- •Розширений перелік екзаменаційних питань з курсу «бюджетна система»
- •Державний бюджет, його сутність, функції та роль.
- •Кошторисний порядок фінансування. Кошторис бюджетної установи, його основні розділи та види.
- •Державний бюджет, його складові частини та роль у соціально – економічному розвитку держави.Как и вопрос 15
- •Кошторисний порядок фінансування та основні його принципи.
- •Державний бюджет як економічна та правова категорії і основний фінансовий план країни, його зв’язок з іншими фінансовими планами.Конспект тема 1
- •Кошторис бюджетної установи та його складові. Види кошторисів. Характеристика зведеного галузевого кошторису.
- •Бюджетна класифікація та її значення. Характеристика основних складових бюджетної класифікації.
- •Кошторис бюджетної установи та його складові. Види кошторисів. Характеристика загального кошторису. Конспект(тема 5)
- •Бюджетна система України, її структура та принципи побудови. Конспект(тема 2) и бюдж. Кодекс
- •Класифікація видатків бюджету та її характеристика. Класифікація видатків бюджету за економічними ознаками. Статья 8(пункт 1), конспект
- •Бюджетна система України та бюджетний устрій. Бюджетні системи унітарних та федеративних країн. Конспект, тема 2
- •Розпорядники бюджетних коштів, їх види та функції. Закони, якими визначаються розпорядники бюджетних коштів. Конспект, тема 5
- •Бюджетний Кодекс, його роль та основні розділи, їх характеристика.Конспект(тема 2)
- •Класифікація видатків бюджету та її характеристика. Класифікація видатків бюджету за функціональними ознаками. Конспект, тема 5
- •Складові частини бюджету, їх склад та характеристика. Конспект тема 1
- •Зведений бюджет України, його роль. Склад його показників та їх характеристика.
- •Кошторис бюджетної установи та його складові. Види кошторисів. Характеристика кошторису на централізовані заходи.
- •Показники зведеного бюджету та його роль. Показники зведеного бюджету України та зведеного бюджету Автономної Республіки Крим.
- •Кошторис бюджетної установи та його складові. Планування загального та спеціального фондів кошторису.
- •Нормування видатків бюджетних установ, види норм, характеристика натуральних та грошових норм. Конспект тема 5
- •Показники зведеного бюджету та його роль. Показники зведеного бюджету України та зведеного бюджету міста.
- •Нормування видатків бюджетних установ, види норм, характеристика комбінованих та укрупнених норм. Конспект, тема 5
- •Бюджетна класифікація та її значення. Основні напрямки класифікації доходів бюджету та їх характеристика
- •Основні показники планування видатків на фінансування закладів охорони здоров’я.
- •Доходи державного бюджету, їх склад та характеристика. Провідна роль податкових доходів.
- •Нормування видатків бюджетних установ, види норм, характеристика індивідуальних, розрахункових та обов’язковИх норм. Конспект, тема 5
- •Прямі податки та їх роль у формуванні доходів бюджету. Види прямих податків. Переваги та недоліки прямого оподаткування.
- •Класифікація видатків бюджету та її характеристика. Класифікація видатків бюджету за ознакою головного розпорядника бюджетних коштів.
- •Непрямі податки та їх роль у формуванні доходів бюджету. Види непрямих податків. Переваги та недоліки непрямого оподаткування.
- •Класифікація видатків бюджету та її характеристика. Класифікація видатків бюджету за бюджетними програмами.
- •Міжбюджетні трансферти, їх роль та види.
- •Територіальні центри та відділення соціальної допомоги на дому.
- •Основні показники планування видатків на утримання середньоосвітніх шкіл та їх характеристика.
- •Державний борг та його обслуговування.
- •Тарифікація педагогічних працівників, її роль та порядок проведення.
- •Місцеві бюджети – фінансова база місцевого самоврядування. Власні, закріплені та регулюючи доходи місцевих бюджетів.
- •Тарифікація медичних працівників, її роль та порядок проведення.
- •Доходи місцевих бюджетів, їх склад та характеристика.
- •Бюджетний дефіцит, причини його виникнення та джерела покриття.
- •Видатки місцевих бюджетів, їх склад та характеристика.
- •Бюджетний дефіцит та державний борг, їх взаємозв’язок. Граничний розмір державного боргу та його регулювання.
- •Місцеві податки та збори, їх роль у формуванні доходної бази місцевих бюджетів.
- •Основні етапи бюджетного процесу та їх характеристика
- •Прямі податки та їх роль у формуванні доходів місцевих бюджетів. Переваги та недоліки прямого оподаткування.
- •Резервний фонд бюджету, умови його створення та напрямки використання.
- •Держаний кредит, його функції, форми та їх характеристика.
Основні показники планування видатків на фінансування закладів охорони здоров’я.
Склад видатків на утримання закладів охорони здоров’я, перелічити основні сітьові показники планування видатків на утримання закладів охорони здоров’я; дати характеристику кожному з цих показників.
Учреждение здравоохранения делятся на: 1. Лечебно-профилактические. 2. Санитарно-профилактические. 3. Прочие учреждения и мероприятия.
