De Socratis discipulo

Aliquando Socrati a discipulis multa dona oblata sunt. Tum Awschines adulescens tristi vultu: «Mihi, - inquit, - cum pauperrimus sim, nihil digni est, quod dare tibi possim. Itaque dono tibi, quod unum habeo, me possum. Quod munus parvum esse scio, tamen rogo, ut benevole accipias». Cui Socrates: “Tua modestia, - inquit, digna est, ut laudetur. Sed, cum animam tuam mihi des, noli putare tuum munus esse parvum. Liberter accipio, quod mihi donas, et curabo, ut te meliorem tibi reddam, quam accepi”.

De Prometheo

Prometheus, qui auxilio Minervae homines ex terra et aqua fecerat, de genere humano bene meruit. Dei saepe Prometheum ad epulas suas invitaverunt. Itaque consilium lovis, qui omnes homines necare constituerat, Prometheuo notum erar. Prometheus aliquando in coelum venit, ignem, quem Iuppiter hominibus negaverat, de Olympo subduxit et hominibus donavit. Quamquam lovis ira magna erat, genus humanum non delevit. Prometheum autem Vulcanus iussu lovis in monte Cxaucaso ferreis catenis ad saxum alligavit cotidieque aquila iecur. Promethei devorabat. Iecoris pars, quam aquila interdiu devoraverat, noctu crescebat. Ita Prometheus ingentes dolores tolerabat. Postea Hercules aquilam sagitta necavit Prometheum que liberavit.

De Hercule

Inter heroas antiquos primum locum habuit Hercules, Iovis et Alcmenae filius, qui multos graves labores peregit. Hercules iam infans dracones, qui incunabulis appropinquabant, necavit. Hercules cito crevit et virtute sua alios heroas superavit. Tum interfecit leonem Nemeaeum, cuius pellem detraxit et se texit. Hydram Lernaeam occidit et felle serpentis sagittas suas tintix. Aprum Erymanthium necavit, cervum vivum adduxit, aves Stymphalides in insula Martis sagittis interfecit. Draconem, Typhonis filium, qui mala aurea Hesperidum servabat, ad montem Atlantem interfecit et regi mala apportavit. Canem Cerberum, Typhonis filium, ab inferis regi adduxit.

Список використаних джерел

1. Кайман Н. Л., Покровская З. А. Латинський язык–М., 1999.

2. Козовик И.Я., Малеу Р.И. Учебник лат. языка. – К, 1988.

3. Литвинов В.Д., Скорина Л.П. Крилаті вирази. Тексти. Латино–український словник. К.: Індоевропа, 1993. – 320 с.

4. Хоміцька З.М. Латинська мова. – Х.: Право. – 2004.

5. Яковенко Н. М., Трипуз В. М. Латинська мова–К., 1993 .

6. Ярхо В. Н., Лобода В. И. Латинский язык–М., 2001.

7. Яковенко Н., Миронова В. Латинська мова: Підручник. Видання друге, доповнене. Львів: Видавництво Українського Католицького Університету, 2002.

8. John D. Ogilby's The Latin Reader by Frederic Jacobs and Frederic William Döring: Aesop’s Fables – [режим доступу]:

http://www.slu.edu/colleges/AS/languages/classical/latin/tchmat/readrs.html

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Латинська мова» для студентів 1 курсу, спеціальність 6.020303 «Переклад»/ укл. к.філол.н., доц. Валуєва Н.М. – Дніпродзержинськ: ДДТУ, 2011. – 32 с.

Укладач: Валуєва Н.М.