- •14.1. Загальна характеристика продукції (послуг)
- •14.2. Маркетингова діяльність і формування програми випуску продукції (надання послуг) а. Маркетингова діяльність підприємства
- •Б. Формування програми випуску продукції (надання послуг)
- •14.3. Матеріально-технічне забезпечення виробництва
- •14.4 Якість і конкурентоспроможність продукції (послуг) а. Якість продукції: сутність, рівні, показники і методи оцінки
- •Б. Конкурентоспроможність продукції: сутність і визначення рівня
- •Б. Сертифікація продукції: сутність, види та системи
- •А. Державний нагляд за якістю продукції підприємства
- •Матеріальна відповідальність (розмір штрафів) за порушення вимог стандартів (норм, правил) в Україні, у відсотках до обсягу продукції у вартісному виразі:
- •Б. Внутрішньовиробний технічний контроль якості продукції
14.4 Якість і конкурентоспроможність продукції (послуг) а. Якість продукції: сутність, рівні, показники і методи оцінки
Економічна сутність якості продукції.
Кожний виріб має споживну вартість, що характеризує сукупність властивостей продукту праці, який задовольняє певну потребу, тобто корисність будь-якої речі.
Зі споживною вартістю безпосередньо зв’язана якість продукції, яка не тотожна їй, оскільки одна й та ж споживна вартість може бути корисною не в однаковій мірі.
На відміну від споживної вартості якість продукції виражає міру її придатності, тобто кількісний бік суспільної споживної вартості, і є її визначальною ознакою.
Якість як економічна категорія відбиває сукупність властивостей продукції, що зумовлюють міру її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення.
Характеристика рівнів якості продукції.
Рівень якості — це кількісна характеристика міри придатності продукції для задоволення конкретного попиту на неї як порівняти з відповідними базовими показниками за фіксованих умов споживання. Оцінка якості продукції передбачає визначення абсолютного, відносного, перспективного та оптимального її рівнів.
Абсолютний рівень характеризує якість виробу певного виду, що виготовляється підприємством у поточному періоді. Він визначається шляхом обчислення прийнятих для його вимірювання показників без їх порівняння з відповідними показниками аналогічних виробів.
Відносний рівень якості окремих видів виготовлюваної (нової) продукції визначається порівнянням їх техніко-експлуатаційних та економічних показників з абсолютними показниками якості кращих аналогічних вітчизняних і зарубіжних зразків виробів.
Перспективний рівень якості виробів — такий рівень, який можна досягти в майбутньому, враховуючи пріоритетні напрямки й темпи розвитку науки і техніки.
Оптимальний рівень якості — такий рівень, за якого загальна величина суспільних витрат на виробництво і використання (експлуатацію) продукції за конкретних умов її споживання є мінімальною.
Для визначення та контролю рівня якості окремих видів і всієї сукупності продукції, що виготовляється (проектується), використовується конкретна система показників — див. рис. 14.7.
Найбільш чисельною є група одиничних показників якості продукції — див. табл. 14.1.
Рис. 14.7. Система і зміст оцінних показників якості продукції підприємства
Приклад деталізації показників призначення, що становлять першу групу показників якості окремих видів виробів, наведено в табл. 14.2.
Узагальнюючі показники якості продукції представлено на рис. 14.8.
Методи оцінки рівня якості виробів:
1) об’єктивний; 2) органоліптичний; 3) диференційований; 4) комплексний.
Вони використовуються для визначення абсолютного (перший та другий методи) і відносного рівня якості (третій та четвертий методи).
Об’єктивний метод означає оцінку рівня якості продукції за допомогою стендових випробувань і приладових вимірювань, лабораторного аналізу. Такий метод є найбільш вірогідним і використовується для вимірювання абсолютного рівня якості засобів виробництва та деяких властивостей споживчих товарів. Його застосовують для визначення більшості техніко-експлуатаційних показників: засобів праці — продуктивності, потужності; предметів праці — вміст металу в руді тощо; споживчих товарів — вологостійкість взуття, вміст цукру або жиру в харчових продуктах тощо.
Ортоноліптичний метод базується на результатах аналізу сприйняття органами почуттів людини (зором, слухом, нюхом, дотиком) без застосування технічних вимірювальних і реєстраційних засобів. За цього методу використовується балова система оцінки показників якості, виходячи з певного переліку ознак (властивостей), що найбільш повно охоплюють якісні характеристики виробу. Кожній оцінці (відмінно, добре, задовільно, погано) відповідає певна кількість балів (наприклад, 5, 4, 3 і 0).
Диференційований метод оцінки рівня якості передбачає порівняння показників конкретного виробу з відповідними параметрами виробів-етилонів або ж з базовими показниками стандартів (технічних умов). Оцінка рівня якості цим методом зводиться до обчислення значень відносних показників, які за абсолютною величиною менше одиниці (при порівнянні з еталонними показниками), мають бути більше або дорівнювати одиниці (при порівнянні з вимогами стандартів чи технічних умов).
Комплексний метод полягає у визначенні узагальнюючого показника рівня якості виробу. Одним з варіантів комплексної оцінки якості є інтегральний показник, що обчислюється переважно як середньозважена арифметична величина з використанням при її визначенні коефіцієнтів вагомості (значущості) усіх розрахункових показників.
Рис. 14.8. Система узагальнюючих показників якості продукції підприємства