Призначення, склад, організаційно-штатна структура і основні технічні характеристики польового хлібозаводу (пмх).

Полевой механізований хлібозавод (ПМХ) призначений для випікання хліба в польових умовах.

Основною виробничою одиницею хлібозаводу є відділення.

Штатна чисельність особового складу, комплект устаткування, наметів, інвентарю, інструмента і запасних частин цілком забезпечують автономну роботу відділення в польових умовах.

В залежності від призначення хлібозавод може складатися з одного, двох або декількох відділень.

Необхідність польового хлібопечення підтверджується історичним досвідом існування армії. До висновку про необхідність хлібопечення на театрі військових дій прийшли давно, але стало потрібно багато років, перш ніж війська отримали сучасні засоби хлібопечення.

Польове хлібопечення в армії знаходиться в прямій залежності від тої техніко-економічної бази, яка існує в державі в певні періоди її розвитку.

Удосконалення тилу Збройних Сил відбувалося одночасно з розвитком бойових формувань армії, авіації і флоту. Система тилового забезпечення в любий момент повинна бути готова до рішення задач, які можуть виникнути перед нею в самих складних умовах початку і ведення сучасної війни.

В 1936 році на забезпечення армії був введений польовий хлібозавод (ПАХ) , який зіграв позитивну роль в ділі забезпечення військ хлібом діючої армії в період війни. Він став більш рухомим в наступальних операціях і мав значно кращі технічні та експлуатаційні характеристики.

В 1954 році на забезпечення армії був прийнятий пересувний хлібозавод, який є зараз уніфікованим засобом, польового хлібопечення для військової і оперативної ланки.

Для танкових з’єднань в 1970 р. прийнятий на забезпечення похідний хлібозавод ( ПХЗ ), обладнання якого розміщене в кузові напівпричепу.

Порівняно з ПМХ даний хлібозавод має підвищену маневреність, повне використання виробничої потужності хлібозаводу за рахунок безперервної роботи обладнання без втрат часу на розгортання, згортання і відновлення технологічного процесу, підвищився виробіток хліба на одного працівника на 30-35 %. Крім того, на ПХЗ в більшій ступені захищений особовий склад, обладнання і хлібопекарна сировина від застосування противником зброї масового ураження. Цех хлібозавод добре себе зарекомендував на навчаннях.

Керівництво діяльністю хлібозаводу здійснює начальник через відповідних посадових осіб (техніка з хлібопечення, лаборанта, старшину, начальників відділень хлібопечення). На кожному хлібозаводі розробляється виробничий план. Його мета – забезпечити дотримання технології приготування хліба і раціональне використання технологічного обладнання.

У виробничому плані відображаються наступні питання:

рецептури і технологічні режими приготування хліба з кожного ґатунку борошна;

вихід хліба з врахуванням вологості борошна;

тривалість кожної технологічної операції;

завдання змінам на випічку хліба;

склад змін;

потреби в сировині для приготування хліба;

способи приготування тіста;

графік роботи особового складу при згортанні хлібозаводу з вказівкою операцій, які будуть виконуватися і їх тривалістю.

Крім виробничого плану начальнику хлібозаводу доцільно мати наступні документи:

обов’язки посадових осіб хлібозаводу (начальника хлібозаводу, техніка з хлібопечення, старшини хлібозаводу, фельдшера, лаборанта, начальника складу і комірника, начальників відділень хлібопечення, командира автомобільного взводу, старших хлібопеків і інших осіб за спеціальностями);

інструкцію черговому хлібозаводу;

інструкцію по мірам безпеки при здійсненні маршу, розгортанню, згортанню і роботі на хлібозаводі;

інструкцію чатовому;

розрахунок розходу хлібопекарної сировини і палива для приготування хліба на хлібозаводі (на перші 3 півоберти, на добу, дві доби);

розміщення хлібозаводу на місцевості (варіант);

план охорони і оборони хлібозаводу (варіант);

порядок шикування колони на марш з вказівкою схеми укладки майна в кузова автомобілів і причепів, які вони будуть буксирувати (схема).

А також бланки документів:

Наказ про проведення маршу;

Бойовий розрахунок;

Графік чергування по хлібозаводу;

Графік відпуску хліба військовим частинам;

Графік роботи хлібозаводу по забезпеченню хлібом;

Графік роботи змін;

Розпорядок дня;

Список вечірньої перевірки.

