3. Суд і розправа в правах малоросійських 1750 року.

Гетьманом став Кирило Розумовський. Поставив за завдання проведення декількох реформ. Провів реформу судової юстиції. Науковим провідником реформи був Федір Чуйкевич – один із найвидатніших юристів того часу.

Кодифікація була приватною, так як не спонсорувалась і не контролювалось державою.

Джерела :

А. Укр звичаєве право.

Б. Практика полкових сотенних і магестацьких судів.

В. Польські конституції – укази короля 1511-1611 рр, які стосувалися місцевого судоустрою.

Г. Трибунал руський 1681р про порядок апеляцій судових рішень

Д. Російське законодавство – артикул воїнський 1714 року, воїський устав 1716 року.

Е. Збірники магдебурзького права – Зерцало саксонів Павла Щербича, Порядок прав цивільних магдебурзьких Гроїцького.

Є. 3 і 4 розділи Литовського статуту 1588 року. Польські переклади.

Ж. Зміст деяких артикулів був його особистою нормотворчістю.

З. Норми римського і канонічного права.

Складений і затверджений канцелярією 18.10.1750 року. 6 частин.

1 – про докази, 2- про рочки і роки(процесуальні строки давності власності тощо), 3- про процес, 4- про апеляцію, 5-про виконання суду, 6- про посаг, віно і привіно (судовий процес із розгляду справ про розторгнення шлюбу).

26 липня 1754 року дописаний розділ про апеляцію

1755 рік – дописана 7-ма частина про давність земству

1758 році дописана частина про суд польовий, підкоморський і комісарський, тобто межовий.

Містить добре систематизовані правові норми, досить вміло икористана тогочасна законодавча техніка(мистецтво).

Історичне значення. Гетьман в 1760-1763 рр проводив судову реформу місцевих судів. Замість полкових та сотенних судів впроваджується судова система за зразком ЛС. Цю добу називають статутною.

1. вся територія гетьманщини була поділена на 20 судових повітів. У кожному повіті було утворено по 1 земському суду з цивільних справ, по 1 підкоморському суду із земельних справ і по 1-2 гродських судів із кримінальних справ.

2. це не були станові суди.

Ця реформа була проведена на основі збірника 1750 року. Цей збірник використовувався при нових кодифікаційних роботах.

4. Екстакт малоросійських прав 1767 року.

Причини:

1764 році ліквідовано посаду гетьмана.

В Європі була модною течією просвітницького освіченого абсолютизму. Катерина хотіла запровадити конституційний дорадчий орган. Для цього потрібна була юридична мотивація. Домовилася з Рум*янцевим щоб в У готували новий проект. В Глухові починає робота кодифікаційна кмісія на чолі з головою генеральної канцелярії Олександр Безбородько.

Екстракт – вижимки, витяги з чогось. Були взяті найкращі норми із ЛС, збірників МП, Прав, за якими судиться малоросійський народ та ін.

Цей збірник був таким за структурою:

Вступ і 16 розділів. Розподіл правових норм провів в залежності від предмета їх правового регулювання. Вссі норми були викладені в хронологічному порядку прийняття попередніх юр актів. В окремих місцях укладач зробив свої пояснення до правових норм.

Вступ. Невеликий за обсягом. Там вміщувався указ про утворення кодифікаційної комісії 1766 року та розпорядження Рум*янцева і малоросійської колегії про складання екстракту.

1. про головне управління малой росії

2. про суди

3. про попередню силу малорос прав

4. про порядок ведення справ

5. про маєтки держави

6. про прибутки держави

7. про ревізію

8. про комісарів та комісаріат (вищих суддів, які розглядали земельні справи)

9. про міста. Перелік привілегій міст.

10. про шляхту. Її переваги і маєтності.

11. про духовенство і його переваги і маєтності.

12. про козаків, їх вольності і маєтки

13. про чиновників

14. про артилерію

15. про простий народ. Затверджувався кріпосний лад в У, але значення кріпосного в губерніях Росії – невільники.

16. про греків – права громад нац меншин у містах.

Найбільша грецька громада із власним самоуправлінням була в Ніжині.

Зей збірник в законну силу не вступив. Катерина 2 відмовляється від ідеї освіченого абсолютизму.