Основними сітковими показниками, які враховуються під час визначення витрат на утримання установ охорони здоров’я, є такі: кіл-ть лікарняних ліжок, кіл-ть лікарських посад, кіл-ть ліжок розраховують згідно з прогнозом відвідувань (поліклінік), кіл-ть ліжко-днів. Відповідно до кількості ліжок у лікарні визнчають штати лікарів, середнього і молодшого мед.персоналу.
Кошторисне фінансування медичних закладів ґрунтується на таких показниках:
по стаціонару — кількість ліжок і ліжко-днів;
по поліклініках — кількість лікарських відвідувань.
Кількість ліжок характеризує лікарняні місця. Розрізняють нормативну потребу і фактичну їх наявність. Нормативна потреба визначається, виходячи з чисельності жителів і показника госпіталізації в розрахунку на рік. Фактична наявність характеризує кількість встановлених в медичному закладі ліжок. Кількість ліжко-днів — добуток від множення кількості ліжок на кількість днів функціонування одного ліжка на рік. Кількість лікарських відвідувань визначається шляхом множення чисельності жителів у районі обслуговування на середню кількість відвідувань лікарні на рік (приблизно 30 разів). Загальна кількість відвідувань розподіляється за окремими спеціалістами — хірурги, терапевти і т.п.
Система заробітної плати медичних працівників встановлюється в розрізі категорій: лікарі, середній та молодший медичний персонал, адміністративно-управлінський та обслуговуючий персонал.
Система зарплати лікарів ґрунтується на встановленні ставки зарплати та системи підвищень і надбавок. Ставка зарплати залежить від посади (лікар-хірург, лікар-інтерн чи лікарі інших спеціальностей) та кваліфікаційної категорії. Крім того, ставка в частині надбавки може залежати від місцезнаходження лікарні — місто чи сільська місцевість. Надбавки до зарплати також встановлюються за шкідливі і небезпечні умови праці (інфекційні лікарні, рентген-кабінети), за роботу у вихідні і святкові дні та нічний час.
Ставки зарплати середнього медичного персоналу залежать від посади (медична сестра, акушерка, фельдшер, зубний лікар), категорії і стажу роботи. Для молодшого медичного персоналу ставки встановлені в залежності від посади (сестра — операційна, сестра — хазяйка, сестра — ванниця). На середній і молодший медперсонал поширюються надбавки за шкідливі умови праці та роботу у вихідні і святкові дні та нічний час.
Для медичних працівників зарплата розраховується, виходячи з обсягів роботи — 0,25; 0,5; 0,75; 1,0; 1,25; 1,5 ставки. Дозволяється поєднувати обов’язки медичної сестри та санітарки. Для адміністративно-управлінського та обслуговуючого персоналу встановлені тверді ставки заробітної плати.
Фонд зарплати розраховується шляхом множення кількості посад на середню ставку зарплати. Середня ставка зарплати медперсоналу встановлюється на підставі тарифікаційного списку.
Кількість посад лікарів визначається в розрізі стаціонару і поліклініки: по стаціонару — виходячи з нормативу кількості ліжок на одного лікаря (15—30 ліжок), який диференційовано в розрізі відділень (хірургічне, терапевтичне і т. д.); враховуються також посади завідувачів відділеннями, лікарів-інтернів та лікарів-спеціалістів; у поліклініці — на основі кількості лікарських відвідувань у розрізі спеціалістів і встановлених нормативів прийому на одного лікаря; в поліклініці також передбачаються посади завідувачів відділеннями (за наявності певної кількості лікарів даного профілю).
Кількість посад середнього медперсоналу визначається по стаціонару виходячи з кількості цілодобових постів. Кількість постів, у свою чергу, встановлюється відповідно до нормативів кількості ліжок на один пост, які диференціюються в розрізі відділень і встанов люються окремо для денних і нічних годин. Кількість посад на один пост визначається шляхом ділення річного балансу часу в годинах (365 ? 24) на кількість годин роботи однієї медсестри на рік. Крім того, враховуються посади старшої медсестри, медсестри для організації індивідуального догляду за тяжкохворими та посади медсестер у лікувально-діагностичних кабінетах. У поліклініці кількість посад медсестер встановлюється за нормативом відповідно до кількості посад лікарів (як правило, 1:1 і більше).
Кількість посад молодшого медперсоналу визначається аналогічно середньому медперсоналу. Відмінність полягає в тому, що норматив кількості ліжок на один пост дещо більший.
Кількість посад обслуговуючого персоналу встановлюється за типовими штатними розписами. Крім бюджетних асигнувань, джерелом фінансування медичних закладів можуть бути доходи, які надходять від підприємств, організацій та установ за укладеними угодами на проведення медичного обслуговування їх працівників, доходи від надання платних послуг (видача довідок та ін.), надходження від спонсорських і благодійних внесків.
У страховій медицині об’єктом медичного страхування виступає здоров’я громадян. На відміну від особистого страхування, де також об’єктом може бути здоров’я громадян, страхове відшкодування виплачується не безпосередньо застрахованому, а у вигляді плати за лікування в медичному закладі.
Існують дві форми медичного страхування: обов’язкове і добровільне. Як правило, мінімум медичних послуг забезпечується обов’яз ковим страхуванням, додаткові — добровільним.
Страховиком може бути як держава (обов’язкове страхування), так і недержавні страхові компанії, страхувальниками: 1) держава (за рахунок бюджету — бюджетно-страхова медицина); 2) роботодавці; 3) громадяни.