1.3. Перелік видів навчальної діяльності студентів:

Практика проводиться у ІV семестрі протягом 10 днів. Формами організації навчальної логопедичної практики є практичні, заняття, а також різні види індивідуальної та самостійної роботи студентів, що здійснюються відповідно навчального плану та програми практики.

Практичні завдання за визначеними темами є основним способом набуття практичного логопедичного досвіду роботи у спілкуванні з дітьми з порушеннями мовлення та поглиблення спеціальних знань, формування професійного, критичного мислення у процесі ознайомлення студентів з різними видами й типами психічних, фізичних і мовленнєвих порушень розвитку у дітей, відпрацюванням практичних навичок спостереження, дослідження і виявлення порушень у психічному, фізичному і мовленнєвому розвитку дітей та їх диференціації.

Індивідуальна робота студентів є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально-спрямований розвиток їх здібностей. Індивідуальні заняття проводяться у час після практичної роботи на базі практики. Види індивідуальної роботи: консультація, індивідуально-дослідне завдання: конспектування літературних джерел за визначеними темами, наукові студії: скласти перелік методик обстеження відповідно віку дитини, обґрунтування висновку про розвиток дитини й складання педагогічних характеристик на дитину згідно теми курсової роботи.

Самостійна робота є основним способом засвоєння студентом навчального матеріалу у час вільний від практичної роботи, без участі викладача. Зміст самостійної роботи визначається навчальною програмою практики, методичними рекомендаціями викладача та всіма навчально-методичними засобами (підручниками, навчально-методичними посібниками, конспектами лекцій та ін.). Методичне забезпечення самостійної роботи: списки рекомендованих джерел, питання для самоконтролю, конспекти лекцій тощо. Самостійна робота може виконуватися у бібліотеці, навчальних кабінетах, домашніх умовах. Викладач визначає обсяг і зміст самостійної роботи. Якість вивченого студент може самоперевірити визначеними викладачем питаннями щодо знань і вмінь до змісту кожної теми.

Загальна кількість модулів для опрацювання – 2:

Модуль 1: Онтогенез мовленнєвої діяльності.

Модуль 2: Діагностика та корекція порушень мовлення у дітей дошкільного віку в умовах ДНЗ.

Кожен модуль опановується у процесі практичних, індивідуальних завдань, завдань самостійної роботи:

• Самостійна теоретично-методична підготовка до занять (підготовка дидактичних матеріалів) (1 год.).

• Спостереження та аналіз логопедичних занять що повинні відображатися в щоденнику практики та логопедичному зошиті — 1,5 год.

• Практичне психолого-педагогічне, логопедичне обстеження дітей й складання та обґрунтування загальних висновків про стан мовлення — 1,5 год.

• Індивідуальна консультативно-просвітницька робота з логопедами, дефектологами, батьками та вихователями. Бесіди з батьками дітей з метою з’ясування анамнестичних даних раннього періоду розвитку дитини та уточнення часу виникнення порушень та ін. Бесіди з логопедом для з’ясування логопедичного діагнозу дітей з порушеннями мовлення та розробки індивідуальних програм (1 год.).

• Практичне узагальнення даних спостереження й обстеження у вигляді психолого-педагогічної характеристики дитини, логопедичних карток, індивідуальних програм корекції та ін. Обробка та аналіз результатів — 1 год.

Студенти повинні знати:

• вікові та типологічні особливості розвитку мовлення у дітей в нормі та при порушеннях;

• класифікації порушень мовлення у дітей та логопедичні діагнози;

• методики та дидактичний матеріал для обстеження дітей з порушеннями мовлення;

• схему складання психолого-педагогічних характеристик, індивідуальних корекційних програм для дітей з порушеннями мовлення.

Студенти повинні вміти :

• аналізувати навчальну літературу, володіти навичками опрацювання змісту навчального матеріалу, робити висновки та узагальнення на основі опрацювання літературних джерел, вміти користуватися періодичними виданнями, знаходити необхідну літературу;

• раціонально організовувати навчальний час згідно умов та вимог навчальної логопедичної практики;

• адаптуватися до умов закладу – бази практики, специфіки її організації, видів контролю та оцінювання результатів діяльності;

• аналізувати результати власної навчальної практичної діяльності, формувати у себе педагогічне мислення, професійні переконання.

Крім цих загальних вмінь, які розвиваються в процесі навчальної практики, кожен вид роботи повинен сприяти розвиткові специфічної предметно-орієнтованої компетенції (навичок та знань).