- •Реферат
- •Техніко – еколого – економічне обґрунтування впровадження технології очищення стічних вод
- •2.Технологічна частина
- •2.1 Характеристика підприємства Характеристика цеху та його основні техніко-економічні показники
- •Асортимент
- •2.2.Сировинна база. Вимоги до якості та безпеки сировини і продукції
- •Показники безпеки та якості
- •Холодильна обробка і зберігання курячого м’яса і м’ясопродуктів
- •Правила прийомки
- •2.3 Опис апаратурно – технологічної схеми виробництва
- •1. Приймання, підготовка та доставка птиці на забій та обробку
- •2. Первинна обробка птиці
- •3.Відділення внутрішніх органів, технічних відходів
- •4. Обробка потрохів
- •5. Охолодження тушок
- •6. Сортування, маркування, зважування і упаковка
- •2.3.1. Стадії техногічного процесу
- •3.Спеціальна частина
- •3.1 Джерела утворення стічних вод на підприємстві
- •3.2 Характеристика стічних вод та вимоги до очищеної води
- •Загальні вимоги до складу та властивостей стічних вод, які скидають в каналізацію
- •Загальні вимоги до складу та властивостей стічних вод підприємств, які скидаються в каналізацію
- •3.3 Обгрунтування вибраної технології очищення
- •3.3.1 Придатність стічних вод до біологічного очищення
- •5. Токсичні речовини відсутні.
- •3.3.2 Сутність процесу анаеробного очищення
- •3.4 Принципово – технологічна схема очищення стічних вод
- •3.5 Опис апаратурно – технологічної схеми очищення стічних вод
- •3.6 Контроль та регулювання процесів очищення
- •5. Обгрунтування вибору обладнання
- •5.1 Розрахунки очисного обладнання.
- •5.1.1 Розрахунок граток
- •5.1.2 Розрахунок горизонтального пісковловлювача
- •Розрахунок вторинного горизонтального відстійника
- •Розрахунок аеротенку
- •Розрахунок метантенку
- •Валова кількість викидів в атмосферу
- •6.2 Характеристика відходів
- •6.3 Заходи щодо зменшення антропогенного навантаження на навколишнє середовище
3.5 Опис апаратурно – технологічної схеми очищення стічних вод
Стічні води після попереднього очищення скидають у міську каналізаційну мережу і разом із комунально-побутовими стоками відводять на очисні споруди. Ефективною є технологія очищення, розроблена на кафедрі біохімії та екології харчових виробництв НУХТ, що передбачає метанове бродіння на першій стадії та аеробну ферментацію на другій стадії очищення для висококонцентрованих стічних вод. Внаслідок такого очищення утворюються метан і мікробна біомаса, збагачена вітаміном B12 та іншими вітамінами групи B. Біомасу можна використовувати на корм для тварин. Проте очисні споруди на вітчизняних м’ясокомбінатах поки що не будують і стічні води скидають у відстійник, де вони загнивають і забруднюють атмосферне повітря, грунт та підземні води.
Метод механічного очищення заключається в підготовці виробничих стічних вод при необхідності до біологічного чи фізико-хімічного методів очистки. Механічне очищення складається із проціджування через гратки, пісковловлювачі, відстійники.
Механічне очищення є попереднім очищенням стічних вод.
По технологічній схемі очищення першими встановлені гратки, які використовуються для затримання відходів органічного і неорганічного походження (папір, ганчір’я). Після граток, як правило, йде подрібнювач затриманих відходів. Подрібнення відбувається за допомогою граток-дробарок. Принцип їх дії полягає в тому, що стічні води проходять через барабан, який має отвори з ріжучими елементами та обертається. Подрібнені відходи разом з стічною водою проходять всередину барабана і виходять із граток-дробарок [4]. Наступною стадією механічного очищення є пісковловлювач, який затримує пісок та інші грубі мінеральні домішки (обломки кісток). Приймаємо горизонтальний з прямолінійним рухом стічних вод пісковловлювач, в якому вода рухається в горизонтальному напрямку, під час якого відбувається поступове осадження піску, кісток на дно споруди. Швидкість руху води не
повинна бути меншою 0,15 м3/с.
Видалення піску відбувається за допомогою механічного видаленням гідроелеватором. Їх конструкція найефективніша, проста, надійна, тому що не мають рухомих елементів [1].
Після пісковловлювача стічна вода подається в метантенк, де білки піддаються метановому бродінню при анаеробних умовах. Для анаеробного зброджування осаду застосовуємо термофільний режим (45-50 0С). Переваги анаеробних технологій:
Не потрібно використовувати пристрої для подачі повітря, що зменшує енерговитрати.
Анаеробний активний мул має нижчі енергетичні потреби порівняно з аеробним, що зумовлює його стійкість до перерв у живлення стічною водою.
Активний мул при термофільному зародженні позбавляється гельмінтів та термочутливих патогенних мікроорганізмів, що дозволяє його використовувати без додаткової обробки як добриво або добавку до кормів.
Анаеробний активний мул у процесі бродіння збагачується біологічно-активними речовинами, такими як вітамін В12.
Утворюється економічно-цінний біогаз, який є замінником традиційного виду палива.
Недоліки метантенку:
Тривалість первинного запуску метантенку та більша тривалість пристосування організмів до нових умов існування ніж в аеробних умовах.
Потрібно встановлювати споруди аеробного доочищення.
Далі встановлено горизонтальний відстійник, який представляє собою прямокутний резервуар, в якому вода рухається в горизонтальному напрямку.
В горизонтальному відстійнику створюються найкращі гідродинамічні умови для осадження завислих органічних часточок, тому ефективність
очищення тут найкраща, в порівнянні з іншими типами відстійників.
Аеротенк – резервуар, в яких повільно рухається суміш мулу і стічних вод, які перемішуються шляхом подачі повітря. Здатні вилучати забруднення із стоків з концентрацію БСК до 2000 мгО2/л.
Для нормальної життєдіяльності мікроорганізмів активного мулу треба постійно подавати кисень. Тому аерація дуже важлива для роботи аеротенку. Повітря подається компресорами чи повітредувами під тиском. В даному проекті використовуємо середньобульбашкову аерацію (розподілення повітря через труби зі щілинами або невеликими отворами) [6].