- •1. Назвіть специфічні ознаки процесу навчання на відміну від інших видів діяльності. Охарактеризуйте його основні структурні компоненти.
- •2. Назвіть основні ознаки спільної діяльності.
- •3. Дайте порівняльну характеристику трьох освітніх парадигм.
- •4. Поясніть, у чому полягає специфіка навчальної діяльності.
- •5. Поясніть зміст поняття «навчальний менеджмент» та визначте основні функції управління навчанням.
- •10. Розкрийте сутність планування як функції навчального менеджменту.
- •6. Складіть перелік професійно важливих якостей педагога як керівника.
- •7. Доведіть, що навчання може розглядатися з позиції теорії управління.
- •8. З позиції власного досвіду обґрунтуйте необхідність дотримання принципів навчання.
- •9. Доведіть необхідність цілепокладання у навчанні.
- •11.Наведіть приклади хибних формулювань навчальних цілей різних типів.
- •12 Складіть порівняльну характеристику класифікацій методів навчання та вкажіть , що в них спільне ,а що відмінне :а) за джерелами знань
- •13. Охарактеризуйте відомі вам способи опрацювання дидактичного тексту.
- •14.Визначте зміст поняття «методи навчання». Обґрунтуйте роль цих методів в організації навчального процесу.
- •15.Охарактеризуйте основні предмети навчальної діяльності (тексти, запитання, ситуації, вправи, наочні матеріали тощо). Назвіть типи дидактичних запитань.
- •18. Дайте порівняльну характеристику інформаційно-рецептивного та репродуктивного або частково –пошукового та дослідницького методів навчання
- •19. Дайте порівняльну характеристику методів «дискусія» та «мозкового штурму»
- •20.Опишіть класифікацію методів та прийомів мотивації навчання
- •21. Дайте визначення поняттям «мотивація» та «мотивування» та порівняйте їх змістові аспекти.
- •22. Назвіть види стимулів навчання і наведіть приклади їх використання викладачами.
- •28. Наведіть приклади активізації уваги на заняттях з дисципліни ппц (з власного досвіду).
- •23. Визначте спільне і відмінне між поняттями «мотив» і «стимул».
- •24. Поясніть, у чому полягає відмінність процесів мотивування та стимулювання навчальної діяльності.
- •25. Визначте та охарактеризуйте види стимулів навчання.
- •30. Опишіть прийоми методу закріплення позитивного враження в навчальній діяльності.
- •26. Опишіть класифікацію методів та прийомів мотивації навчання. ???
- •27. Опишіть прийоми методу делегування.
- •29. Опишіть класифікацію методів та прийомів мотивації навчання. ???
- •40. Поясніть, що таке опосередкована оцінка і чому її не бажано використовувати в навчальному процесі.
- •31. Визначте сутість організації навчального процесу як функції навчального менеджменту.
- •32. Вирізніть спільне і відміне у визначенні понять «організаційна форма навчання» і «форма навчання».Проаналізуйте історію розвитку форм навчання.
- •33.Дайте характеристику основних організаційних форм навчання у вищий школі.
- •34.Охарактерезуйте основні форми організації навчання.
- •43.Охарактеризуйте види контролю у навчанні (за двома критеріями).
- •46. Порівняйте особливості навчання дошкільнят та молодших школярів.
- •36.Порівяйте такі форми організації навчання, як: Дальто-план та план Трампа або классно урочна та Белл- ланкастерська системи.
- •50. Охарактеризуйте основні умови, які забезпечують успішність вашого навчання в економічному університеті.
- •38.Порівняйте поняття «Оцінка» та «відмітка». Вкажіть спільне та відміне між ними.
- •39.Наведіть приклад будь-якої типової суб’єктивної помилки оцінювання, що мала місце у процесі навчання. Охарактеризуйте її.
- •41. Обгрунтуйте необхідність використання в навчальному процесі самоконтролю.
- •42. Проаналізуйте переваги та недоліки тестового контролю. Обгрунтуйте зумовленість особливостей суб’єкта навчальної діяльності віковими періодами розвитку людини.
- •44. Назвіть форми в яких може реалізуватися підсумковий вид зовнішнього контролю.
- •Vі. Управління навчанням учнів різних освітньо-вікових періодів.
- •45. Визначте психолого – педагогічні особливості навчання підлітків. Порівняйте особливості розвитку особистості підлітка та юнака.
- •47. Визначте особливості навчання студентів.
- •48. Розкрийте сутність андрагогіки як науки. Охарактеризуйте її основні принципи.
