- •1. Назвіть специфічні ознаки процесу навчання на відміну від інших видів діяльності. Охарактеризуйте його основні структурні компоненти.
- •2. Назвіть основні ознаки спільної діяльності.
- •3. Дайте порівняльну характеристику трьох освітніх парадигм.
- •4. Поясніть, у чому полягає специфіка навчальної діяльності.
- •5. Поясніть зміст поняття «навчальний менеджмент» та визначте основні функції управління навчанням.
- •10. Розкрийте сутність планування як функції навчального менеджменту.
- •6. Складіть перелік професійно важливих якостей педагога як керівника.
- •7. Доведіть, що навчання може розглядатися з позиції теорії управління.
- •8. З позиції власного досвіду обґрунтуйте необхідність дотримання принципів навчання.
- •9. Доведіть необхідність цілепокладання у навчанні.
- •11.Наведіть приклади хибних формулювань навчальних цілей різних типів.
- •12 Складіть порівняльну характеристику класифікацій методів навчання та вкажіть , що в них спільне ,а що відмінне :а) за джерелами знань
- •13. Охарактеризуйте відомі вам способи опрацювання дидактичного тексту.
- •14.Визначте зміст поняття «методи навчання». Обґрунтуйте роль цих методів в організації навчального процесу.
- •15.Охарактеризуйте основні предмети навчальної діяльності (тексти, запитання, ситуації, вправи, наочні матеріали тощо). Назвіть типи дидактичних запитань.
- •18. Дайте порівняльну характеристику інформаційно-рецептивного та репродуктивного або частково –пошукового та дослідницького методів навчання
- •19. Дайте порівняльну характеристику методів «дискусія» та «мозкового штурму»
- •20.Опишіть класифікацію методів та прийомів мотивації навчання
- •21. Дайте визначення поняттям «мотивація» та «мотивування» та порівняйте їх змістові аспекти.
- •22. Назвіть види стимулів навчання і наведіть приклади їх використання викладачами.
- •28. Наведіть приклади активізації уваги на заняттях з дисципліни ппц (з власного досвіду).
- •23. Визначте спільне і відмінне між поняттями «мотив» і «стимул».
- •24. Поясніть, у чому полягає відмінність процесів мотивування та стимулювання навчальної діяльності.
- •25. Визначте та охарактеризуйте види стимулів навчання.
- •30. Опишіть прийоми методу закріплення позитивного враження в навчальній діяльності.
- •26. Опишіть класифікацію методів та прийомів мотивації навчання. ???
- •27. Опишіть прийоми методу делегування.
- •29. Опишіть класифікацію методів та прийомів мотивації навчання. ???
- •40. Поясніть, що таке опосередкована оцінка і чому її не бажано використовувати в навчальному процесі.
- •31. Визначте сутість організації навчального процесу як функції навчального менеджменту.
- •32. Вирізніть спільне і відміне у визначенні понять «організаційна форма навчання» і «форма навчання».Проаналізуйте історію розвитку форм навчання.
- •33.Дайте характеристику основних організаційних форм навчання у вищий школі.
- •34.Охарактерезуйте основні форми організації навчання.
- •43.Охарактеризуйте види контролю у навчанні (за двома критеріями).
- •46. Порівняйте особливості навчання дошкільнят та молодших школярів.
- •36.Порівяйте такі форми організації навчання, як: Дальто-план та план Трампа або классно урочна та Белл- ланкастерська системи.
- •50. Охарактеризуйте основні умови, які забезпечують успішність вашого навчання в економічному університеті.
- •38.Порівняйте поняття «Оцінка» та «відмітка». Вкажіть спільне та відміне між ними.
- •39.Наведіть приклад будь-якої типової суб’єктивної помилки оцінювання, що мала місце у процесі навчання. Охарактеризуйте її.
- •41. Обгрунтуйте необхідність використання в навчальному процесі самоконтролю.
- •42. Проаналізуйте переваги та недоліки тестового контролю. Обгрунтуйте зумовленість особливостей суб’єкта навчальної діяльності віковими періодами розвитку людини.
- •44. Назвіть форми в яких може реалізуватися підсумковий вид зовнішнього контролю.
- •Vі. Управління навчанням учнів різних освітньо-вікових періодів.
- •45. Визначте психолого – педагогічні особливості навчання підлітків. Порівняйте особливості розвитку особистості підлітка та юнака.
- •47. Визначте особливості навчання студентів.
- •48. Розкрийте сутність андрагогіки як науки. Охарактеризуйте її основні принципи.
- •Vіі. Комунікації, керівництво і прийняття рішень у навчальній діяльності.
- •49. Дайте визначення поняття «умови навчання» та розкрийте зміст всіх його складових.
- •51. Обґрунтуйте необхідність врахувань типів темпераменту в навчальній діяльності.
- •1. Назвіть специфічні ознаки процесу навчання на відміну від інших видів діяльності. Охарактеризуйте його основні структурні компоненти.
- •2. Назвіть основні ознаки спільної діяльності.
1. Назвіть специфічні ознаки процесу навчання на відміну від інших видів діяльності. Охарактеризуйте його основні структурні компоненти.
