Б. Конкурентоспроможність продукції: сутність і визначення рівня

• Конкурентоспроможність продукції — сукупність її властивостей, що характеризує міру задоволення конкретної потреби у порівнянні з представленою на ринку аналогічною продукцією. Вона визначає здатність витримувати конкуренцію на ринку, тобто мати оцінювані переваги порівняно з виробами інших товаровиробників.

• Конкурентоспроможність товарів започатковується ще на стадії проектування виробів. У процесі виробництва матеріалізуються визначальні елементи конкурентоспроможності продукції: якість і витрати. Моделювання і визначення рівня конкурентоспроможності продукції є необхідною передумовою для її продажу (реалізації) на відповідному ринку.

• Загальноприйнята типова схема оцінки конкурентоспроможності продукції — див. рис. 14.9

• Кількісна оцінка конкурентоспроможності однопараметричної продукції (К_п) здійснюється за формулою

де Е_оп, Е_пк — ефективність відповідно оцінюваної продукції та продукції-конкурента;

— коригуючі коефіцієнти, що враховують конкурентні переваги

Рис. 14.9. Схема оцінки конкурентоспроможності продукції

Ефективність продукції визначається шляхом співставлення її корисного ефекту за нормативний строк служби з сукупними витратами за життєвий цикл виробу.

Корисний ефект виробу звичайно обчислюється по одному показнику, прийнятому для оцінки конкурентоспроможності (продуктивності, потужності, енергомісткості, калорійності тощо).

Сукупні витрати за життєвий цикл оцінюваного виробу включають витрати, що зв’язані з маркетингом, конструкторсько-технологічною підготовкою виробництва, безпосереднім виготовленням і сервісним обслуговуванням.

В. Соціально-економічне значення та шляхи підвищення якості й конкурентоспроможності продукції

Значення та шляхи підвищення якості і конкурентоспроможності продукції.

• Певна кількість високоякісної та конкурентоспроможної продукції завжди повніше і краще задовольняє суспільні потреби в ній.

• Підвищення якості продукції є специфічною формою прояву закону економії робочого часу: загальна сума витрат суспільної праці на виготовлення і використання продукції більш новими витратами у виробництві, істотно скорочується.

• Конкурентоспроможна продукція забезпечує постійну фінансову стійкість фірми та одержання нею максимально можливого прибутку.

• Багатоаспектний вплив підвищення якості й конкурентоспроможності продукції не лише на виробництво та його ефективність, але й на імідж і конкурентоспроможність підприємства в цілому показано на рис. 14.10.

Сукупність конкретних шляхів (чинників) підвищення якості та конкурентоспроможності продукції — див. рис. 14.11.

Рис. 14.10. Багатоспрямовий вплив підвищення якості й конкурентоспроможності продукції на виробництво та імідж підприємства

Рис. 14.11. Основні шляхи (чинники) підвищення якості та конкурентоспроможності продукції підприємства

14.5. Стандартизація і сертифікація продукції (послуг)

А. Стандартизація продукції (послуг) суб’єктів підприємницької діяльності

Стандартизація — процес визначення і застосування єдиних правил з метою впорядкування діяльності в певній галузі (сфері).

Основні структурні елементи стандартизації продукції підприємства виокремлено на рис. 14.12.

Загальноприйняті принципи стандартизації продукції конкретного суб’єкта господарювання відображено на рис. 14.13.

Види нормативно-технічної документації, що використовуються у процесі практичного здійснення стандартизації продукції в Україні — див. рис. 14.14.

Характеристика окремих видів нормативнро-технічної документації.

Міжнародні стандарти розробляються Міжнародною організацією стандартизації (ІСО). Вони містять найбільш жорсткі вимоги до якості продукції та використовуються для сертифікації виробів, що експортуються в інші країни і продаються на світовому ринку. Нині існують міжнародні стандарти ІСО серії 9000. Перелік стандартів, що становлять існуючий їх комплекс, наведено на рис. 14.15.

Державні стандарти України встановлюються на такі групи виробів та об’єктів:

1) вироби загальномашинобудівного застосування (підшипники, інструменти, деталі кріплення тощо);

2) продукцію міжгалузевого призначення;

3) продукцію для населення й народного господарства;

4) організаційно-методичні та загальнотехнічні об’єкти (науково-технічна термінологія; класифікація і кодування техніко-економічної й соціальної інформації; організація робіт зі стандартизації та метрології; інформаційні технології; довідкові дані щодо властивостей матеріалів і речовин);

5) елементи народногосподарських об’єктів державного значення (транспорт, зв’язок, енергосистема, оборона, оточуюче природне середовище, банківсько-фінансова система тощо).

6) методи випробувань.

Рис. 14.2. Зміст процесу стандартизації продукції

Рис. 14.13. Принципи стандартизації продукції підприємства

Рис. 14.14. Види нормативно-технічної документації для проектування та виготовлення продукції

Рис. 14.15. Комплекс чинних міжнародних стандартів ІСО серії 9000

Вони містять обов’язкові і рекомендовані вимоги. До обов’язкових відносяться вимоги, які мають характеризувати безпеку продукції, що споживається безпосередньо людьми.

Галузеві стандарти розробляються на продукцію, на яку не встановлюються державні стандарти, або ж у випадку необхідності встановлення вимог, що доповнюють чи перевищують такі вимоги в державних стандартах.

Стандарти науково-технічних та інженерних товариств встановлюються на результати фундаментальних і прикладних досліджень, отриманих в окремих галузях знань або сферах професійних інтересів. Вони можуть застосовуватися за добровільної згоди відповідних суб’єктів діяльності.

Технічні умови містять вимоги, що регулюють відносини між постачальниками (розробником, виробником) і споживачем (замовником) по тих видах продукції, для яких державні й галузеві стандарти не розробляються та які виготовляються на замовлення окремих споживачів.

Стандарти підприємств виокремлюються в самостійний вид нормативно-технічної документації умовно, без правової основи. Вони розробляються підприємствами за власною ініціативою з метою конкретизації вимог, що містяться в інших видах нормативно-технічної документації. Об’єктами стандартизації у цьому випадку є окремі вузли і складальні одиниці, інструмент та оснащення власного виробництва, окремі норми в галузі проектування і продукування виробів, організації та управління виробництвом тощо.