Опис лабораторної установки

Лабораторна установка складається із двох стендів рис. 4.3. На правому стенді розміщені вольтметр 1, регулюючий мікропроцесорні контролери Р-130 2, ПРОТАР 3, мнемосхема 4, електронний імітатор об’єкта 5.

Рис. 4.3. Схема лабораторної установки.

На лівому стенді знаходяться потенціометр КСП-4 6, вольтметр 7, амперметр 8, автотрансформатор 9. Нижче розміщена панель тумблерів керування 10.

Порядок виконання роботи

1. Ввімкнути тумблер “возмущение” і вимкнути тумблер “сброс”.

Потенціометром “возмущение” змінити напругу, яка контролюється

вольтметром 1, у межах від 2,5 до 5 В (вхідна змінна Х, В).

2. Провести реєстрацію кривої розгону, результати якої занести в таблицю 4.1.

3. Побудувати графік кривої розгону, на якому методами кратних коренів та

номограм визначити значення сталих часу T₁ і Т₂.

4. Визначити сталі часу T₁ і Т₂ за допомогою програми ROZGON.bas.

5. Оцінити точність визначення сталих часу T₁ і Т₂ різними методами.

Таблиця 4.1

t,с

yе,ºC

ум,ºC

Контрольні запитання

1. Особливості кривих розгону багатоємнісних об’єктів.

2. Характеристика методу кратних коренів.

3. Характеристика використання методу номограм при визначенні сталих часу

багатоємнісних об’єктів.

4. Переваги та недоліки аналітичних та графо-аналітичних методів.

20