Виявлення суті процесу навчання припускає аналіз його структури.
Найкрупніше розчленовування єдиного процесу навчання полягає у виділенні в його структурі двох взаємозв'язаних елементів: учення і викладання.
Навчання неможливе без одночасного здійснення викладання і учення, без взаємодії учня і викладача. Викладання неможливе без учення, а учення без викладання стає елементом процесу самоосвіти.
Ефективний процес навчання припускає встановлення суб'єкт-суб'єктних відносин педагога і учня. Школяр (дошкільник, студент) виступає об'єктом викладання і суб'єктом учення. Об'єктом його діяльності є зміст освіти.
Педагог виступає суб'єктом викладання. Його діяльності також направлена на зміст освіти.
Процес навчання - це не просто механічне злиття викладання і учення, а якісне нове, цілісне явище.
Складові компоненти процесу навчання: цільовий, стимулююче-мотиваційний, змістовий, операційно-дійовий (форми, методи), контрольно-регулювальний, оцінювально-результативний. Ці компоненти характеризують завершений цикл взаємодії вчителя й учнів (від постановки цілей до досягнення результатів навчання).
1) Цільовий компонент – усвідомлення педагогом і прийняття учнями цілі і завдань теми, розділу, навчального предмету. Цілі і завдання визначаються на основі вимог навчальної програми, урахування особливостей учнів класу.
2) Стимулююче-мотиваційний компонент – використання системи прийомів із стимулювання в дітей зацікавленості, потреби у вирішенні поставлених перед ними навчальних завдань. Стимулювання повинно породжувати внутрішній процес виникнення в учнів позитивних мотивів учіння. Мотивація в навчанні виявляється на всіх етапах.
3) Змістовий компонент – визначається навчальною програмою і підручниками. Зміст конкретизується вчителем з урахуванням поставлених завдань, специфіки виробничого й соціального оточення, навчальних можливостей учнів.
4) Операційно-дійовий компонент відображає процесуальну суть навчання і реалізується за допомогою оптимальних методів, засобів і форм організації викладання й учіння.
5) Контрольно-регулювальний компонент передбачає одночасний контроль викладача за ходом вирішення поставлених завдань і самоконтроль учнів за правильністю виконання навчальних операцій, точністю відповідей. Контроль здійснюється за допомогою усних, письмових, лабораторних та інших практичних робіт, заліків й екзаменів, опитування.
6) Оцінювально-результативний компонент передбачає оцінку педагогами і самооцінку учнями досягнутих в процесі навчання результатів, встановлення відповідності їх навчально-виховним завданням, знаходження причин тих чи інших прогалин в знаннях учнів.
Всі компоненти навчального процесу взаємопов’язані. Мета потребує конкретизації у завданнях, вона визначає зміст; ціль і зміст потребують певних методів, засобів і форм стимулювання й організації.
2. Назвіть основні ознаки спільної діяльності.
Здебільшого будь-яка трудова діяльність за змістом та за формою організації об´єктивно є спільною, тобто пов´язаною з іншими людьми.
Спільна діяльність — організована система активності взаємодіючих між собою індивідів, яка спрямована на створення (відтворення) об´єктів матеріальної та духовної культури.
Спільну діяльність характеризують такі ознаки:
— наявність спільної мети;
— наявність органів управління та організації праці;
— просторова та часова присутність учасників взаємодії, яка створює можливість особистого контакту (обмін діями, інформацією та спостереженнями);
— чіткий розподіл індивідуальних діяльностей (дій) між учасниками спільної діяльності;
— поєднання розподілених індивідуальних діяльностей, тобто чітка послідовність їх виконання за певною програмою, яка враховує діяльність кожного учасника;
— узгодження індивідуальних діяльностей у процесі постійної взаємодії учасників спільної діяльності.
У процесі становлення і розвитку спільної діяльності сформувалося три її моделі:
1) спільно-індивідуальна;
2) спільно-послідовна;
3) спільно-взаємопов´язана.
Для організації спільної діяльності потрібне просторово-часове узгодження. Спільною може бути й діяльність раніше незнайомих людей, спрямована на з´ясування питання, на якому сходяться їх проблеми, інтереси тощо. Важливими елементами спільної діяльності є взаємодія та спілкування, вони немовби пронизують спільну діяльність, в якій суб´єкти почергово та взаємно змінюють соціально-психологічні стани, цінності та наміри один одного.
Спільна діяльність стосується й управлінської сфери, поширюючись як на специфіку функціонування груп керівників, так і на особливості використання потенціалу підлеглих у прийнятті рішень та розв´язанні завдань (йдеться про спільне з рядовими співробітниками управління).
Отже, спільна діяльність учителя й учнів за типом взаємин між ними на діяльнісному рівні є управлінням, основна функція якого – надання учням допомоги в становленні учбової діяльності; а за типом взаємин між учителем і учнями на особистісному рівні – співробітництвом. На діяльнісному рівні взаємини співробітництва моделюються в ситуації, коли навчання будується за типом спільної учбової діяльності. Остання є розподіленою спільною діяльністю щодо функцій управління учбовою діяльністю.