- •Князівське законодавство
- •Звичаєве право.
- •Міжнародні договори.
- •3.Привілеї. – приватний закон.
- •4.Збірники законодавств.
- •Звичаєве право. Вона було неоднорідним.
- •Законодавчі акти автономноїх влади України.
- •Польсько-литовське законодавство попередньої доби.
- •Царське законодавство.
- •Кодифікація законодавства у в складі рі 18 ст
- •Суд і розправа в правах малоросійських 1750 року.
- •Екстакт малоросійських прав 1767 року.
- •Екстракт із указів, інструкцій та установ урядового сенату о. Безбородька 1786 року
- •Зібрання малоросійських прав 1807 року.
- •7. Литовський статут 1811 року.
- •8.Звід місцевих законів західних губерній 1837 року.
Екстракт із указів, інструкцій та установ урядового сенату о. Безбородька 1786 року
Суб*єктивні причини. Безбородько із простого канцеляриста стає другою особою після імператриці. Великий канцлер.
Вирішив впровадити в життя попередній Екстракт. Новий Екстракт мав 19 розділів. Текст був удосконалений.
Розділи : про апеляції, про компанійські полки в У, про розкольників(які не визнавали офіційно рос православну церкву), які поселилися в Маолоросії.
Екстракт не був введений в дію. Його використовували для подальших кодифікацій і як підручник для підготовки суддів.
Кодифікація права в У 1 пол 19 ст.
Причини :
1. 1 пол 19 ст характеризується занепадом феодально-кріпосницької системи господарювання
2. розвиток товарно-грошових відносин і проникнення їх в с\г
3. занепад кріпосного мануфактурного виробництва
4. соціальне рошарування в самих станах селянства і міщанства.
5. зростання товарності с\г, поглиблення спеціалізації окремих райогів у в с\г виробництві, зростання частини збанкрутілих поміщицьких маєтностей
6. зростання товарного обігу.
7. банкруцтво поміщицьких маєтків
8. продовження урбанізації міст, зростання їх ролі.
Все це як на всіх території РІ так і в У вимагало нового юридичного оформлення, правового регулювання через принципово нові нормативні акти.
На той час до поч 20 ст РІ приєднує до себе після поділу Польщі Правобережну У – волинь, поділля і після рос-тур війн 60-90-х рр 18 ст приєднує до себе південня землі У та Крим.
На Лівобережжі були свої закони, на Правобережжі – Речі Посполитої, на Півдні – загальне рос законодавства. Це все треба було привести до єдиного знаменника. Це розуміла і царська ввлада.
1804 рік – утворюється Комісія для складання законів. Вона складалася з 3-х експедицій.
1 – займалася основними загальноімперськими законами
2 – місцевими законами окремих провінцій включаючи У
3 – остаточне редактування розроблених проектів і кодексів.
В 2-й експедиції Кодифікаційної комісі для систематизації укр правових норм були утворені окремі групи. 1 – привести всі особливі укр норми привести у відповідність з основами загальноімперського права. 2 – на чолі з Федором Давидовичем повинна була скласти статути для Лівобережної У. 3 – на чолі з Андрієм Повстанським. 3-тя для Правобережної У.
Група Давидовича підготувала
Зібрання малоросійських прав 1807 року.
Це був перший цивільний кодекс в Україні. При підготовці проекту цього збірника Давидович спирався перш за все на ЛС 1688 року, Зерцало саксонів, Право хелменське, Право цтвільне магдебурзьке, Порядок прав цивільних магдебурзьких. Використані Екстракти, Права, за якими судиться малоросійський народ і укр звичаєве право.
Зібрання складалося із 3-х частин, викладених у 5 книгах, кожна поділена на розділи і параграфи.
1 частина. Складалася із Книги 1. в нй були вміщені нормицивільного права, які визначчали дієздатність, правоздатність осіб(народження, стать, вік) та норми сімейно-шлюбного права та норми опікунського права. Поділена на 8 розділів і 300 параграфів.
2 частина. Складалася із Книги 2. Собраніє малоросійських прав. 4 розділи. 290 параграфів. В ній шлося про договори, дії недозволені, лдоговори які вилучені з обороту, цивільну осудність тощо.
3 частина. 3 книги. Книга 1 – норми про володіння і власність, по здобич, давність володіння, спащину. Книга 2 – норми зобов*язального права про позички і позику, перепродаж, договори, засновані на ризику(авантюрні договори), про забезпечення договорів, договори між господарем і слугою. Книга 3 – розділи про розподіл спльної власності, поземельне і оброчне право, право користування чужим майном тощо. Всього 42 розділи 1377 параграфів.