Приготування хлібу на польовому хлібозаводі в бойовій обстановці і на навчаннях проводиться цілодобово в 2-і зміни по 12 годин.

В кожну зміну призначається старший хлібопек, він і є старшим зміни, борошносій , тістоміс, формувальник, 2 пекаря, підсобний робітник .

Всього в складі одної зміни працює 7 чоловік.

Питання:

Організаційно-штатна структура пересувного хлібозаводу.

Очікувана відповідь :

Пересувний хлібозавод ПМХ складається з :

• управління, в склад якого входить 5 чоловік (начальник хлібозаводу, заступник начальника хлібозаводу, технік по хлібопеченню, старшина, фельдшер - лаборант) ;

• 2-х відділень хлібопечення – 31 чоловік ( 2 начальника відділення хлібопечення, слюсар-пічник – 1 чоловік, електрик – 2 чоловіка, хлібопеків – 26 чоловік) ;

• автомобільного взводу – 12 чоловік ;

• склад – 2 чоловіка ( начальник складу і комірник ) .

Всього особового складу 50 чоловік .

В залежності від бойової обстановки хлібозавод часто переміщається за військами, що приводе до зниження продуктивності.

Питання:

Що впливає на продуктивність польового хлібозаводу при роботі з переміщеннями.

Очікувана відповідь:

На продуктивність хлібозаводу впливає:

• час на згортання і розгортання ;

• відстань, на яку пересувається хлібозавод ;

• спосіб приготування тіста.

Щоб виключити можливі перебої в забезпеченні військ хлібом, необхідно приділити особливу увагу плануванню робіт з врахуванням переміщень, а також знати:

• фактичну продуктивність пересувного хлібозаводу і від яких факторів вона залежить ;

• час на розгортання ( 2 години ) ;

• час на згортання ( 1,5 години ) ;

• час на отримання першої випічки ( 9 годин ) .

Таким чином час на отримання першої випічки з моменту розгортання на новому місці, без врахування руху до нового місця, складе біля 12 годин.

До цього часу потрібно додати час на здійснення маршу. При середній швидкості руху 30 км/год цей час може скласти 2 години.

Таким чином, при середній тривалості одного підооберту 1,5 години, хлібозавод здатний провести 8 підообертів і випекти біля 6 т хліба.

Як видно з перерахування основних частин часу для отримання першої випічки, найбільші витрати необхідні для відновлення технологічного процесу.

Значне скорочення цього часу можливе в результаті використання прискорених способів тістоведення. Час на отримання першої випічки хлібу прискореним способом складає 4 години.

Для визначення продуктивності хлібозаводу використовують наступну формулу:

де t_с – час звертання, год.

t_м – час здійснення маршу, год.

t_р – час розвертання, год.

t_пт – час приготування тіста, год.

q – маса хлібу за 1 підооберт, 736 кг.

Як бачимо, переміщення хлібозаводу приводе до значної втрати продуктивності. Тому переміщувати його кожну добу недоцільно, тим більше при звичайних способах тістоведення.

Вибір способу переміщення залежить від наявності хлібозаводів, розміщення військ і ешелонування.

Переміщення хлібозаводу здійснюється в повному складі або по відділенням , в залежності від бойової ситуації.

При переміщенні хлібозаводу в повному складі спрощується керівництво хлібозаводом, полегшується порядок забезпечення хлібопекарською сировиною, не створюється додаткових робіт по веденню обліку і звітності, нема необхідності організовувати харчування особового складу хлібозаводу в 2-х місцях.

В залежності від бойової ситуації згортання хлібозаводу може проводитися:

• після переробки всього тіста;

• негайно після отримання наказу.

Начальник хлібозаводу зобов’язаний мати заздалегідь складений план згортання хлібозаводу по кожному з 2-х варіантів, в якому повинні бути вказані порядок і строк згортання хлібозаводу, відповідальні особи за підготовку матеріальної частини до передислокації.

З метою покращення маскування переміщення хлібозаводу потрібно здійснювати в нічний час або в умовах обмеженої видимості. Вдень переміщення може здійснюватися в ході бойових дій, коли це викликається обстановкою, а також в глибокому тилу своїх військ.

