В. Фінансова і кредитна політика держави

Загальнодержавне бюджетне планування. Цільові настанови прогнозів, планів і програм реалізуються в основному через бюджетне планування (складання та виконання державного бюджету).

● Державний бюджет — затверджена в законодавчому порядку розпис доходів і видатків країни звичайно на рік.

Укрупнена структура державного бюджету України представлена на (рис. 13.3).

● Джерела формування дохідної частини державного бюджету (в Україні, за зменшуваною часткою грошових коштів, що надходять):

1. податки з юридичних і фізичних осіб;

2. надходження коштів від зовнішньоекономічної діяльності;

3. надходження коштів від приватизації майна підприємств та організацій;

4. централізація частини амортизаційних відрахувань;

5. надходження коштів від продажу військового майна;

6. збори та інші неподаткові доходи.

● Напрями використання ресурсів (видатків) державного бюджету. Основні напрями використання видаткової частини бюджету показано на рис. 13.3. Окрім них, в державному бюджеті виокремлюють видатки на створення резерву центральної виконавчої влади — Кабінету Міністрів (Уряду) країни.

Рис. 13.3. Модель формування і використання ресурсів державного бюджету України

● Державний бюджет країни звичайно затверджується законодавчим органом з певним дефіцитом. Допустимий (обгрунтований) його рівень може становити п’ять відсотків видаткової частини державного бюджету. За ринкових умов господарювання економічно виправданий рівень дефіциту бюджету належить покривати переважно шляхом випуску цінних паперів — облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) і скарбничих зобов’язань.

Грошово-кредитна система країни являє собою сукупність принципів, організаційних форм, методів і правил, встановленим законодавством й спрямованих на забезпечення ефективного управління грошовим обігом і кредитом.

● Держава визначає грошову одиницю країни, види грошових знаків в обігу та порядок їхньої емісії, форми безготівкового платіжного обігу, масштаб цін і курс національної валюти по відношенню до іноземних валют.

● Кредит характеризує економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником стосовно одержання останнім позики у грошовій або товарній формі на умовах повернення та платності. Зазвичай в країні застосовуються три форми кредиту — державна, банківська, комерційна.

◙ Характеристика окремих форм кредиту.

■ Державний кредит — форма кредиту, відповідно до якої позичальником або кредитором виступає держава (місцеві органи влади), а сам кредит приймає вид випущених позик, що реалізуються в основному фінансово-кредитними установами. Він використовується для покриття певної частки державних видатків.

■ Банківський кредит є найбільш поширеною та основною формою надання у тимчасове користування грошових коштів юридичним (фізичним) особам і державі. Виокремлювані за певними кваліфікаційними ознаками види банківського кредиту представлені на (рис. 13.4). Більшість позик видається банками-кредиторами під заставу майна клієнта, тобто є забезпеченим.

■ Комерційний кредит надається у товарній формі продавцями покупцями у вигляді відстрочки платежів за продані товари та оформляється векселем. В міжнародних економічних відносинах різновидом комерційного виступає фірмовий кредит; останній відображає грошово-кредитні відносини між фірмами різних країн і надається у вигляді поставки товарів (здійснення послуг) з відстрочкою платежів, а оформляється звичайно переказним векселем (траттою) або відкритим рахунком.

Рис. 13.4. Застосовувані в загальнодержавному масштабі види банківського кредиту