37.Методи ціноутворення на олігополістичному ринку.
Ціноутворення за принципом «витрати плюс» використовується при невизначеному попиті на товари і складності визначення гран.витрат(МС). Спочатку розраховується середній рівень витрат, виходячи з повної завантаженості виробничих потужностей. При розрахунку витрат враховується, що велику питому вагу мають AVC. До AVC додається відсоток, що включає постійні витрати AFC і нормальний прибуток. Відсоток залежить від еластичності попиту на продукцію: при нееластичному попиті він буде вищим і навпаки.
Якщо не існує бар'єрів для входу в галузь, то не існує і способу утримати ціну вище конкурентного рівня в довгостроковій перспективі. Можливість входження в галузь зможе вплинути на поведінку олігополістів, що займають тривке положення на ринку. Вони можуть почати дії по витисканню конкурентів до того, як ті закріпляться або створять бар'єри.
Олігополісти можуть установити Q>QМ. Користуючись ефектом масштабу він зменшить середні витрати і піде на риск зниження ціни. Практика встановлення найнижчої ціни, що перешкоджає входу на ринок, називається практикою стримування цін або ціноутворенням, що обмежує вхід у галузь.
LAC – крива середніх витрат нового виробника на олігополістичному ринку. Якщо на олігополістичному ринку фірми об`єднаються в картель і призначить ціну Рм, цей ринок буде привабливим для конкурентів і картель припинить свою діяльність
38.Ознаки та хар-ні риси монополістичної конкур.Нецінова конкур.Та її вплив на обсяг продажу і витрат.
Монополістична конкуренція передбачає взаємне поєднання двох моделей ринку: досконалої конкуренції і чистої монополії.
Монополістичною конкуренцією наз. ринкову структуру, що передбачає наявність великої кількості фірм, для неї характерна легкість входу в галузь і виходу з неї. Продукція різних фірм диференційована.
Ознаки монополістичної конкуренції:1.Значна кількість фірм на ринку і висока ступінь конкуренції.2Товар кожної фірми є недосконалим замінником товару, що реалізується іншими фірмами. Диференціація товару означає, що він не стандартизований. Відмінності-в якості, рекламі чи іміджу, що дають продавцю локальну владу над товаром.3.Продавці при встановленні ціни на свої товари або при визначенні обсягу виробництва не враховують реакцію конкурентів. Малоймовірно, щоб конкурент отримав збитки, утративши значну частку ринку при зниженні ціни якою-небудь фірмою, тому що він має унікальний товар, на який є стійкий попит.4.На ринку є умови для вільного входу і виходу. Ринок може приваблювати, але вхід фірм більш складний, ніж при досконалій конкуренції. Необхідно мати певний капітал, ноу-хау, час для визнання покупцями нових торгових марок і послуг.
Монополістична конкуренція–це досконала конкуренція + диференціація продукції.
Ця диференціація ґрунтується як на реальних, так і на уявних відмінностях: якості товару;поглиблення післяпродажного обслуговування; місця продажу товару;стимулювання збуту.
При визначенні галузей необхідно спиратися на аналіз перехресної еластичності попиту на товари конкуруючих фірм.
З метою збільшення попиту на свій продукт фірма постійно шукає шляхи його удосконалення. Це підштовхує її до нецінової конкуренції, що є найбільш розповсюдженою формою моделі монополістичної конкуренції.
Методи нецінової конкуренції можуть бути:
пов'язані з удосконаленням продукту;
орієнтовані на рекламно-пропагандистську діяльність.
Продукт може удосконалюватися без істотної зміни його споживчих якостей. Однак у довгостроковому періоді фірми орієнтуються на розробку нових товарів.
Досягти тимчасових переваг над конкурентами можна не тільки на основі реальних відмінностей свого товару, але і за рахунок активної рекламної діяльності. Мета реклами – збільшення частки продукції фірми на ринку і посилення лояльності споживачів до товару фірми. Графічно стан фірми на ринку буде зображений переміщенням кривої попиту праворуч і зменшенням її еластичності, що буде означати успіх реклами.
Реклама може впливати на рівень попиту на товар фірми і на цінову еластичність цього попиту, а також на перехресну еластичність попиту щодо ціни на товари конкурентів.
Витрати реалізації–сума витрат фірми на просування товару до споживача з метою впливу на обсяг продажів свого товару: реклама, презентації, заохочення споживачів.
Середні витрати реалізації на одиницю випуску ACs спочатку зменшуються, а потім підвищуються завдяки збільшенню рівня продажів. Крива передбачає незмінність попиту на товар фірми.
Успішна рекламна кампанія підвищує попит на продукцію фірми.