25.Міжпредметні зв’язки на уроках художньо-естетичного циклу

Міжпредметні зв'язки - це дидактична категорія, яка відображається у взаємозв'язаному і взаємообумовленому вивченні навчальних предметів у школі. Міжпредметні зв'язки забезпечують: узгоджене в часі вивчення різних навчальних дисциплін з метою їх взаємної підтримки; - обґрунтовану послідовність у формуванні понять; єдність вимог до знань, умінь і навичок; використання при вивченні фізики знань, одержаних при вивченні інших предметів; ліквідацію невиправданого дублювання в змісті навчальних предметів; показ спільності методів, які застосовуються в різних дисциплінах (генералізація знань); розкриття взаємозв'язку природних явищ, показ єдності світу; підготовку учнів до оволодіння сучасними технологіями.

Міжпредметні зв'язки як чинник оптимізації процесу навчанняСьогодні у зв'язку із збільшенням об'єму інформації, який підлягає засвоєнню в період вузівського навчання, а також з необхідністю підготовки студентів до самоосвіти, важливе значення набуває вивчення ролі міжпредметних зв'язків.Проблему міжпредметної інтеграції, можна віднести до числа традиційних, що стали вже класичними проблемами педагогіки. Міжпредметні зв'язки в навчанні відображають комплексний підхід до виховання і навчання, дозволяють вичленувати як головні елементи змісту освіти. Вони формують конкретні знання студентів, розкривають гносеологічні проблеми, без яких неможливе системне засвоєння основ наук. Міжпредметні зв'язки включають студентів в оперування пізнавальними методами, що мають загальнонауковий характер (абстрагування, моделювання, узагальнення, аналогія та інші). Організація навчально-виховного процесу на основі міжпредметних зв'язків може торкатися окремих занять (частіше узагальнюючих), теми, що підлягає вирішенню міжпредметної проблеми, декількох тем різних дисциплін, цілого циклу навчальних дисциплін або встановлювати взаємозв'язок між циклами.

26.Методика організації занять малювання з натури

Методика проведення заняття з малювання з натури .Найважливішим завданням викладання образотворчого мистецтва в сучасному ДОП є розвиток особистості дитини шляхом формування його складного внутрішнього світу. Відбувається здобуття наукових знань про об'єктивний світ навколо і розвиток естетичних смаків, творчого сприйняття цього об'єктивного світу. Інтелектуальний і духовний розвиток - це складний, багатогранний процес, і в ньому чималу роль відіграють заняття естетичного циклу, З у тому числі.

Уроки ІЗО не тільки розвивають рівень пізнання, а й формують психічний світ особистості, вони також допомагають включити суб'єктивні естетичні цінності в формуються суспільно-значущі цінності, а це - основне завдання особистісно-орієнтованого навчання.

Малювання з натури є методом наочного навчання і дає прекрасні результати не тільки в справі навчання малюнку, а й справі загального розвитку дитини. Малювання з натури привчає мислити і цілеспрямовано вести спостереження, пробуджує інтерес до аналізу натури і тим самим готує дитину до подальшої навчальної роботи.

Дослідження образотворчої діяльності дітей молодшого дошкільного віку показали, що дитина вже на другому році життя (звичайно, за умови навчання) може правильно тримати олівець, кисть; руху, що здійснюються при малюванні, збігаються із загальним ритмом рухів, які інтенсивно розвиваються в цьому віці. Однак вони більшою мірою ще недовільні та проведення ліній не контролюється зором.

З дитиною другого року життя вже можливо спеціальне навчання навичкам зображення, так як він прагне відтворювати дії вихователя, супроводжувані поясненнями.

Дослідження Т.Г. Казакової та Н.Я. Шибанова в області навчання малюванню дітей молодшого дошкільного віку показали, що з самого початку навчання малюванню слід йти від образу предмета, а не від оволодіння навиком. Образне початок має бути провідним для дитини в усьому процесі малювання.

Освоєння образотворчих умінь починається з проведення прямих, вертикальних і горизонтальних ліній спочатку при домальовування малюнка, розпочатого вихователем (ниточки до куль, стебел до квітів і т. д.). Намальована частина предмета визначає напрямок лінії, довжина якої може бути різною. Потім дітям пропонується самостійно проводити лінії в зазначених напрямках на основі сприйняття різних предметів.

