3.3.4. Ефективність інноваційної діяльності

Інновації не можуть продаватися, продаються нововведення для перетворення їх в інновації в сфері споживання. Життєвий цикл нововведень може розвиватися одним із трьох шляхів: 1) нагромадження в інноваційній організації 2) перетворення нововведення в інновацію; 3) продаж як товару.

Ефективність діяльності організації оцінюється економічними й фінансовими показниками. В умовах ринкових відносин не може бути уніфікованої системи показників. Кожний інвестор самостійно визначає цю систему виходячи з особливостей інноваційного проекту, професіоналізму фахівців і менеджерів та інших факторів. Докладніше це питання викладається на навчальних курсах "Економіка підприємства", "Фінансовий менеджмент" і т. ін.

До системи показників ставляться такі вимоги;

1) показники повинні охоплювати процеси на всіх стадіях життєвого циклу товару;

2) показники повинні формуватися на перспективу (мінімум на 3- 5 років) на підставі ретроспективного аналізу діяльності організації;

3) показники повинні спиратися на дані з конкурентоспроможності конкре­тних товарів на конкретних ринках за конкретний період;

4) найважливіші показники повинні бути виражені абсолютними, відносними й питомими величинами (наприклад, прибуток, рентабельність товару й виробництва, питома ціна товару);

5) показники повинні бути поєднані з усіма розділами плану;

6) показники повинні відбивати всі аспекти фінансової діяльності органі­зації (доходи, витрати, страхування, ліквідність цінних паперів і інших активів, податки, ефективність використання ресурсів і ін.);

7) проектування залишкових показників повинно здійснюватися на підставі різноманітних розрахунків, з визначенням ступеня ризику й стій­кості фінансової діяльності, з використанням достатнього і якісного обсягу інформації, що характеризує технічні, організаційні, екологічні, економічні й соціальні аспекти діяльності організації.

Одним з основних показників ефективності й стабільності

функціонування організації є показник її стійкості.

Впровадження нововведень може дати чотири види ефекту :

- економічний;

- науково-технічний;

- соціальний;

- екологічний.

За рахунок одержання економічного ефекту у формі прибутку організація здійснює комплексний розвиток і підвищення добробуту співробітників. Інші види ефекту несуть у собі потенційний економічний ефект. Наприклад, розроблений організацією винахід як нововведення вищого рівня може дати економічний ефект або після його продажу, або після реалізації товару, розробленого на основі винаходу. Або підвищення ступеня задоволення фізіологічних потреб співробітників і їхніх родин скоротить втрати робочого часу через хвороби, підвищить продуктивність праці, якість відтворення трудових ресурсів . Зниження викидів шкідливих компонентів в атмосферу, ґрунт, воду зберігає екосистему, збільшує тривалість життя людини .

Наведені приклади дозволяють зробити наступний висновок: економічний ефект розробки нововведень, впровадження їх на фірмі (перетворення в інновації) або продажі може бути потенційним або фактичним (реальним, комерційним), а науково-технічний, соціальний і екологічний ефекти можуть мати форму тільки потенційного економічного ефекту. По суті, якщо взяти до уваги тільки кінцеві результати впрова­дження або продажі нововведень, то будь-який вид інноваційної діяльності можна оцінити у вартісному вираженні. Критеріями кінцевої оцінки тут є: час одержання фактичного економічного ефекту й ступінь невизначеності його одержання (або рівень ризику інвестицій в інновації).

Основні етапи аналізу ефективності інноваційної діяльності організації:

1) виявлення проблеми, формулювання цілей і завдань аналізу;

2) формування тимчасової творчої групи для проведення аналізу;

3) розробка проекту програми аналізу;

4) підготовка й видання наказу в організації щодо цілей, груп, її прав і обов'язків, програм аналізу;

5) вибір методів виконання робіт;

6) збір і обробка необхідної інформації, документів :

7) проведення аналізу з перерахованих вище завдань і систем показників;

8) підготовка, узгодження й затвердження звіту про виконану роботу;

9) вживання заходів за результатами аналізу.

Терміни:нововведення, інновація, радикальні види інновацій, ординарні види інновацій, стадія життєвого циклу товару, організація НДОКР, ефективність діяльності організації.

Знання : знання основних термінів теорії організації інноваційної діяльності: ”Новація”, ”Інновація”, етапів проведення НДОКР та їх зміст; показників організаційного і технічного рівнів виробництва, видів інновацій і їх зв'язок зі стратегією організації; сутності і змісту організаційно – технологічної підготовки; системи показників ефективності інноваційної діяльності.

Уміння : скласти план проведення етапів НДОКР технологічної і органі­заційної підготовки виробництва; розрахувати витрати за всіма етапами; розрахувати і оцінити показники організаційно-технічного рівня виробни­цтва; при розробці стратегічного плану організації сформувати профіль новацій і інновацій; розрахувати показники ефективності інноваційної дія­льності.

Питання для самоконтролю

1. На "вході" організації будуть нововведення або інновації? А на "виході"? І чому?

2. За якими ознаками рекомендується класифікувати нововведення в інновації?

3. Як здійснюється дифузія інновацій?

4. Розкрийте схему класифікації за масштабами новизни нововведення.