13.5. Тактичне та оперативне планування діяльності

Відмінності між стратегічним і тактичним плануванням:

Перша — часова: стратегічне планування зв’язане з рішеннями, наслідки яких даватимуться взнаки протягом тривалого періоду, а тактичні плани лише конкретизують і доповнюють стратегічні.

Друга — за охопленням сфер впливу: стратегічне планування справляє ширший і глибший вплив на діяльність підприємства, а тактичне має вузьке спрямування.

Третя — сутнісно-змістова: якщо стратегічні плани окреслюють місію та підпорядковані останній цілі діяльності підприємства, а також важливі загальні засоби досягнення таких, то тактичні чітко визначають всю сукупність практичних засобів, необхідних для здійснення намічених цілей.

Зміст тактичних планів. Тактичне планування охоплює розробку середньо- і короткострокових планів. Останні є взаємозв’язані; вони мають єдину методологію складання та однаковий склад розділів. Сукупність основних розділів тактичних планів відображено на рис. 13.17.

Рис. 13.17. Типові розділи тактичних планів підприємства

Склад показників тактичних планів, що характеризують зміст планів і використовуються для оцінки результатів діяльності підприємства, наве­дено в табл. 13.3.

Оперативне планування — завершальна ланка в системі планування діяльності підприємства, основний важіль поточного управління виробництвом; детальна розробка планів підприємства та його підрозділів на короткі проміжки часу (місяць — зміну).

Оперативне планування органічно сполучає два напрямки роботи:

1) календарне планування (розробка оперативних планів і графіків виготовлення та випуску продукції);

2) диспетчеризація (комплекс робіт, який охоплює безперервний оперативний облік, контроль і регулювання виконання оперативних планів (ходу виробництва).

Основні завдання оперативного планування:

• забезпечення виконання плану виробничої діяльності по випуску продукції у заплановані строки за рівномірної роботи всіх підрозділів підприємства;

• встановлення режиму роботи підприємства, що забезпечував би повне використання устаткування і робітників;

• максимальне скорочення тривалості виробничого циклу та обсягів незавершеного виробництва.

Види оперативного планування:

Міжцехове оперативне планування — забезпечення скоординованої діяль­ності та необхідних виробничих пропорцій між цехами у відповідності до послідовності технологічних процесів (заготовчих, обробних, складальних) функцій різних цехів — основних, допоміжних, обслуговуючих. Головне його завдання — узгодження номенклатури заготовок, деталей і вузлів, а також строків передачі з одного цеху в інших.

Внутрішньоцехове оперативне планування — розробка календарних планів для виробничих дільниць і контроль їх виконання, розподіл робіт між дільницями та їх доведення до робочих місць, оперативне регулювання виробничих процесів.

Системи оперативного планування:

Подетальна система за планово-облікову одиницю використовує деталь певної назви. При цьому можуть застосовуватися:

а) складська система, за якою рівень завантаження та рівномірність випуску продукції визначаються необхідністю підтримання на певному рівні складських запасів деталей;

б) система планування за нормами технологічних запасів, що передбачає встановлення постійної насиченості усіх стадій виробничого процесу необхідними запасами напівфабрикатів (деталей, вузлів) і суворе дотримання розрахункового рівня цих запасів для кожного цеху;

в) система планування за строками подачі, в основу якої покладено встановлений термін запуску і випуску партій деталей з урахуванням їхніх технологічних запасів і строків міжцехових подач;

г) система планування за тактом потоку базується на синхронізації діяльності усіх виробничих підрозділів і встановленні єдиного такту випуску готової продукції.

За комплектної системи планово-обліковою одиницею слугує об’єднаний за певними ознаками комплект деталей (вузлів). Застосовується її підсистеми:

1. комплектно-вузлова (планово-облікова одиниця — вузловий комплект, який включає в себе деталі одного складального вузла);

2. комплектно-групова (застосовується у випадках, коли виготовляються деталі або вузли, що мають загальний технологічний процес, однакову періодичність запуску-випуску та строки подачі на наступну стадію);

3. машинокомплектна (планово-облікова одиниця — машинокомплект, виготовлюваний тим чи іншим цехом для певної машини).

Система оперативного планування на замовлення характеризується встановленням конкретних строків запуску-випуску виробів по кожному замовленню. За цієї системи замовлення і є планово-обліковою одиницею для підприємства в цілому, а для окремих цехів — комплекти деталей (вузлів) для певних замовлень.

Розробку і реалізацію оперативних планів здійснює виробничо-диспетчерський відділ (диспетчерська служба) підприємства. Його (її) основні завдання:

а) забезпечення виконання графіків виробництва всіма підрозділами;

б) контроль за ритмічністю і достатнім завантаженням робочих місць;

в) своєчасне виявлення, усунення і попередження простоїв (перерв у роботі);

г) використання технологічних і строкових запасів у випадку виник­нення порушень виробничого процесу.

29