- •Визначення трудомісткості розробки інформаційних систем і технологій.
- •Об’єктно-орієнтований аналіз.
- •Структурний підхід до розробки програмного забезпечення
- •Методи тестування програмного продукту.
- •Вимоги до документів на стадії розробки технічного завдання.
- •Статичні і динамічні структури даних.
- •Об’єктно-орієнтоване програмування.
- •Виключні ситуації у програмних продуктах
- •Архітектура та характеристики сучасних мікропор-рів.
- •Архітектура комп’ютера на базі сучасних мікропроцесорів.
- •Принципи та організація візуальних середовищ швидкої розробки програмного забезпечення.
- •Класифікація і основні властивості операційних систем.
- •Режими роботи і типи операційних систем.
- •Багатозадачне і багатопотокове програмування.
- •Об’єктно-орієнтоване візуальне програмування.
- •Розробка та програмна реалізація імітаційної моделі з використанням детермінованого алгоритму.
- •Розробка та програмна реалізація імітаційної моделі з використанням синхронного алгоритму.
- •Розробка та програмна реалізація імітаційної моделі з використанням агрегатного підходу.
- •Синтез математичної моделі за експериментальними даними.
- •Апаратні засоби комп’ютерних мереж.
- •Топології комп’ютерних мереж
- •Протокол пріоритетної передачі маркера.
- •Модель osi.
- •Взаємодія між рівнями у стеку мережевих протоколів.
- •Маршрутизація з статичними каталогами.
- •Маршрутизація з каталогами, що орієнтовані на сеанси.
- •Маршрутизація з динамічними каталогами
- •Глобальні та локальні мережі.
- •Логічна і фізична структура баз даних.
- •Організація реляційних баз даних.
- •Ідентифікація функціональних відношень.
- •Алгоритми нормалізації відношень.
- •Багатозначні залежності.
- •Створення і модифікація об’єктів баз даних.
- •Основи навігації по базах даних.
- •Сортування, фільтрація, пошук даних в базі даних.
- •Створення програмного забезпечення ведення баз даних у візуальних середовищах субд.
- •Побудова звітів в інтегрованих середовищах розробника баз даних.
- •Системний аналіз об’єктів і процесів комп’ютеризації на різних стадіях проектування інформаційних технологій.
- •Декомпозиція складних об’єктів і систем.
- •Етапи проектування програмного забезпечення комп’ютерних інформаційних систем.
- •Оптимізація застосувань типа клієнт/сервер. В основе клиент-серверной технологии лежат следующие идеи:
- •Програмні засоби обробки текстової і графічної інформації.
- •Методи обробки текстової інформації.
- •Технології розробки об’єктно-орієнтованих застосувань.
- •Методи представлення знань в експертних системах.
- •Математичні методи представлення знань. Числення предикатів.
- •48. Математичні методи представлення знань. Семантичні мережі.
- •Математичні методи представлення знань. Фрейми.
- •Етапи проектування експертних систем.
Архітектура комп’ютера на базі сучасних мікропроцесорів.
ЭВМ строится по модульному принципу. Модули ЭВМ представляют собой функционально законченные устройства с типовым напряжением. Устройства, входящие в состав ЭВМ, делятся на центральные (процессор, ОП) и внешние (периферийные – устройства в/в и внешние запоминающие устройства). Схема ЭВМ:
Процессор предназначен для выполнения арифметических и логических операций, управления вычислительным процессом и организации взаимодействия между устройствами ЭВМ. Состоит из 2-х основных устройств:
– АЛУ (арифметико-логическое устройство). Предназначено для выполнения арифметических и логических операций над числами, представленными в форме с фиксированной, плавающей точкой и в десятичном формате. А также для формирования признаков результата операции. АЛУ строится на сумматорах, регистрах и др.
– УУ (устройство управления). Предназначено для управления вычислительным процессом. УУ дешифрирует коды команд, вырабатывает управляющие сигналы в соответствии с этими кодами для АЛУ и др. устройств ЭВМ. В процессе работы на УУ поступают признаки результатов и сигналы запросов прерываний, с учетом которых, если необходимо, УУ корректирует вычислительный процесс, вызывает обработчики прерываний и выполняет некоторые другие действия.
ОП(оперативная память) предназначена для временного хранения программ и данных, обрабатываемых в программе.
Внешние устройства предназначены для организации взаимодействия пользователя с центральными устройствами (ЦУ). Делятся на:
– устройства ввода (Увв)
– устройства вывода (Увыв)
– внешние запоминающие устройства (ВЗУ)
Увв предназначены для ввода информации в ЭВМ. Преобразует инф-ю, представленную на внешних носителях, в электрические сигналы, используемые для представления инф-ции в ЦУ ЭВМ.
Увыв выполняют функцию, обратную Увв, т.е. преобразует электрические сигналы, с помощью которых инф-я представлена в ЭВМ, в форму, удобную для восприятия человеком, либо в форму, используемую для представления информации на внешних носителях.
ВЗУ используются для хранения больших массивов информации, которые не помещаются в ОП ЭВМ.
Интерфейсный блок представляет собой совокупность аппаратных и программных средств, предназначенных для сопряжения внешних устройств с ЦУ ЭВМ.
Шина – совокупность линий, по каждой из которых в любой заданный момент времени передается 1 бит инф-ции. Различают управляющую шину (ШУ), шину адреса (ША), шину данных (ШД).
ША однонаправленная. Используется для передачи от процессора кодов адресов ячеек ОП, внешних устройств, ячеек ПЗУ. ШД двунаправленная. Используется для передачи кодов данных между ЦУ и внешними устройствами ЭВМ. ШУ двунаправленная. Используется для передачи сигналов синхронизации от процессора к ОП и внешним устройствам и наоборот. Разрядность шин определяется разрядностью машинного слова, используемого в данной ЭВМ.
Сигналы синхронизации привязаны к границам тактов, которые задаются с помощью тактового генератора.