- •Реферат
- •Техніко – еколого – економічне обґрунтування впровадження технології очищення стічних вод
- •2.Технологічна частина
- •2.1 Характеристика підприємства Характеристика цеху та його основні техніко-економічні показники
- •Асортимент
- •2.2.Сировинна база. Вимоги до якості та безпеки сировини і продукції
- •Показники безпеки та якості
- •Холодильна обробка і зберігання курячого м’яса і м’ясопродуктів
- •Правила прийомки
- •2.3 Опис апаратурно – технологічної схеми виробництва
- •1. Приймання, підготовка та доставка птиці на забій та обробку
- •2. Первинна обробка птиці
- •3.Відділення внутрішніх органів, технічних відходів
- •4. Обробка потрохів
- •5. Охолодження тушок
- •6. Сортування, маркування, зважування і упаковка
- •2.3.1. Стадії техногічного процесу
- •3.Спеціальна частина
- •3.1 Джерела утворення стічних вод на підприємстві
- •3.2 Характеристика стічних вод та вимоги до очищеної води
- •Загальні вимоги до складу та властивостей стічних вод, які скидають в каналізацію
- •Загальні вимоги до складу та властивостей стічних вод підприємств, які скидаються в каналізацію
- •3.3 Обгрунтування вибраної технології очищення
- •3.3.1 Придатність стічних вод до біологічного очищення
- •5. Токсичні речовини відсутні.
- •3.3.2 Сутність процесу анаеробного очищення
- •3.4 Принципово – технологічна схема очищення стічних вод
- •3.5 Опис апаратурно – технологічної схеми очищення стічних вод
- •3.6 Контроль та регулювання процесів очищення
- •5. Обгрунтування вибору обладнання
- •5.1 Розрахунки очисного обладнання.
- •5.1.1 Розрахунок граток
- •5.1.2 Розрахунок горизонтального пісковловлювача
- •Розрахунок вторинного горизонтального відстійника
- •Розрахунок аеротенку
- •Розрахунок метантенку
- •Валова кількість викидів в атмосферу
- •6.2 Характеристика відходів
- •6.3 Заходи щодо зменшення антропогенного навантаження на навколишнє середовище
Загальні вимоги до складу та властивостей стічних вод підприємств, які скидаються в каналізацію
Таблиця 3.1
№ п/п |
Назва |
|
1 |
ХСК>БСКп |
≤2,5 |
2 |
Температура |
Не вище 40°С |
3 |
рН |
6,5-9,0 |
4 |
Завислі та спливаючі речовини, г/м3 |
Не більше 500 |
5 |
Нерозчинні смоли, масла, мазут |
Не допускається |
6 |
Нафта, нафтопродукти, г/м3 |
Не більше 20 |
7 |
Жири рослинні і тваринні, г/м3 |
Не більше 100 |
8 |
Хлориди, г/м3 |
Не більше 350 |
9 |
Аміак, солі амонію, г/м3 |
Не більше 25 |
10 |
Кислоти, горючі суміши, токсичні та розчинні речовини, здатні утворювати в мережах та спорудах утворювати токсичний газ |
Не допускається |
11 |
Речовини, для яких не встановлено ГДК для водойм |
Не допускається |
12 |
Будівельне, промислове, господарсько-побутове сміття, грунт, абразивні речовини |
Не допускається |
13 |
Концентровані маточні та кубові розчини |
Не допускається |
14 |
Радіоактивні речовини, епідеміологічно небезпечні бактеріальні та вірусні забруднення |
Не допускається |
3.3 Обгрунтування вибраної технології очищення
Вибрана технологія очищення стічних вод складається з механічної та біологічної очистки. Для механічного очищення промислових стічних вод застосовується: проціджування, відстоювання, видалення завислих речовин центрифугами та гідроциклонами. При застосуванні біологічного очищення використовують аеробні та анаеробні методи.
Механічне очищення застосовується для видалення із стічної води нерозчинених мінеральних і органічних домішок. Призначення механічного очищення полягає в підготовці промислових стічних вод за необхідністю до біологічного, фізико-хімічного чи іншого методу більш локального очищення. Як правило, механічне очищення є попереднім етапом для очищення стічних вод. Вона забезпечує видалення завислих речовин з води до 90-95 % та зниження органічних домішок (за показником БСКповн) до 20-25 %. Типи та розміри цих споруд залежить в основному від складу, властивостей та витрат промислових стічних вод, а також від методів їх подальшої обробки.
Для механічного очищення стічних вод, які утворилися в результаті роботи птахо забійного цеху ми пропонуємо такі споруди: ґратки, горизонтальні пісковловлювачі, вторинний відстійник, первинний відстійник не використовується, так як його використання перед метантенком є недоцільним.
На ґратках затримуються грубі домішки стічних вод розміром більше 5 мм. Ґратки складаються із сталевих прутів, які розташовують в каналі,
де протікають стічні води. Пруття розташовані один від одного на певній відстані. Мінімальні розміри затриманих відходів залежить від величини прозорів між прутами ґраток. Для запобігання закупорювання прозорів ґраток
необхідно систематично очищати їх від домішок.
Пісковловлювачі необхідні для видалення із стічної води нерозчинних мінеральних речовин, в основному піска. Наявність піска в стічних водах
несприятливо відображається на роботі очисних станцій, так як пісок може накопичуватися і змішуватися у відстійниках, аеротенках та інших спорудах, зменшуючи їх об’єм, ускладнюючи випуск осаду та порушуючи технологічні процеси роботи очисної станції. Тому пісковловлювач є обов’язковою спорудою в складі очисних станцій при їх потужності більше 100 м3/добу. В горизонтальних пісковловлювачах осідання піска забезпечується при швидкості протоку в них стічних вод від 0,15 до 0,3 м3/с.
Вторинні відстійники встановлюються після аеротенків, в них відбувається розділення муловодяної суміші. Горизонтальні вторинні відстійники застосовуються для станції з продуктивністю біля 15 тис. м3/добу. Метод розрахунку та конструкції вторинного відстійника не відрізняється від первинних.
Методи біологічного очищення грунтуються на застосуванні різних мікроорганізмів. Розрізняють аеробний процес, який здійснюється за наявністю кисню, і анаеробний – без доступу кисню. Сутність аеробної біологічної очистки полягає в мінералізації органічних забруднювачів стічних вод, які перебувають у вигляді тонкодисперсних нерозчинених і колоїдних речовин, а також в розчиненому вигляді за допомогою аеробних біохімічних процесів. В результаті біологічного очищення утворюється прозора вода, яка містить розчинений кисень та нітрати.
Запропонована схема очищення дозволить очистити стічну воду до показників дозволених до скиду в каналізацію [1].