- •1. . Вихідні дані та нормативи для розробки графіку руху поїздів.
- •2. Порядок розрахунку числа збірних поїздів на дільниці
- •3. Основні показники графіка руху поїздів
- •4. Визначення ходової, технічної та дільничної швидкості, коефіцієнту дільничної швидкості
- •5. Способи підвищення пропускної спроможності дільниць.
- •6. Основні нормативні документи, що регламентують роботу залізничних станцій. Порядок їх розробки та затвердження.
- •7. Класифікація станцій за призначенням, обсягом роботи, схемою
- •8. Класифікація маневрів
- •9. Нормування простих маневрових переміщень
- •14. Технологія обробки місцевих вагонів на технічних станціях.
- •11. Призначення дільничних та сортувальних станцій. Технологічні операції з поїздами на станціях.
- •13. Організація роботи станції в зимових умовах.
- •12. Розрахунок норм часу на технологічні операції з поїздами, що виконуються на технічних станціях.
- •17. План формування поїздів. Порядок розробки і затвердження
- •18. Вихідні дані для складання пфп
- •19. Порядок розрахунку пфп методом суміщених аналітичних співставлень
- •23. Визначити кількість гіркових локомотивів та коефіцієнт їх використання, якщо: витрати локомотиво – хвилин за добу
- •24. Перевірити дотримання умов взаємодії в роботі підсистеми розформування сортувальної станції, якщо: год, , , , .
7. Класифікація станцій за призначенням, обсягом роботи, схемою
Станцією називають розділовий пункт, що має колійний розвиток і пристрої, що дозволяють здійснювати певні технічні, вантажні, комерційні і пасажирські операції.
У залежності від функціонального призначення, ролі у економіці регіону і перевізному процесі станції класифікуються на
проміжні(у тому числі роз'їзди і обгінні пункти) – призначені для схрещення і обгону поїздів, посадки і висадки пасажирів, навантаження і вивантаження вантажів і багажу, маневрових операцій по відчепленню вагонів від збірних поїздів і причеплення до них, обслуговування під'їзних колій і ін.;
дільничні – призначені в основному для зміни локомотивів і локомотивних бригад, технічного огляду составів поїздів, розформування і формування збірних і дільничних поїздів, виконання пасажирських і вантажних операцій і ін.;
сортувальні (опорні, мережевого значення і районні) – призначені для масового розформування поїздів, формування наскрізних поїздів, а також дільничних, збірних і вивізних, що відправляються на прилягаючі дільниці, і передаточних поїздів на інші станції вузла;
пасажирські(технічні пасажирські) - призначені для прийому, обробки, відправлення пасажирських поїздів, обслуговування пасажирів, підготовки пасажирських составів до рейсу;
вантажні – призначені для вивантаження – навантаження вантажів і перевантаження їх з одного виду транспорту на інший, розділяють на станції загального користування, станції, що обслуговують переважно підприємства і склади, і спеціальні вантажні станції: перевантажувальні, портові і нафтоналивні.
У залежності від обсягу роботи всі станції і вокзали поділяються на класи. Станції і вокзали бувають внекласні і 1-5 класів. Пасажирські залізничні станції бувають внекласні, 1-3 класів. Класність станції визначають, виходячи з річних планових завдань з урахуванням фактично досягнутих обсягів роботи.
У залежності від схем колійного розвитку станції розділяють на
- продольний тип;
- напівпродольний тип;
- поперечний тип.
Вибір типу схеми колійного розвитку залежить від категорії лінії (1,2,3,4,5), корисної довжини приймально – відправних колій і мінімальної довжини станційної площадки.
8. Класифікація маневрів
Маневри – усілякі переміщення локомотивів ухолосту (без вагонів) або з вагонами (составами) для цілеспрямованого виконання операцій технологічного процесу.
За ступенем складності маневри розділяють на прості, при яких величина маневрового составу залишається незмінною, і складні, коли вона змінюється у процесі маневрів.
За характером роботи маневри поділяються на сортувальні , що складаються із розставлення вагонів, що знаходяться у составі, по різним коліям для утворення однакових за призначенням груп; групувальні - з'єднувальні, що полягають у підборі вагонів (груп вагонів) з різних колій у состав у визначеній послідовності; перестановочні – для перестановки вагонів з парку в парк і з колії на колію, подавання (прибирання) на місцеві пункти станції, під'їзної колії і ін..; спеціальні для осаджування вагонів у сортувальному парку, підтягування, переміщення їх при перевішуванні, промиванні і ін..
За призначенням маневри поділяються на операції: розформування поїздів, тобто сортування вагонів відповідно з їх призначенням (для завантажених транзитних – за призначенням плану формування, завантажених місцевих – по коліям вивантаження і ін.); формування з'єднання вагонів у поїзний склад у відповідності з планом формування і розстановки їх у відповідності з вимогами ПТЄ. Формують поїзди одночасно з розформуванням – сортуванням вагонів, тобто суміщуються два найбільш трудоємних станційних процесів. Використання цього методу зменшує час на закінчення формування поїздів і повністю його виключає; причеплення і відчеплення вагонів від поїздів; подавання і прибирання вагонів на різні вантажні і інші місцеві пункти станції; вантажні, що виконуються з вагонами вантажно – розвантажувальних пунктів станції (розставлення по вантажним фронтам, переставлення, зборка); інші, що використовуються для переставлення вагонів з парку у парк з будь - якою спеціальною метою, подавання їх на вагоно – ремонтні пункти, у депо, на колії для усунення комерційного браку і ін.
Маневри можуть виконуватися на сортувальних гірках, витяжних коліях і з використанням вільних кінців колій. На витягах і вільних кінцях колій маневри можуть виконуватися способами осаджування і поштовхами.
Для оцінки обсягу маневрів у якості вимірника використовують поняття маневрова операція. Типовими маневровими операціями є: розформування составу чи передачі, формування поїзду, обробка транзитного поїзду з переломом ваги і обміном груп вагонів, переустановлення составу чи груп вагонів з парку у парк чи з однієї колії на іншу, подавання чи прибирання груп вагонів і переставлення окремих вагонів.