- •Визначення трудомісткості розробки інформаційних систем і технологій.
- •Об’єктно-орієнтований аналіз.
- •Структурний підхід до розробки програмного забезпечення
- •Методи тестування програмного продукту.
- •Вимоги до документів на стадії розробки технічного завдання.
- •Статичні і динамічні структури даних.
- •Об’єктно-орієнтоване програмування.
- •Виключні ситуації у програмних продуктах
- •Архітектура та характеристики сучасних мікропор-рів.
- •Архітектура комп’ютера на базі сучасних мікропроцесорів.
- •Принципи та організація візуальних середовищ швидкої розробки програмного забезпечення.
- •Класифікація і основні властивості операційних систем.
- •Режими роботи і типи операційних систем.
- •Багатозадачне і багатопотокове програмування.
- •Об’єктно-орієнтоване візуальне програмування.
- •Розробка та програмна реалізація імітаційної моделі з використанням детермінованого алгоритму.
- •Розробка та програмна реалізація імітаційної моделі з використанням синхронного алгоритму.
- •Розробка та програмна реалізація імітаційної моделі з використанням агрегатного підходу.
- •Синтез математичної моделі за експериментальними даними.
- •Апаратні засоби комп’ютерних мереж.
- •Топології комп’ютерних мереж
- •Протокол пріоритетної передачі маркера.
- •Модель osi.
- •Взаємодія між рівнями у стеку мережевих протоколів.
- •Маршрутизація з статичними каталогами.
- •Маршрутизація з каталогами, що орієнтовані на сеанси.
- •Маршрутизація з динамічними каталогами
- •Глобальні та локальні мережі.
- •Логічна і фізична структура баз даних.
- •Організація реляційних баз даних.
- •Ідентифікація функціональних відношень.
- •Алгоритми нормалізації відношень.
- •Багатозначні залежності.
- •Створення і модифікація об’єктів баз даних.
- •Основи навігації по базах даних.
- •Сортування, фільтрація, пошук даних в базі даних.
- •Створення програмного забезпечення ведення баз даних у візуальних середовищах субд.
- •Побудова звітів в інтегрованих середовищах розробника баз даних.
- •Системний аналіз об’єктів і процесів комп’ютеризації на різних стадіях проектування інформаційних технологій.
- •Декомпозиція складних об’єктів і систем.
- •Етапи проектування програмного забезпечення комп’ютерних інформаційних систем.
- •Оптимізація застосувань типа клієнт/сервер. В основе клиент-серверной технологии лежат следующие идеи:
- •Програмні засоби обробки текстової і графічної інформації.
- •Методи обробки текстової інформації.
- •Технології розробки об’єктно-орієнтованих застосувань.
- •Методи представлення знань в експертних системах.
- •Математичні методи представлення знань. Числення предикатів.
- •48. Математичні методи представлення знань. Семантичні мережі.
- •Математичні методи представлення знань. Фрейми.
- •Етапи проектування експертних систем.
Етапи проектування експертних систем.
Экспертная система – это программа, которая ведет себя подобно эксперту в некоторой прикладной области. Чтобы производить экспертизу, компьютерная программа должна быть способна решать задачи посредством логического вывода и получать при этом достаточно надежные результаты. Экспертные системы должны решать задачи, требующие для своего решения экспертных знаний в некоторой конкретной области, поэтому такая программа должна иметь доступ к системе фактов, называемой базой знаний. Во время консультации программа делает заключения (выводы), которые основаны на информации, имеющейся в базе знаний. Некоторые экспертные системы предоставляют возможность добавления и использования новой информации непосредственно во время консультации. Экспертную систему, таким образом, можно представить состоящей из трех частей:
База знаний (БЗ).
Механизм вывода (MB).
Система пользовательского интерфейса (СПИ).
Субъекты, которые участвуют в разработке ЭС:
- пользователь;
- инженер по знаниям;
- эксперт.
Инженер по знаниям должен получить знания от эксперта и формализовать их. Как правило, знания имеют вид: как справиться с проблемой, а не как она возникла! Т.е. описание алгоритма «на все случаи жизни» невозможно. Эксперт может не указывать некоторые мелочи (аспекты), которые потом могут всплыть при работе ЭС.
Желательно, чтобы инженер по знаниям был новичком в области построения ЭС в данной предметной области.
Существует вероятность, когда система не сможет решить заданную проблему. Тогда требуется повторная работа с экспертом.