Б. Сертифікація продукції: сутність, види та системи

Сертифікація продукції — організаційно-технічний процес, що завершується видачею сертифіката — документа, який засвідчує високий рівень якості товару для ринку. Його відповідність вимогам міжнародних і (або) державних (національних) стандартів. Наявність сертифіката відповідності є правовою підставою для продажу продукції на внутрішньодержавному та світовому ринках.

Види сертифікації продукції: а) обов’язкова; б) добровільна.

Обов’язкова сертифікація здійснюється виключно в межах державної системи управління суб’єктами господарювання, охоплює у всіх випадках перевірку та випробування виробів з метою визначення їхніх характеристик (показників) і подальший державний нагляд за сертифікованою продукцією.

Добровільна сертифікація проводиться на відповідність продукції вимогам, що не є обов’язковими, за ініціативою самих суб’єктів господарювання на договірних засадах.

Організаційною основою сертифікації продукції слугує мережа державних випробувальних центрів по важливіших видах продукції виробничо-технічного та культурно-побутового призначення.

Міжнародні системи сертифікації. Координацію робіт по створенню таких систем здійснює спеціальний комітет по сертифікації — СЕРТИКО, який діє у складі ІСО. Цим комітетом розроблено:

• правила та порядок здійснення сертифікації продукції;

• критерії акредитації випробувальних центрів (лабораторій);

• умови вступу до міжнародної системи сертифікації.

У ряді країн функціонують акредитовані в СЕРТИКО ІСО і визнані світовим співтовариством випробувальні центи, які видають сертифікати на певні продукції.

Членство тієї або іншої країни в ІСО надає їй право приймати участь в діяльності міжнародних робочих органів технічних комітетів по стандартизації та сертифікації, користуватися діючими міжнародними стандартами. Україну прийнято в ІСО у 1993 році.

Системи якості підприємств створюються та сертифікуються з метою одержання максимально можливого прибутку і набуття іміджу надійного партнера на зовнішньому ринку.

Система якості являє собою сукупність організаційної структури, відповідальності, процедур, процесів і ресурсів, що забезпечують здійснення загального управління якістю продукції.

Ключові принципи формування системи якості:

1) підготовка усіх категорій персоналу (кадрів) найвищого професійного рівня;

2) безпосередня заінтересованість керівництва підприємства в повсякчасному позитивному розв’язанні проблем забезпечення якості продукції;

3) управління якістю продукції за участю всіх без винятку працівників підприємства; чіткий розподіл відповідальності між підрозділами та їхніми керівниками.

Сертифікація системи якості. Належний рівень системи якості продукції будь-якого підприємства засвідчується сертифікатом, що видається на певний термін (1—2 роки) національним органом по стандартизації, метрології та сертифікації. Для оцінки створеної системи якості та одержання відповідного сертифіката дозволяється залучати будь-яку закордонну фірму, яка професійно займається сертифікацією таких систем в інших країнах.

14.6. Державний нагляд за якістю продукції та внутрішньо-виробничий технічний контроль