4. Типи даних

Змінні і типи даних визначають, де і як зберігаються дані в пам'яті комп'ютера. Бажано в VB вказувати типи для кожної змінної перед її використанням. Задаючи тип даних, накладаємо деякі обмеження на величину, що зберігається: як велика вона може бути; скільки розрядів вона може містити і чи може вона містити дробову частину.

У VB є 11 вбудованих типів даних Таблиця 1.

Таблиця 1. Типи даних

№	Тип даних	Розмір (байт)	Розрядність (цифр)		Діапазон
1	Boolean – логічний	2	1		True(1) або False(0)
2	Integer – цілий (число із знаком) (Символ визначення типа за умовчанням: %)	2	5		-32768 - 32767
	Byte - Число без знаку від 0 до 255	1	3		0 - 255
3	Long – цілий подовжений (Символ визначення типа за умовчанням: &)	4	10		-2147483648 - 2147483647
4	Single – дійсний (Символ визначення типа за умовчанням: !)	4	7		-3,402823E+38 - -1,401298E-45; 1,401298E-45 - 3,402823E+38
5	Double – дійсний подовжений (Символ визначення типа за умовчанням: #)	8	15		-1,79769313486232E+308 - -4,94065645841247E-324; 4,94065645841247E-324 - 1,79769313485232E+308
6	Currency - дійсний з фіксованою десятковою комою (5-ть знаків) (Символ визначення типа за умовчанням: @)	8	19		-922337203685477.5808 - 922337203685477.5807
7	Date- дати	8			01.01.100-31.1112.9999
8	String – строковий (Символ визначення типа за умовчанням: $)	1+1			От 0 до 65535 символів
9	Object – об'єктний	4			Будь-який певний об'єкт
10	Array – набір(масив)	Визначається кількістю і розміром елементів
11	Variant	Визначається записаними даними		Будь-який вбудований тип даних

При опису змінною вказівка типу даних може бути опущена. Тип змінної в такому разі визначається останнім символом імені змінної: @, #, %, &, ! або $ (Currency, Double, Integer, Long, Single або String, відповідно). Наприклад, оскільки символ $ є символом визначення типа для строкових даних, то змінна під ім'ям texts автоматично стає змінною типа "рядок символів". Надалі цей спеціальний символ вказівки типа дан­их може бути опушений, проте постійна присутність в імені змінної символу визначення типа нагадуватиме про те, до якого типу даних відноситься ця змінна, що допоможе уникнути помилок використання неспільних ти­пів даних.

Якщо ж останній символ не є жодним з перерахованих раніше і явна вказівка типа теж не використовується, в цьому випадку змінною буде призначений за умовчанням тип даних Variant, який дозволяє зберігати в ній дані будь-якого типа.

Врахуйте також, що не можна використовувати в одній і тій же процедурі імена змінних, що відрізняються один від одного лише спеціальним символом визначення типа в кінці змінною. Наприклад, не допускається одночасне використання змінних var$ і var%. He допускається і явне оголошення змінній, що вже містить символ визначення типа в кінці імені, за допомогою описувача As <типЗмінної> (навіть якщо таке визначення не протиречіть звичайному застосуванню символу визначення типу). Так, наприклад, отримаємо повідомлення про помилку, спробувавши ввести будь-яке з наступних визначень:

Dim var1% As String

Dim var2% As Integer

Для визначення типа даних аргументів процедури або функції використовується опис типа даних безпосередньо в заголовному рядку процедури або функ­ції.

Наприклад, наступний заголовний рядок процедури описує її параметри як змінні строкового типа:

Sub Example(strl As String, str2 As String, str3 As String)

Визначення типа даних повертаємого функцією значення завершує заголовний рядок функції, наприклад:

Function Find_String(strl As String) As Integer

-- описує повернене функцією значення, як змінну короткого цілого типа.

Аби програма працювала швидше і займала менше пам'яті, рекомендується використовувати, коли це можливо, конкретні типи змінних, а не універсальний тип Variant. На обробку змінних типа variant потрібна не лише додаткова пам'ять, але і додатковий час: потрібно з'ясувати, до якого конкретного типа даних належить така змінна у момент обробки, а також при необхідності виконати перетворення даних до потрібного типа. Може здатися, що в такому разі краще взагалі не використовувати подібні змінні. Це не так. Часто змінні типа variant просто необхідні: наприклад, у тому випадку, коли точно не упевнені, які саме дані будуть привласнені змінною.