – напрям державної діяльності щодо жінок, змістом якої є проголошення та захист прав і свобод нарівні з чоловіками, організоване залучення жінок до державних форм організації влади і управління, створення системи пільг і захисту материнства і дитинства, регулювання участі жінок у системі виробництва, пропаганда образу жінки як рівної з чоловіком.

Патріархальна політика держави – діяльність, метою і змістом якої є зосередження основного місця і ролі жінки на виконанні природної функції (материнства, ведення домашнього господарства), усунення її від участі в публічній сфері життя й обмеження в професійній діяльності, визнання залежності жінки від влади, власності й ідеології, сформованої чоловіками.

Скляна стеля (glass ceiling) – невидимі штучні бар'єри, які перешкоджають жінкам займати високі керівні посади у різних сферах життя. Наявність цих бар'єрів зумовлена упередженим ставленням до ролі жінок окремих індивідуумів та реальних форм організації суспільства. Ця метафора виражає той факт, що у багатьох організаціях існує мовби невидима стеля, вище якої жінки не можуть просунутися. «Скляна стеля» є результатом постійної дискримінації жінок на роботі.

Стереотипи – упереджені думки про предмет чи феномен, що керують усім процесом їх сприйняття і характеризуються усталеністю та незмінністю.

Стигматизація – соціально-психологічна дискримінація певної групи людей, яку виокремлено за різними ознаками – національними, статевими, поведінковими. Процес, внаслідок якого група людей отримує стійке негативне маркування, яке визначає ставлення до неї оточення, а інколи і власну самооцінку.

Суфражизм (від лат. suffragium – виборче право) – жіночий рух, основною метою якого було досягнення рівних виборчих прав для жінок. Зародився цей рух у Північній Америці. У 1848 р. в Сенека-Фолсі (штат Нью-Йорк) відбувся з'їзд жінок, які виступили з вимогами рівноправності в сім'ї, освіті, професійній діяльності, політиці. Внаслідок цього руху американки досягли права на: працю, власність (1848 р.), участь у роботі профспілок, і, найголовніше, - участь у виборах (1920 р.). Був поширений в Англії, Німеччині і припинився після Першої світової війни з остаточним допущенням жінок до участі у виборах.

Фемінізм (feminism) – соціально-політичний, культурний та інтелектуальний рух. спрямований як на досягнення рівних прав жінок, так і на встановлення нового порядку, в якому стандарти і система цінностей не визначалися б чоловічими мірками. У сучасній, особливо західній, культурі, фемінізм досяг значної популярності та впливу на суспільство.

Фемінологія – наука про становище та функціональні ролі жінки у суспільстві.

Чоловічий шовінізм – форма прояву дискримінації щодо жінок, що виявляється в недооцінюванні жіночого потенціалу та досвіду у суспільстві.