- •1.Мистецька освіта і методи викладання у стародавньому Єгипті
- •2.Мистецька освіта і методи викладання в добу античності
- •3.Мистецька освіта і методи викладання в добу Середньовіччя
- •4.Мистецтка освіта і методи викладання в добу Відродження
- •5.Академічна система освіти XVII ст.
- •6.Зародження дизайнерської освіти в Європі. Перші школи дизайну.
- •8.Зміст освіти з предметів художньоестетичного циклу в загальноосвітній школі
- •9.Функцї вчителя предметв художньо- естетичного циклу в загальноосвітній школі
- •10.Врахування вікових особливостей дітей у навчальнл-виховному процесі художньоестетичного циклу
- •11.Складові навчально- виховного процесу (Ом, дпм, Дизайн)
- •12.Методи навчання у процесі викладання предметів художнього циклу
- •13.Огляд сучасних проблем з образотворчого мистецтва
- •14.Планування навчальної роботи
- •15.Підготовка вчителя до уроку. План-конспект уроку .
- •16.Типологія і структура уроків художньо-естетичного циклу
- •17.Вимоги до сучасного уроку художньестетичного циклу
- •18.Форми і методи позакласної виховної роботи з учнями
- •19.Реалізація дидактичних методів викладання предметів художньо-естетичного циклу
- •20.Принципи і методи викладання мистецьких дисциплін за Неменським
- •21.Реалізація принципу виховую чого навчання у процесі викладання предметів художньо-естетичного циклу
- •22.Реалізація принципу науковості на уроках у процесі викладання художньо-естетичного циклу
- •23.Реалізація принципу систематичності і послідовності на уроках у процесі викладання художньо-естетичного циклу
- •24.Реалізація принципу наочності на уроках у процесі викладання художньо-естетичного циклу
- •25.Міжпредметні зв’язки на уроках художньо-естетичного циклу
- •26.Методика організації занять малювання з натури
- •28.Методика організації уроків сприймання мистецтва
- •29.Методика організації занять з декоративно-прикладного мистецтва
- •30.Дизайн в системі викладання образотворчого мистецтва
- •31.Професійна орієнтація учнів на заняттях ом і дпм
- •32.Принципи, функції і методи контромю за навчальною діяльністю в процесі викладання предметів художньо –естетичного циклу
- •33.Форми і види контролю в процесі викладання предметів художньо –естетичного циклу
- •34.Концепція єдиної системи естетичного виховання
- •35.Інноваційні художньо-педагогічні технології в процесі викладання предметів художньо-естетичного циклу
- •36.Сугестивні технології в процесі викладання предметів художньо-естетичного циклу
- •37.Інтегративні технології в процесі викладання предметів художнього циклу
- •38.Проблемно-еврестичні технології в процесі викладання предметів художнього циклу
- •39.Інтерактивні технології в процесі викладання предметів художнього циклу
- •40.Ігрові технології в процесі викладання предметів художнього циклу
12.Методи навчання у процесі викладання предметів художнього циклу
У дидактиці метод навчання - це певний спосіб цілеспрямованої реалізації процесу навчання, досягнення поставленої мети. Правильний підбір методів відповідно до мети та змісту навчання, вікових особливостей учнів сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей, озброєнню їх уміннями й навичками використовувати здобуті знання на практиці, готує учнів до самостійного набуття знань, формує їхній світогляд.
До змісту методики як часткової дидактики входять:
установлення пізнавального й виховного значення даного навчального предмета та його місця в системі шкільної освіти;
визначення завдань вивчення даного предмета та його змісту;
вироблення відповідно до завдань і змісту навчання методів, методичних засобів та організаційних форм навчання.
Найпоширеніші в педагогіці такі класифікації методів навчання:
за джерелом передачі та сприймання навчальної інформації - словесні, наочні, практичні (С. Петровський, Є. Голант);
за характером пізнавальної діяльності учнів - пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемне викладання, частково-пошуковий, дослідницький (І. Лернер, М. Скаткін);
залежно від основної дидактичної мети і завдань - методи оволодіння новими знаннями, формування вмінь і навичок, перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок (М. Данилов, Б. Єсипов); методи усного викладу знань, закріплення навчального матеріалу, самостійної роботи учнів з осмислення й засвоєння нового матеріалу роботи із застосування знань на практиці та вироблення вмінь і навичок, перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок (І. Харламов);
класифікація з точки зору цілісного підходу до діяльності у процесі навчання - методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності; стимулювання й мотивація учіння, контролю, самоконтролю, взаємоконтролю і корекції, самокорекції, взаємокорекції в навчанні (Ю. Бабанський).
добір методів навчання залежить від: провідної парадигми національної системи освіти; загальних і професійних цілей освіти, виховання й розвитку підростаючого покоління; провідних методологічних положень і установок сучасної загальної дидактики; особливостей, змісту, методів і форм роботи конкретних освітньо-виховних систем; особливостей змісту професіограми конкретного спеціаліста; особливостей змісту і методики викладання конкретної навчальної дисципліни та визначених її специфікою вимог до добору загальнодидактичних методів; мети, завдання, змісту матеріалу та дидактичного задуму конкретного заняття; наявності часу на вивчення даної теми, розділу; рівня розумової та фізичної підготовленості учнів; рівня оснащення навчально-матеріальної бази; педагогічної майстерності вчителів; методичного задуму конкретного заняття тощо.
13.Огляд сучасних проблем з образотворчого мистецтва
Багато хто відносить образотворче мистецтво до приємних розважальних занять, однак творчість – це робота складна, напружена, важка, вистраждана, але радісна. Дорослим, як правило, не під силу піднятися до дитячого творчого стану.
1. Школа з мінімум годин для творчості цього надати не може учням за одну годину на тиждень. В Японії, наприклад, окрім занять мистецтвом, одну годину дають дітям у тиші спостерігати за красою. Кожна дитина – творець, і має право на самовираження. У наших школах учень не встигає знайти свою тему, визначити свою позицію в мистецтві.
2. Треба врахувати стан дитини, яка приходить оглянути експозицію рівних собі за віком. Її пронизує настрій, з яким виконані роботи, вона відчуває впевненість в своїх силах, відчуває, що і вона так може, а це знімає комплекс, яким багато кого нагороджує школа зі стандартними програмами.
3. Ми виховуємо, як правило, дітей на роботах митців різних поколінь. Це необхідно, але станьте на місце дитини, яка вперше бачить велике полотно в музеї, на виставці. Перше, що вона собі скаже: “Я так не зможу. Я не художник”. Так скаже і дитина, яка не була в творчому осередку. І відчуйте різницю в стані дитини, яка оглядає дитячу експозицію, і розуміє, що вона хоче і зможе це зробити своїми руками. Створюючи експозиційний простір, ми зупиняємо процес руйнації дитячої творчості. Роботи дітей дадуть поштовх до творчості іншим дітям, відведуть їх від темних сторін життя. Дитячі твори будуть вчити.
4. И ще. Останні десятиріччя, коли країну захопила хвиля ринкової економіки, багато робіт діячів мистецтв іде на ринок. Ніхто цей потік в сучасному мистецтві не контролює. Куди ж зникають кращі дитячі роботи? Є багато підтверджень того, що дитячими ідеями користуються дорослі, відпрацьовують на своїй ниві і продають. Збереження авторства є одним з найважливіших питань на сьогоднішній день.