- •Vіі. Комунікації, керівництво і прийняття рішень у навчальній діяльності.
- •49. Дайте визначення поняття «умови навчання» та розкрийте зміст всіх його складових.
- •51. Обґрунтуйте необхідність врахувань типів темпераменту в навчальній діяльності.
- •1. Назвіть специфічні ознаки процесу навчання на відміну від інших видів діяльності. Охарактеризуйте його основні структурні компоненти.
- •2. Назвіть основні ознаки спільної діяльності.
13. Охарактеризуйте відомі вам способи опрацювання дидактичного тексту.
Науково-навчальний (дидактичний) текст. Функції науково-навчального тексту, по перше, — передача наукової інформації в стислому і систематизованому вигляді, доказ її професійної корисності і практичної цінності для тих, кого навчають, і, по-друге, — активізація їхнього логічного мислення.
Особливістю лексичного складу дидактичного тексту є те, що власне дидактичні терміни мають властивість переходити до групи слів загальної мови і навпаки, що свідчить про незавершеність формування дидактичної терміносистеми і її відкритість щодо залучення нових лексичних одиниць. Дидактичний текст – це цілісна форма лінгвопсихоментальної діяльності учасників педагогічного процесу, яка направлена на здійснення педагогічної комунікації.
Можна виділити такі способи опрацювання дидактичного тексту:
- конспектування — короткий виклад, короткий запис змісту прочитаного. Конспектування ведеться від першої (від себе) чи від третьої особи. Конспектування від першої особи краще розвиває самостійність мислення;
-складання плану тексту. План може бути простий і складний. Для складання плану необхідно після прочитання те- ксту розбити його на частини й дати заголовок кожній частині;
-тезування — короткий виклад основних думок прочитаного;
-цитування — дослівний уривок з тексту. Обов’язково указуються вихідні дані (автор, назва праці, місце видання, видавництво, рік видання, сторінка);
-анотування — короткий згорнутий виклад змісту прочитанного зі збереженням суттєвого змісту;
-резензування — написання короткого відзиву з вираженням свого ставлення до прочитаного;
-складання довідки — відомостей про щось, отриманих після пошуків. Довідки бувають статистичні, біографічні, термінологічні, географічні і т. д.;
-складання формально-логічної моделі — словесно-схематичного зображення прочитаного;
-складання тематичного тезауруса — упорядкованого комплексу базових понять розділу, теми;
-складання матриці ідей — порівняльних характеристик однорідних предметів, явищ у працях різних авторів.
Для кращого засвоєння до дидактичного тексту можуть також надаватись контрольні запитання.
17. Порівняйте поняття «зміст освіти» і «зміст навчання» Зміст освіти — система наукових знань, умінь І навичок, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток розумових І фізичних здібностей учнів, формування їх світогляду, моралі та поведінки, підготовку до суспільного життя, до праці. Зміст освіти — це педагогічна категорія. Він не копіює соціальне замовлення, а інтерпретує його засобами педагогічної науки. Школа повинна дати дитині тільки те, що вона здатна взяти. Підготовка високопрофесійних спеціалістів завжди була, є і буде одним з головних завдань освіти. Освіта- це категорія історична: вона змінюеться під впливом розвитку виробництва, науки, культури, а також у зв'язку з прогресом дидактики і методик, історичною є й теорія змісту освіти. На методологічному рівні зміст освіти можна визначити як педагогічну модель соціального замовлення, яке звернено до школи. Соціальна сутність змісту освіти визначається тим, що саме вона служить головним засобом передачі соціального досвіду підростаючим поколінням.Зміст навчання — це науково обґрунтований методичний та дидактичний навчальний матеріал, засвоєння якого забезпечує здобуття освіти і кваліфікації згідно з освітньо-кваліфікаційним рівнем.Зміст навчання визначається освітньо-професійними програмами підготовки кваліфікованих робітників та фахівців з вищою освітою певних освітньо-кваліфікаційних рівнів, структурно-логічною схемою підготовки, програмами навчальних дисциплін, іншими нормативними документами та навчальною і навчально-методичною літературою. Історія світової педагогічної думки знає дві структури змісту навчання — предметну і комплексну. Головним принципом комплексного конструювання структури змісту навчання було узагальнення навчального матеріалу навколо трьох основних тем: природа, праця, суспільство. Основою предметної структури змісту навчання є положення про те, що змістом навчання є сума змісту тих навчальних предметів, які вивчаються у школі. Отже, зміст навчання кожного конкретного учня визначається змістом тих навчальних предметів, які він вивчає у школі впродовж усього шкільного часу.