8. Періодика і видавництва України – пропагандисти постмодерної естетики («Сучасність», «Кур’єр Кривбасу», «Четвер», «Критика», «Кальварія», «Фоліо», «Основи» та ін.).

З січня 1992 року «Сучасність» випускають в Києві, спочатку як спільне видання Республіканської асоціації українознавців та видавництва «Пролог» (США), а від лютого2004 року засновник і видавець журналу — ТзОВ «Видавнича група „Сучасність“». Редакція визначає видання як «щомісячний часопис незалежної української думки», а основну тематику — як «література, наука, мистецтво, суспільне життя».

Протягом останніх п'яти років журнал тричі був змушений призупиняти вихід через постійний брак коштів, зміну інвесторів, засновників, головних редакторів і творчих колективів. Чергові номери виходили із запізненням на кілька місяців або навіть на півроку. Журнал зовсім не видавався з середини 2010. На початку весни 2012 інвестором «Сучасності» стало видавництво «Спадщина-Інтеграл» і в квітні часопис відновив свою роботу після півторарічної перерви.

Кур'єр Кривбасу — український культурологічний часопис, який видається в Кривому Розі. В часописі публікуються як літературні твори, так і критика, а також матеріали з краєзнавства півдня України. В часописі друкуються твори відомих сучасних українських літераторів таких як Віктор Неборак, Валерій Шевчук, Юрій Покальчук, а також письменників діаспори Ігоря Костецького, Емми Андієвської та ін. Головний редактор журналу Григорій Гусейнов.

Четвер — літературно-мистецький журнал концептуального спрямування за визначенням його фундаторів — часопис «тексту і візії». Головний редактор — Юрій Іздрик. Співредактор — Софія Андрухович. Коректор — Галина Завалій. Художній редактор — Сашко Шевцов.

Заснований у 1989 році Юрієм Іздриком, А. Селюхом і П. Турком, які й увійшли до первісного складу редакції. Перші два номери були видані відповідно у 1990 та 1991роках методом ксерокопіювання і мали обмежений наклад, характерний для «самвидаву». Однак вже в другому номері вдалося зібрати твори більшості тих авторів, які згодом будть зараховані до «станіславського феномену» (А. Кирпан, М. Микицей, Володимир Єшкілєв, Тарас Прохасько та ін.).

У 1991 році відбулися зміни у складі редакції: до роботи над журналом прилучився Юрій Андрухович і Тарас Прохасько. Результатом співпраці стала поява у 1992 році проекту «Глосарій», котрий досьогодні залишається хрестоматійним зразком альтернативного журналотворення.

Наступні числа виходили з інтервалом у рік: № 4 — проект «Імперія», № 5 — «Четвер(г)», № 6 — «Крайслер Імперіал», № 7 — «Псевдо-Перевал».

У 1997 р. роботу над журналом призупинено і відновлено 1999 р. з ініціативи видавництва «Лілеї-НВ», під егідою якого планується щоквартальний випуск «Четверга».

«Кри́тика» — видавництво в Києві. Головний редактор — професор Гарвардського університету Григорій Грабович, відповідальний редактор — Андрій Мокроусов. Видавництво друкує дослідження з історії, політології, літературознавства, мемуарну літературу і художні твори класиків українського модернізму ХХ століття та сучасних письменників. Разом з Інститутом Критики видавництво бере участь у джерелознавчих дослідженнях оприлюднюючи матеріали з історії України. Серед великих проектів видавницва багатотомна праця «Хроніки колективізації та Голодомору в Україні. 1927—1933». «Критика» видає також електронні матеріяли з історії культури, зокрема повнотекстові версії літературно-художніх часописів 1920-х — 1930-х років із бібліографічними описами. Протягом 2004—2009 років у світ вийшли компакт-диски із часописами «Мистецтво», «Універсальний журнал», «ВАПЛІТЕ», «Аванґард», а також виданнями українських футуристів.

Видавництво випускає інтелектуальний часопис «Критика». В різні роки у видавництві «Критика» виходили в світ також кілька науково-гуманітарних часописів такі як «Mediaevalia Ukrainica: ментальність та історія ідей», «Український гуманітарний огляд»,«Україна модерна», «Схід/Захід» та «Sentencia».

Кри́тика — сучасний український інтелектуальний часопис аналітичної есеїстики, публіцистики та рецензій. Видається в Києві з 1997 року видавництвом «Критика» з ініціативи відомого літературознавця, історика культури, професора Гарвардського університету Григорія Грабовича. Видання часопису впродовж довгого часу підтримує Український Науковий Інститут Гарвардського Університету. Часопис належить до європейської мережі культурологічних часописів «Eurozine»

Видавни́цтво «Кальва́рія» — засноване 27 листопада 1991 року у Львові. Видавництво «Кальварія» ставить за мету «розвиток в Україні сучасного видавничого бізнесу, який повинен забезпечувати рентабельність видавництва і давати достойний прибуток його власникам, авторам і партнерам», а також видавати якісну українську книгу, популяризувати українських авторів та встановлення сучасної української літератури як «світового бренду».^[2]

Головними видавничими напрямки є:

• Сучасна українська проза та поезія

• Сучасна та класична світова література

• Фахова та науково-популярна література

Видавництво ОСНОВИ було створене 1992 року Соломією Павличко, яка до грудня 1999 року незмінно очолювала його редакційну раду і формувала видавничу політику.

Нині наша повна назва “Видавництво Соломії Павличко Основи.

Видавництво випускає класичні твори в галузі економіки, менеджменту, історії, філософії, соціології в перекладах з англійської, німецької, латинської, французької, бенгальської та японської мов, а також оригінальні праці українських науковців. Нами запроваджено кілька серій.

Серія "Переклади з давніх мов" репрезентує найвизначніші твори Платона, Аристотеля, Цицерона, Сенеки, Овідія, Святого Августина, Томи Аквінського.

Видання художньої літератури в серії "Зарубіжна класика" становить окремий напрямок нашої діяльності. Серія включає твори Вільяма Голдінга, Ясунарі Кавабати, Кобо Абе, Вітольда Гомбровича, Стефана Цвайга, Анатоля Франса, Джерома К. Джерома, Д. Г. Лоуренса.

9. Літературні покоління і течії в українському постмодерні.

10. Школи новітньої української прози.

11. Стильові напрямки в сучасній українській поезії.

12. Літературна група «ЛуГоСад»: концепція, мотиви, художні особливості творчості.

Лугосад — літературна група, яку складали Іван Лучук, Назар Гончар, Роман Садловський. Створена 19 січня 1984 р. у Львові. «Методологічна основа» творчості «Лу-Го-Саду» — теорія поетичного ар'єргарду (ідею і аргументування лугосадівсько-ар'єргардної теорії висунув і обґрунтував літературознавець Тарас Лучук). Вірші «лугосадівців» перекладені німецькою, польською, білоруською, словацькою, болгарською, англійською, італійською, сербською, хорватською, фінською та іншими мовами. 2007 року перевидали антологію «Лугосад. Об'єктивність канону». Із відходом Назара Гончара 21 травня 2009 р. Лугосад перейшов в історію літератури.