Б Організаційно-правові основи здійснення лізингових операцій

▲ Організаційно-правові основи лізингу базуються на чинному законодавстві тієї чи іншої країни та укладених договорах. При цьому основною правовою формою регулювання взаємовідносин між суб’єктами лізингу слугує укладений в установленому порядку договір (угода).

▲ Для організації лізингової діяльності усіх суб’єктів важливого значення набувають певні умови договору лізингу. Перелік типових умов стосовно змісту договору лізингу наведено на (рис. 10.5).

▲ Права та обов’язки лізингодавців і лізингоодержувачів, що визначені чинним законодавством України, представлено в (табл. 10.4).

Рис. 10.5. Загальноприйняті (типові) умови договору лізингу

Таблиця 10.4

Основні права та обов’язки лізингодавців та лізингоодержувачів

Лізингодавці	Лізингоодержувачі
Права	Права
1. Здійснювати контроль за умовами експлуатації та цілеспрямованим використанням об’єкта лізингу лізингоодержувачем	1. Відмовитися від прийняття об’єкта лізингу у випадку порушення умов договору та затримати лізингові платежі до усунення порушення
2. Вимагати повернення переданого в лізинг майна у випадках несплати лізингових платежів протягом двох чергових строків лізингу	2. Вимагати від лізингодавця покриття збитків, нанесених ним внаслідок його дій чи бездіяльності при виконанні договірних зобов’язань
3. Вимагати від лізингоодержувача покриття збитків, нанесених внаслідок його дій чи бездіяльності
Обов’язки	Обов’язки
1. Передати майно лізингоодержувачу майно, що належить йому за правом власності	1. Прийняти і належним чином користуватися об’єктом лізингу, утримувати його у відповідності з узгодженими умовами договору з урахуванням фізичного спрацювання і зміни стану майна
2. Не втручатися у процес вибору лізингоодержувачем продавця майна та визначення специфікації об’єкта лізингу	2. Своєчасно здійснювати лізингові платежі
3. Своєчасно і в повному обсягі виконувати взяті на себе зобов’язання по збереженню об’єкта лізингу у відповідності до умов договору	3. У випадку несплати лізингових платежів протягом двох чергових строків за вимогою лізингодавця повернути йому об’єкт лізингу
4. Прийняти об’єкт лізингу по закінченню строку дії договору, якщо такий об’єкт не буде викуплено лізингоодержувачем	4. Надавати лізингодавцю відомості про технічний стан об’єкта лізингу та свій фінансовий стан
	5. Повернути об’єкт лізингу у випадку, якщо лізингоодержувач не реалізує своє право викупу об’єкта лізингу і не подовжить термін його використання після закінчення строку дії договору

▲ Право власності на об’єкт лізингу. Об’єкт лізингу протягом усього строку дії договору є власність лізингодавця. У випадку переходу права власності на об’єкт лізингу від лізингодавця до іншої особи договір лізингу зберігає свою правоздатність відносно нового власника. Якщо ж лізингоодержувач стає банкрутом, то об’єкт лізингу відокремлюється від загального майна банкрута і має бути повернений лізингодавцю, який може розпоряджатися таким майном на власний розсуд.

▲ Облік лізингового майна. Майно, яке продано за договором фінансового лізингу, зараховується на баланс лізингоодержувача з відповідною поміткою («взято у фінансовий лізинг»). Майно, що береться за договором оперативного лізингу, залишається на балансі лізингодавця з відповідною поміткою та зараховується на позабалансовий рахунок лізингодавця з поміткою отримання майна в лізинг.

▲ Суб’єкти та організація лізингових операцій. В лізингових операціях беруть участь, як правило, п’ять суб’єктів: 1) виробник (постачальний, продавець); 2) лізингодавець; 3) лізингоодержувач; 4) банк; 5) страхова установа. Організація лізингових операцій показана на (рис. 10.6).