Взаємозв’язок форм організації території та виробництва на різних рівнях його процесу

Рівні процесу виробництва	Складові частини виробництва	Види виробничої діяльності	Термін виробництва	Форма суспільної організації	Форма (елемент) організації території	Домінуюча роль землі
1	2	3	4	5	6	7
Процес праці	Окрема виробнича операція технологічного процесу	Виконання виробничих операцій	Робочий час виробничої операції	Бригада, ланка, тимчасовий загін	Робоча ділянка, поле, окремий контур	Предмет праці, просторово виробничий базис
Процес виробництва окремого продукту	Галузь сільськогосподарського виробництва	Процес виробництва готового продукту в галузі (рільництво, садівництво, овочівництво і т.д.)	Робочий період галузі (період власне виробництва)	Виробнича бригада, ферма, цех	Сівозміна, вид угідь (сад, виноградник, сінокос, пасовище) або земельні масиви угідь	Головний засіб виробництва (предмет і засіб праці одночасно)
Процес виробництва в цілому (виробництво, розподіл, обмін і споживання продукції)	Підприємство в цілому	Процес виробництва суспільно необхідного продукту	Період відтворення	Підприємство, відділення, виробнича ділянка	Землекористування (землеволодіння)	Фундамент і просторовий базис виробництва

Основні дороги з'єднують також господарські центри бригад між собою, з фермами, сільськогосподарськими угіддями, маси­вами сівозмін.

Польова дорожня мережа призначена для руху автомашин і сільськогосподарської техніки при виконанні польових робіт, до­гляду за багаторічними насадженнями, сінокосінні тощо.

Виходячи з диференціації процесу виробництва слід розрізня­ти ефект організації території, поставивши його в залежність від ролі землі та характеру її використання:

• при виробництві суспільно необхідного продукту й у галу­зях тваринництва (земля - просторовий базис);

• при виробництві продукції в галузях рослинництва (земля − головний засіб виробництва);

• при виконанні окремих виробничих процесів (земля - пред­мет праці або просторовий операційний базис).

У зв'язку з цим основний ефект організації території полягає:

1. у зниженні щорічних затрат виробництва і різного роду втрат (під забудову, будівництво доріг) при розміщенні виробничих підрозділів, господарських центрів і магістральних доріг;

2. у прирості чистого доходу при організації угідь і сівозмін;

3. в економії затрат на виконання виробничих процесів і запоб­ігання втрат виробництва (за рахунок зменшення площ під пово­ротними смугами, залишковими трикутниками, клинами) при при­строї території сівозмін, багаторічних насаджень і кормових угідь.

Відповідно до розглянутої диференціації економічного ефекту пропонується розраховувати ефективність капіталовкладень на створення елементів виробничої та соціальної інфраструктури відповідного рівня процесу виробництва. Наприклад, при транс­формації угідь капітальні затрати окупаються приростом чистого доходу з освоєних або більш інтенсивно використовуваних зе­мель, при впорядкуванні території сівозмін вкладення на будівництво польових станів і доріг скуповуються за рахунок економії виробничих затрат і т.д.

Очевидно, основний ефект землевпорядкування пов'язаний з приростом чистого доходу і зниженням виробничих затрат, що також можуть трансформуватися в приріст чистого доходу. Приріст обумовлений здійснюваними заходами за рахунок додаткових капіталовкладень, або за рахунок додаткових виробничих затрат, чи організаційно-господарськими діями, які здійснюються без до­даткових затрат.

Для розрахунку узагальнюючого показника оцінки ефективності проекту Е_п, який враховує всі згадані вище заходи, використо­вується відношення приросту чистого доходу до приведених зат­рат:

де: ∆ЧД – приріст частого доходу;

З – додаткові виробничі затрати;

К – додаткові капіталовкладення;

Е – нормальний коефіцієнт ефективності капіталовкладень.

Відношення приросту чистого доходу, який одержаний за раху­нок організації території відповідно до затрат на проектні та вишукувальні роботи, капіталовкладень, поточних затрат виробниц­тва дозволить оцінити ефективність останніх.