Шикування колони відділення хлібозаводу ПМХ :

1. Автомобіль, який буксує хлібопекарну піч № 1.

2. Автомобіль, який буксує тістозамішувальний агрегат.

3. Автомобіль, який буксує хлібопекарну піч № 2.

4. Автомобіль, який буксує цистерну для води.

5. Автомобіль, який буксує електростанцію № 1.

6. Автомобіль, який буксує електростанцію № 2.

Начальник хлібозаводу їде на головному автомобілі, його замісник на замикаючому. На кожний автомобіль призначається старший і наглядач за причепом. Автомобіль, який буксує електростанцію № 1 – перевозить особовий склад відділення хлібозаводу. При русі колони дистанція між автомобілями, в залежності від швидкості руху і видимості , може бути 25-50 м. Автомобілі з причепами можуть рухатися вночі зі швидкістю 25-30 км/год., вдень 30-40 км/год.

Хлібозаводи розгортаються в районах розміщення тилових підрозділів з’єднань.

Після прибуття в новий район, починають розгортання.

Місце, на якому проводиться розгортання хлібозаводів , повинно задовольняти певним вимогам. Воно повинно мати зручні під’їзні шляхи, розміщуватися поблизу джерел води, а також задовольняти вимогам маскування, захисту, охорони і оборони.

В умовах можливого застосування противником зброї масового ураження виникають вимоги до розміщення хлібозаводу для забезпечення захисту його від впливу вражаючих факторів. Основним способом захисту хлібозаводу від вражаючої дії ядерного вибуху є інженерні спорудження. Однак, земляні роботи по укриттю матеріальної частини хлібозаводу вимагають багато часу, засобів і витрат праці. Тому для розміщення хлібозаводу в першу чергу по прибуттю на нове місце потрібно використовувати природні захисні властивості місцевості : вузькі і глибокі рови, глибокі виїмки, кар’єри, лісні масиви і другі природні укриття.

Використання ярів для захисту від ядерної зброї дозволить різко скоротити об’єм земляних робіт при обладнанні укриття для особового складу і матеріальної частини хлібозаводу.

Основна задача при розгортанні хлібозаводу складається в тому, щоб по прибуттю на нове місце забезпечити приготування хліба в максимально короткі строки.

Особливо важким є відновлення на новому місці технологічного процесу приготування житнього і житньо-пшеничного тіста на заквасках.

Для цього на попередньому місці дислокації перед згортанням готують 90 кг густої закваски. Для цього до 80 кг звичайної закваски додають 10 кг борошна і проводять заміс.

Густу закваску перевозять в опарно-заквасочній діжі, яка накрита брезентом, а зимою додатково утеплена.

По прибуттю на нове місце після розгортання хлібозаводу готують в першу чергу виробничі закваски, використовуючи по 30 кг густої закваски. Після цього готують тісто прискореним способом для перших двох випічок хліба.

Що стосується відновлення технологічного процесу приготування пшеничного тіста опарним способом, то тут труднощі не зустрічаються. Перші три випічки роблять прискореним способом з застосуванням органічних кислот. Після замісу тіста для першої випічки, замішують дві діжі опари, а наступні заміси опари роблять через 1,5 години. Тобто, технологічний процес аналогічний загально прийнятому з тією різницею, що здійснюють три прискорені випічки.

Норматив по розгортанню включає :

• розгортання виробничої і підсобних палаток ;

• приведення матеріальної частини в робоче положення з запуском на вільному ході.

Оцінка за часом:

відмінно – 1 година 20 хвилин;

добре – 1 година 30 хвилин;

задовільно – 1 година 40 хвилин.

Помилки, які знижують оцінку на 1 бал:

• незлагодженість дій особового складу відділення ПМХ при розгортанні;

• падіння палаток при їх встановленні;

• недостатньо натягнуті мотузкові натяжки.

Так, військові частини в польових умовах забезпечуються хлібом з рухомих і похідних хлібозаводів. Переміщуються хлібозаводи за наступаючими військами, як правило, в повному складі не більш 1 разу на добу.

