10. Використання ефекту доходу і ефекту заміщення. Зв'язок між нормальними товарами, н.С.Ц., звичайними, Гіффена.

Розглянемо реакцію споживача на зниження ціни товару за незмінності цін інших товарів і доходу споживача. Це призведе:

1)До зростання реального доходу споживача. Він зможе придбати колишній набір товарів і збільшити придбання обох видів благ;

2)До заміщення товаром, ціна на який знизилась, товар який відносно подорожчав.

Ці 2 ефекти діють одночасно.

Загальний ефект зміни ціни розклав на складові Слуцький і Хікс. Поділ ефекту заміни і еф. доходу, при вивченні впливу зниження ціни на споживання товарів дає можливість встановити зв'язок між нормальними товарами, низької споживної цінності, звичайними і товарами Гіффена.

Нормальні товари споживання яких збільшується із зростанням доходів. Товари низької споживної цінності - споживання яких зменшується із зростанням доходів. Звичайні товари – для яких діє закон попиту.

Для нормальних товарів: І↑(↓)→С↑(↓), для товарів низької споживної цінності: І↑(↓)→С↓(↑), для звичайних товарів: Р↓(↑)→С↑(↓), для товарів Гіффена: Р↓(↑)→С↓(↑).

З огляду на ефект заміни і ефект доходу можна деталізувати ці залежності. Будемо вважати, що ефект заміщення збільшує споживання при зниженні ціни. Р↓(↑)→еф. заміщення→С↑, еф. доходу→С↑(нормальні)С↓(н.с.ц.) Для нормальних товарів ефект доходу і ефект заміщення діють в одному напрямку.

Всі нормальні товари є звичайними. Якщо для товарів н.с.ц. ефект заміни>ефекту доходу, вони є звичайними. Якщо для благ н.с.ц. ефект доходу>ефекту заміни, то вони є товарами Гіффена. Всі товари Гіффена – товари н.с.ц.

11. Попит і закон попиту. Фактори, що впливають на попит. Ринковий попит.

Обсяг попиту – це максимальна кількість товару, яку покупець згодний придбати за певних умов в певний період часу.

Закон попиту твердить, що між ціною і обсягом попиту існує обернений зв’язок: обсяг попиту скорочується зі зростанням ціни і зростає зі зниженням ціни.

Математичним виразом закону попиту є функція попиту: QD=f(P),де QD – обсяг попиту на товар, D – попит, P– ціна товару.

Лінійна функція попиту описується рівнянням: QD=a–b•P.

Крива попиту показує як споживач пристосовується до зміни ціни, показує зміну обсягу попиту.

Ринковий попит визначається як сума індивідуальних попитів при кожному значенні ціни.

Нецінові фактори попиту:

1)Смаки і уподобання споживачів; 2) специфічні фактори(мода, погода); 3) доходи споживачів; 4) очікування споживачів; 5) місткість ринку; 6) ціна і доступність товарів-субститутів і комплементарних товарів.

Дія нецінових факторів зсуває криву попиту. Зсув кривої попиту характеризує зміну попиту вцілому.

12. Пропозиція і закон пропозиції. Фактори, що впливають на пропозицію. Ринкова пропозиція.

Обсяг пропозиції – максимальна кількість товару, який згоден виготовити і поставити на ринок виробник за певних умов в певний період часу.

Закон пропонування твердить, що між ціною та обсягом пропонування існує прямий зв’язок: обсяг пропонування зростає з підвищенням ціни і скорочується зі зниженням ціни. Математичним виразом закону пропонування є функція пропонування: QS=f(P), де QS – обсяг пропонування товару

Лінійна функція пропонування може бути описана рівнянням: QS= – c+d•P.

Крива пропозиції S показує як виробники пристосовуються до зміни ціни і характеризує зміну обсягу пропозиції.

Ринкова пропозиція визначається як сума індивідуальних пропозицій за кожного рівня цін.

Нецінові фактори пропозиції: 1) витрати виробництва (чим вища ціна на ресурс, тим пропозиція менше); 2) кількість продавців на ринку; 3) очікування виробників; 4) податки і дотації; 5) специфічні фактори; 6) організованість ринку; 7) стабільність законодавства; 8) наявність виробничих потужностей і резервів.

Дія нецінових факторів зсуває криву пропозиції. Зсув кривої пропозиції характеризує зміну пропозиції в цілому.