4. Закон спадної граничної корисності блага. Перший закон Госсена. Рівновага споживача з кардиналістських позицій. Другий закон Госсена.

Спостереження за поведінкою споживача виявили, що кожна наступна одиниця блага приносить споживачу менше задоволення, ніж попередня. Це дало можливість німецькому економісту Г.Госсену сформулювати закон спадної граничної корисності (перший закон Госсена): величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується до досягнення нульового значення у точці повного насичення потреби.

В основі рівноваги споживача лежить принцип убування корисності. Рівновага споживача наступає коли він не зможе збільшити сукупну корисність, витрачаючи більшу частину грошей на одне благо і менше на інше в рамках свого бюджету.

Раціональний споживач в рамках обмеженості бюджету так здійснює свої покупки, щоб кожний придбаний товар приніс йому ознакову корисність граничну корисність пропорційно ціні товару, він отримає максимальне задоволення.

Рівновагу споживача описує другий закон Госсена: для максимального задоволення потреб в умовах обмеженості благ необхідно припинити споживання всіх благ у точках, де інтенсивність задоволення від споживання кожного блага стає однаковою.

5. Вибір споживача з ординалістських позицій. Аксіоми ординалістської теорії.

Ординалістську теорію розробили Еджуорт, Фішер, Парето.

Корисність не може бути кількісно виміряна. В теорії використовується не абсолютний підхід, а відносний, тобто ранг споживаного набору благ.

В основі ординалістського підходу лежать наступні припущення (аксіоми уподобань):

повна упорядкованість: споживач здатний упорядкувати альтернативні набори благ за допомогою відношення переваги або байдужості; транзитивність: споживач встановлює певний порядок уподобань. Якщо набір благ привабливіший для суб’єкта, ніж набір, той в свою чергу переважає привабливістю набір, то набір буде привабливішим також і за набір;ненасичуваність: всі блага бажані для споживача, збільшення благ в наборі робить його привабливішим, споживач завжди віддає перевагу набору, в якому більша кількість товарів.незалежність споживача: задоволення споживача залежить тільки від кількості споживаного блага і не залежить від споживання інших споживачів. Способом представлення переваг споживача є функція корисності, визначена на товарному наборі. Функція корисності - співвідношення між обсягами споживаних благ і рівнем корисності, якого досягає споживач.

6. Криві байдужості, їх властивості.

Графічно система переваг споживача ілюструється кривою байдужості, кожна точка якої представляє таку комбінацію благ х і у, що споживачу байдуже яку обрати.

U3>U2>U1

Набір кривих байдужості для 1 споживача і 1 набору благ називається картою кривих байдужості.

Властивості кривих байдужості:

1.Набори на кривих байдужості, більш віддалених від початку координат мають більшу перевагу, ніж розташовані на менш віддалених кривих.

2. Криві байдужості мають від'ємний нахил.

3. Криві байдужості не перетинаються.

4. Кут нахилу кривої байдужості показує можливість заміни одного блага іншим.

Кут нахилу – гранична норма заміщення благом х блага у, показує від якої кількості блага у споживач згодний відмовитися заради збільшення споживання блага х на додаткову одиницю.