При виборі місця для розміщення хлібозаводу особливу увагу приділяють природному маскуванню, наявності джерела доброякісної води і стан шляхів під’їзду до хлібозаводу.

Основна задача при розгортанні хлібозаводу складається в тому, щоб по прибуттю на нове місце забезпечити приготування хліба в максимально короткі строки, а для цього застосовуються прискорені способи приготування хліба, які розглянемо у наступному навчальному питанні.

Норматив по згортанню відділення хлібозаводу ПМХ складає:

• згортання матеріальної частини в похідне положення;

• укладку переносного обладнання і майна в кузова автомобілів;

• шикування колони відділення хлібозаводу ПМХ для здійснення маршу .

Оцінка за часом:

відмінно – 1 година 10 хвилин;

добре – 1 година 20 хвилин;

задовільно – 1 година 30 хвилин.

Помилки, які знижують оцінку на 1 бал :

порушення послідовності згортання відділення хлібозаводу ПМХ ;

неузгоджені дії особового складу під час згортання;

неохайна укладка майна в кузова автомобілів.

Добова продуктивність відділення хлібозаводу залежить від числа 16 підобертів, сорту і маси хліба і при 16 під обертах складає по хлібу із борошна, т/доба:

житнього обдирного масою 1,7 кг - 5,87;

пшеничного обдирного масою 1,6 кг - 5,5;

пшеничного 1-го сорту масою 1,2 кг - 4,15.

Продуктивність хлібозаводу, що складає з декількох відділень, визначається сумарною продуктивністю відділень, що входять до його складу.

До складу відділення хлібозаводу входять:

дві пересувні хлібопекарські печі ХПК-50М2 або печі ХПК-50М1, ХПК-50;

пересувний тістозамішувальний агрегат ТМ-3М1 або пересувний тістомісильний агрегат ТМ-3;

переносна тісторозподілильна машина ПТД або переносна тістоформовочна машина ФМ-3;

переносна просіювальна машина ПМ-60 або ПМ-50;

бензомоторна пила "Дружба-4" або дровопильна установка ДУ-50;

цистерна для води ЦВ-1,2 (ЦВ-50М) або цистерна ЦВ-50;

дві пересувні електростанції перемінного струму потужністю 10-12 квт;

намет-цех;

п'ять наметів підсобного призначення;

комплект електроустаткування, приладдя, інвентарю, інструмента і запасних частин.

Печі, тістозамішувальний (тістомісильний) агрегат, цистерна й електростанції змонтовані на одноосьових автомобільних причепах і буксируються вантажними автомобілями. Тісторозподільна (тістоформовочна) і просіювальна машини, а також пила "Дружба-4" і дровопильна установка переносного типу і перевозяться в кузовах автомобілів.

Для перевезення особового складу і майна, а також для буксирування пересувних агрегатів у штаті кожного відділення хлібозаводу мається шість вантажних автомобілів.

Витрата палива (для печей) на випічку однієї тонни хліба (у залежності від його сорту) складає:

дизельного палива (гасу) - 64-77 кг;

дров (вологістю 21- 33%) -0,5-0,6 м3.

Середня витрата води на випічку однієї тонни хліба з урахуванням витрати її на технологічні, виробничі і санітарно-гігієнічні потреби складає до 1200 л.

Час для розгортання устаткування хлібозаводу в робоче положення на заздалегідь підготовленому майданчику орієнтовно складає: влітку-1,5- 2 ч, взимку - 2-3 ч.

Час для згортання устаткування хлібозаводу в похідне положення приблизно складає: влітку - 1- 1,5 ч, взимку-11,5-2 ч.

Час, необхідний для одержання першої випічки хліба після прибуття на нове місце, складає:

при наявності вихідної закваски і при готуванні тіста опарним способом - 9-10 год.;

при виведенні вихідної закваски по розвідному циклу - 18-19 год.;

при приготуванні тіста прискореним способом на органічних кислотах - 4,5-5 год.;

У зимовий період час на одержання першої випічки збільшиться на 2-4 год.;

Загальна маса устаткування, наметів, приладдя, інвентарю та іншого майна відділення хлібозаводу складає 17250 кг, у тому числі:

що буксирується автомобілями - 11 250 кг;

що перевозиться в кузовах автомобілів - 6 000 кг.