6.2 Нематеріальні активи підприємства

• Нематеріальні активи — це категорія, що виникає внаслідок володіння правами на об’єкти інтелектуальної власності або на обмежені ресурси та їхнє використання в господарській діяльності з одержанням доходу.

• Конкретні складові елементи нематеріальних активів підприємства виокремлені на (рис. 6.2).

• Право власності на винаходи, корисні моделі та промислові зразки засвідчуються патентами.

• Патент — це охоронний документ, що видається державним органом (патентним відомством) і підтверджує право його власника на відповідний об’єкт промислової власності. Він забезпечує його власнику певні права, які конкретно сформульовані на (рис. 6.3).

Рис. 6.2 Типові елементи нематеріальних активів фірми

Рис. 6.3 Загальновизнані права власника патенту

• Процедура виникнення та здійснення авторського права. Особа, яка має авторське право:

• для повідомлення про свої права на твори в галузі науки, літератури та мистецтва, комп’ютерні програми і бази даних може використовуватися знак охорони авторського права, який ставиться на кожному примірнику твору і складається з латинської літери С у колі, імені особи, яка має авторське право, та року першої публікації твору. Повідомлення про право на топологію інтегральної мікросхеми складається з літери Т у колі, дати початку терміну дії виключного права на використання цієї топології та інформації, що дозволяє ідентифікувати право власника топології;

• для засвідчення авторства на твір, факту і дати публікації твору або наявності договорів щодо права автора на твір у будь-який час на протязі строку охорони авторського права може бути зареєстровано своє право в офіційних державних реєстрах. Про реєстрацію прав автора видається свідоцтво.

• Виникнення та здійснення суміжних прав проходить наступним чином. Продуценти фонограм і виконавці для повідомлення про свої права можуть на всіх примірниках фонограм чи їхніх упаковках використовувати знак охорони суміжних прав, який складається з латинської літери R у колі, імені особи, яка має суміжні права, та року першої публікації фонограми. При цьому виключні права виконавців і продуцентів фонограм можуть передаватися іншим особам на основі договору, в якому визначені спосіб використання виконання та фонограм, розмір і порядок виплати заохочення, термін дії договору.

• Раціоналізаторські пропозиції, «ноу-хау» та гудвіл, що є власністю підприємства, не мають спеціального правового захисту. За розголошення інформації про «ноу-хау» й комерційну таємницю передбачається сувора (аж до кримінальної) відповідальність.

• Право власності на нематеріальні ресурси у більшості випадків реалізується самим власником. Однак останній може передати таке право зацікавленій стороні шляхом укладання ліцензійної угоди.

Ліцензійна угода — договір, у відповідності з яким власник винаходу, корисної моделі, промислового зразка тощо (ліцензіар) передає іншій стороні (ліцензіату) ліцензію на використання в певних межах своїх прав на патент, «ноу-хау» та інше.

• Оскільки звичайно передача права власності супроводжується зазначенням різних умов (відносно терміну та обсягу використання повноти інформації, що передається, то відповідно до цього існує кілька видів ліцензій. Їхня класифікація з короткою характеристикою окремих з них наведена на (рис. 6.4)).

• Ліцензійні угоди можуть передбачати комплексну передачу кількох патентів і зв’язаних з ними «ноу-хау». У цьому випадку ліцензійна угода включає надання ліцензіарам інженерно-консультаційних послуг і передбачає супровідні постановки сировини, комплектуючих виробів та устаткування, а також надання інформації щодо вдосконалення ліцензійної технології на протязі строку дії угоди.

• За використання об’єкта ліцензійної угоди здійснюється певна матеріальна винагорода.

• найбільш розповсюджені роялті (періодичні відрахування), що встановлюються у вигляді ставок до обсягу продажу або в розрахунку на одиницю ліцензійної продукції.

• замість роялті можуть здійснюватися одноразово платежі, тобто оплачуватися фактична ціна ліцензії.

• розрахунки за ліцензії можуть також проводитися у формі передачі ліцензіару певної частки цінних паперів ліцензіата.

• Може застосовуватися й така форма розрахунків як зустрічна передача технічної документації, що передбачає взаємний обмін ліцензіями технологічними знаннями, досвідом.

Рис. 6.4. Класифікація та сутнісна характеристика видів ліцензій