3.3.2. Організація ндокр

Основними завданнями науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДОКР) є: І) одержання нових знань в області розвитку природи й суспільства, нових областей їхнього застосування; 2) теоретична й експериментальна перевірка можливості матеріалізації в сфері виробництва , розроблених на стадії стратегічного маркетингу нормативів; конкурентоспроможності товарів організації; 3) практична реалізація портфеля нововведень і інновацій. Реалізація перерахованих завдань дозволить підвищити ефективність використання ресурсів, конкурентоспроможність організацій, життєвий рівень населення.

Основними принципами НДОКР є: а) виконання раніше розглянутих наукових підходів, принципів, функцій, методів менеджменту при вирішенні будь-яких проблем, розробці раціональних управлінських рішень.

Кількість компонентів наукового менеджменту, що застосовується, визначається складністю, вартістю об'єкта керування й інших факторів; б) орієнтація інноваційної діяльності на розвиток людського капіталу.

НДОКР підрозділяються на наступні етапи (види) робіт:

- фундаментальні дослідження (теоретичні й пошукові);

- прикладні дослідження;

- дослідно-конструкторські роботи;

- досвідчені, експериментальні роботи, які можуть виконуватися на кожному з попередніх етапів.

Результати теоретичних досліджень проявляються в наукових відкриттях, обґрунтуванні нових понять і подань, створенні нових теорій. До пошукових належать дослідження, завданням яких є відкриття нових принципів створення виробів їхніх технологій; нових, невідомих раніше властивостей матеріалів і їхніх з'єднань; методів менеджменту. У пошукових дослідженнях звичайно відома мета намічуваної роботи, більш-менш ясні теоретичні основи, але аж ніяк не конкретні напрямки.

3.3.3. Аналіз і прогнозування організаційно-технічного рівня виробництва

На рівні фірми організаційно-технічний розвиток виробництва здійснюється на основі реалізації інвестиційних і інноваційних проектів щодо вдосконалювання технології, організації виробництва, праці й керування. Результати науково-технічного прогресу й інноваційної політики виражаються в Організаційно-технічному рівні виробництва (ОТУП), що

характеризується результативністю інноваційної політики й ступенем відповідності рівня технології й організації процесів вимогам входу системи. Якщо якість входу - комплектуючих виробів, сировини, матеріалів, проектно-конструкторської документації, інформації й інших компонентів - відповідає вимогам конкурентоспроможності, то і якість процесу переробки входу у вихід системи повинне бути високим (Рис.3.3.3.1)

Рис.3.3.3.1 Принцип "чорного ящика" системного підходу у визначенні місця ОТУП

Наприклад, якщо якість "входу" оцінюється на "відмінно", тобто- відповідає вимогам конкурентоспроможності, а якість "процесу" - на "задовільно", то й на "виході" буде "задовільно". Інвестор, витративши значні засоби на підвищення якості "входу", на "виході" не одержить бажаного результату, тому що технологія й організація процесів не в змозі якісно переробити "вхід". Інша ситуація: технологія й організація процесів відповідають вимогам конкурентоспроможності, проте якість "входу", наприклад, показники якості й ресурсоємності товару в конструкторській документації, неконкурентоспроможності, тоді і якість "виходу" буде

неконкурентоспроможним. Звідси висновок: необхідно забезпечувати однаковий(пропорційний) рівень якості входу й процесу в системі. За комплексним показником судять про ефективність роботи колективу в орієнтації на майбутнє, на стратегічні цілі. Якщо стратегічні цілі будуть відповідати іміджу, організаційно-технічній політиці фірми, то й тактичні цілі будуть відповідати вимогам входу системи, вимогам конкретного ринку.