3.1.3. Види організаційних структур

Організаційна структура - це сукупність відділів і служб, що займаються побудовою й координацією функціонування системи менеджменту, розробкою й реалізацією управлінських рішень щодо виконання бізнес-плану, інноваційного проекту.

Основними факторами, що визначають тип, складність і ієрархічність (число рівнів управління) організаційної структури підприємства, є:

- масштаб виробництва й обсяг продажів;

- номенклатура продукции, що випускається;

- складність і рівень уніфікації продукції;

- рівень спеціалізації, концентрації, комбінування й кооперування

виробництва;

- ступінь розвитку інфраструктури регіону;

-міжнародна інтегрованість підприємства (фірми, організації).

Структура організації залежно від розглянутих факторів може бути лінійною, функціональною, лінійно-функціональною, матричною (штаб­ний), бригадною, дивізійною або проблемно-цільовою. Кожний з пере­рахованих типів структур має свої недоліки й переваги. Для вибору (про­ектування) конкретної структури конкретного підприємства (організації) необхідно виконати аналіз основних факторів, що впливають на формування структури.

До факторів розвитку структури підприємства відносяться такі:

розвиток спеціалізації й кооперування виробництва; автоматизація керування; застосування сукупності наукових підходів до проектування структури й функціонуванню системи менеджменту;

дотримання принципів раціональної організації виробничих процесів

Класифікація типів структур організацій

1. Лінійна(рис 3.1.3.1)

Особливості структури. Планування робіт і контроль їхнього виконання здійснюється по вертикалі від керівника (нульовий рівень) до виробничих підрозділів (рівні 1, 2, 3 і т.д. ), що виконує управлінські функції

Рис.3.1.3.1 Лінійна структура організацій

Умовні позначки (приклади): Р- Р- Керівник;1 - заготівельне й обслуговуюче виробництво (цех); 2 - обробне виробництво; 3 - складально-збутове виробництво

2.Функціональна(3.1.3.2)

Особливості структури. Планування робіт і контроль їхнього виконання здійснюється функціональними підрозділами (А, Б, У і т. ін.). Роботи виконуються виробничими підрозділами (1, 2, 3) по кожній функції

Рис.3.1.3.2 Функціональна структура організацій

Р-Р- Керівник; А - планово-виробничий

відділ; Б - технічний відділ; В -

фінансовий відділ

3. Лінійно-функціональна(3.1.3.3)

Рис.3.1.3.3 Лінійно-функціональна структура організацій

Особливості структури. Планування робіт здійснюють функціональні під­розділи (А, Б, В), роботи виконують виробничі підрозділи (1, 2, 3). Всі підрозділи підкоряються керівникові переведення існуючих структур керу­вання на проблемно-цільову структуру.

Основні принципи формування проблемно-цільової структури підприємства:цільовий підхід, тобто формування структури на основі дерева цілей підприємства; відсутність спеціальних підрозділів для обов'язкової горизонтальної координації виконання цілей підприємства.

Запропонована проблемно-цільова структура керування має всі переваги раніше розглянутих структур і одночасно не має очевидних недоліків. Проблемно-цільова структура забезпечує високий рівень спеціалізації працівників, що виконують конкретну мету (задачу, завдання) дерева цілей. Вона стикуєтьсяостыкована зі структурою системи менеджменту, проста в побудові й функціонуванні, має орган, що координує рішення проблем щодо досягнення конкурентоспроможності товарів, адаптивна до змін.