Діти четвертого року життя розуміють уже сенс малювання, хоча більш-менш правильно зобразити предмет вони поки не можуть. Своїм самостійним малюнків, які представляють безформне поєднання ліній, вони дають випадкові назви, викликані асоціаціями з яких-небудь ознакою. Педагог повинен заохочувати спроби дітей знайти подібність малюнка з предметом і одночасно навчати правильному зображенню різних форм.

У цьому віці на перший план висуваються такі навчання образотворчим умінням і навичкам:

· Навчити зображення різноманітних прямолінійних і колоподібних форм нескладних предметів, передаючи їх основні ознаки (колір, форму);

· Розвивати почуття кольору - вміння розрізняти і називати основні кольори;

· Розвивати композиційні навички - розташовувати зображення в середині аркуша паперу;

· Удосконалювати технічні навички.

У першій молодшій групі діти навчаються проводити вертикальні і горизонтальні лінії без вимоги до чіткості їх спрямування. Тому першим завданням тут залишається навчання малювання прямих і округлих ліній, але без опори на малюнок вихователя. Вирішення цього завдання пов'язане з розвитком рухів руки.

Програмою передбачено навчання проведення різноманітних ліній: зліва направо, зверху вниз, пересічених і т. д. Система розвитку рухів руки у проведенні різноманітних ліній розроблена відомим педагогом Е. А. Флериной і міцно увійшла в програму навчання молодшого дошкільника.

У цій групі завдання оволодіння технічними навичками отримують подальший розвиток.

Важким завданням для дітей другої молодшої групи є передача поєднання декількох форм, які можуть бути однорідними (сніговик з двох або трьох кіл) або складаються з двох різних форм (сонце з декількох прямих смуг і кола).

До кінця року діти другій молодшій групи можуть зображати предмети, передаючи кілька ознак не тільки за завданням вихователя, а й за власним вибором.

Завданнями навчання в цій групі є наступні:

· Навчити зображенню предметів округлої і прямокутної форм, передачі їх будови, основних частин і деталей;

· Навчити використанню кольори як художнього виразного засобу;

· Розвивати композиційні уміння в розташуванні предмету в центрі листа;

· Удосконалювати технічні навички в зафарбовуванні малюнка олівцями і фарбами.

У першому кварталі, де пропонована тематика малюнків знайома дітям (малювання м'ячика, яблука, прапорця), ускладнення програмного матеріалу виражається в більш точної передачі форми (овал або круг) і акуратною розфарбовуванні зображення. Вирішення цих завдань потребує більш розвиненої здатності порівнювати і виділяти особливості форм, що мають округлі обриси, але відмінних один від одного по довжині та ширині.

Новим в навчанні дітей зображенню предметів є передача будови з ритмічно розташованими частинами (вгорі - внизу, з одного боку - з іншого боку), а також деяких пропорційних співвідношень частин. Це дає можливість аналізувати і порівнювати окремі частини між собою. Наприклад, у другому кварталі діти малюють сніговика, форма якого складається з кіл різних розмірів, і ялинку з ритмічно розташованими гілками.

Методика організації занять з тематичного малювання

Вчитель повинен провести вступну бесіду, використати уривки літературних

творів, показати приклади з творів видатних художників.

Зображення сюжетів навколишньої дійсності треба будувати таким чином щоб

вони були пов’язані з малюванням з натури. На заняттях тематичного

малювання вчитель повідомляє закони побудови людини в стані спокою і в

русі пропорції частин тіла людини.

Для зображення здорового сприйняття учнів додаються завдання по

замальовках окремих предметів і об’єктів з натури – все це допоміжний

матеріал для композиції.

Тематичне малювання має велике значення і для вчителя воно дає

можливість ближче познайомитись з духовним світом учнів, дізнатись про

особливості характеру кожного учня.

Під час тематичного малювання учні удосконалюють малювання за

спостереженням, з пам’яті, з уяви також пояснює дітям послідовність

виконання ескізу за етапами уроку.

розміщення (за компонування)

використання допоміжних ліній

загальний ескіз малюнка

розробка деталей малюнка

тональне пророблення малюнка

Ці методичні рекомендації допомагають учням зрозуміти процес і

послідовність роботи, їх можна виконувати крейдою на дошці, а також на

окремих листках паперу олівцем або фломастером. Малюнки на теми та всі

його різновидності закладають основи творчого зображення навколишнього

світу і основи реалістичного малюнка.