- •2. Метол «історіївчень про державу і право»
- •3. Критерій оцінки державно-правових вчень
- •5. «Історія вчень про державу і право» в системі юридичних наук історико теоретичного циклу
- •6. «Історія вчень про державу і право» в системі суспільних наук
- •Розділ 2
- •1. Загальні риси міфологічних уявлень про державу і право в країнах стародавнього сходу
- •2. Державно-правова думка стародавньої індії
- •3. Етико-політичнівчення стародавнього китаю
- •4. Етико-правовийаспект зороастризму
- •Розділ з державно-правові вчення стародавньої греції і стародавнього риму
- •1. Загальна характеристика античних уявлень про державу і право
- •2. Деміфоа опзація поаітико-правових погляаів у перюа становлення давньогрецької державності
- •З, вчення про державу і право доби розквіту філософії та політичної думки. Теорія міста-держави (V-IV ст. До н. Е.)
- •4. Концепції держави і права лоби пізнього еллінізму та римської античної філософії
- •Розділ 4 державно-правові вчення західної європи доби середньовіччя
- •1. Основні риси та особливості розвитку державно-правовоїдумки доби середньовіччя
- •2. Ранньохристиянські уявлення про державу і право
- •4. Державно-правова концепція марсиліяпадуанського та поаітико-правові погляди вільяма оккама
- •1. Загальна характеристика державно-правових вчень доби від родження та реформації
- •2. Вчення про державу та право періоду кризи феод алізму (XV-xvIст.)
- •3. Політичні та правові вчення в голландії та англії лоби ранніх буржуазних революцій (XVII ст.)
- •1. Загальна характеристика вчень про державу і право доби просвітництва
- •2. Поаітико-правова концепція вольтера
- •5. Погляди на державу і право французьких матеріалістів-енцикаопедистів денідідро, поая-анрігольбаха, клода-адріана гельвеція
- •6. Державно-правові вчення в італії XVIII ст.
- •7. Державно-правова думка в сша періоду боротьби за незалежність
- •1. Вчення про державу і право в німеччині кінця XVIII -початку XIX сгг.
- •2. Характеристика державно-правових вчень пред ставників буржуазного лібералізму у франції та англії
- •1. Утопічні ідеї XVI-XVIII ст.
- •2. Марксистсько-ленінське вчення про державу і право та його еволюція
- •1. Державно-правові вчення періоду утворення феодальної централізовано!держави та зміцнення абсолютизму (XIV- перша половина XVIII ст.)
- •3. Концепції державиі права в росії в другій половині хіх-хх ст.
- •1. Витоки державно-правової ідеології українського народу
- •2. Розвитокполітико-правовоіідеології (XI—XV ст.)
- •3. Державно-правова думка в україні за козацько-гетьманськоїд оби (XVI-XVIII ст.)
- •4. Державно-правова лумка часів занепаду козацько-гетьманської держави (кінець XVII-XVIII ст.)
- •5. Державно-правова думка в україніxix-перша половина XX ст.
- •1. Державно-правові теорії юридичного позитивізму
- •2. Соціологічні державно-правові концепції
- •3. Сучасні концепції природного права, правової і соціальної держави
- •4. Функції «історії вчень про державу і право»
5. «Історія вчень про державу і право» в системі юридичних наук історико теоретичного циклу
«Історія вчень про державу і право» відносно самостійна наука в системі правознавства, завдячуючи безпосередньо практичному зв'язку з державно-правовою реальністю. З одного боку вона знаходиться у безпосередньому співвідношенні з «Теорією держави і права», «Історією держави і права», «Історією політичних і правових вчень»; з іншого - розвиваючись паралельно з державно-правовою сферою суспільного життя, державно-правовими закладами й інститутами, вона набуває нових ідей, водночас справляючи неабиякий вплив на практичну сферу державно-правового життя.
Кожна окрема наука, суміжна з «Історією вчень про державу і право», маючи власний предмет дослідження, орієнтується лише на один із аспектів вивчення держави і права.
«Теорія держави і права» — узагальнююча теоретична наука у відношенні до інших юридичних наук, яка інтегрує їхні досягнення. Історія вчень про державу і право є історичним фундаментом Теорії держави і права. Вона постачає матеріал про історичний процес формування понятійного апарату теорії. Наприклад, Теорія держави і права досліджує проблему природного права (поняття, види, ознаки), Історія вчень про державу і право повідомляє про те, ким і в яких історичних умовах вперше було розроблено теорію природного права, розкриває основні ознаки природного права в трактуванні окремого мислителя.
«Історія вчень про державу і право» має спільний з «Історією політичних і правових вчень» предмет наукового дослідження. Однак, Історія політичних і правових вчень, вивчає свій предмет через призму міжкласових та міжнаціональних інтересів, виконуючи тим самим ідеологічну функцію в юридичній науці. Вона зосереджує увагу на політичних аспектах держави, водночас співвідносячи право з доцільністю і корисністю. «Історія вчень про державу і право» вивчає свій предмет через призму загальнолюдських цінностей і всезагального інтересу, зосереджуючи увагу на правових аспектах держави, разом з тим співвідносячи право із законністю і справедливістю.
Процес історичного розвитку державно-правових форм життя окремих народів в хронологічній послідовності вивчає «Історія держави і права». Історичні факти використовуються Історією вчень про державу і право з метою вивчення змісту та виявлення характерних рис державно- правових вчень певної історичної доби, методів впровадження їх у практику державно-правового життя. Співвідношення і обопільний зв'язок політико-правових ідей і вчень та історії розвитку державно-правових форм, закладів, інститутів є очевидним: по-перше, відповідні теоретичні узагальнення необхідні для висвітлення політико-пра- вової реальності в історичному розвитку; по-друге, без знання історії держави і права, загальних тенденцій історичного розвитку важко з'ясувати конкретний зміст відповідних державно-правових теорій. Наприклад, {аналізуючи' політичну реальність, яка пов'язана, як правило, з об'єктивними історичними тенденціями розвитку соціуму, видатні мислителі розробляли плодотворні ідеї і концепції, застосування яких сприяло суспільному прогресу. У свій час лібералізм Локка допоміг обмеженню влади короля і запровадженню в Англії конституційної монархії. Однак треба підкреслити, що та частина його трактату про правління, де Локк говорить про справедливий державний устрій, тобто ^ про конституційну монархію, була написана ним задовго до ^ «Славної революції», в результаті якої запровадилась конс- ^ титуційна монархія. Вплив Локка простежується також і в V Конституції США, в основних політичних документах Вели- кої французької революції. Можна ще навести характерний приклад. Теорія поділу влад, яка є основою становлення і розвитку правової держави, створена французьким політичним філософом Ш. Л. Монтеск'є. На його думку верховенство права може бути забезпеченим тільки поділом влади на законодавчу, виконавчу і судову для взаємостримування одна одної. А вже Д. Медісон в умовах СІЛА розробив оригінальний механізм стримування і противаг інститутів влади, завдячуючи якому кожна із трьох владних гілок стали відносно рівноцінними і функціонували як засіб протидії взаємним зловживанням. Політична філософія І. Бентама вплинула на здійснення політичних реформ в Англії періоду 30-50-х років ХУШ ст., політичні ж ідеї Дж. Мілля - на реорганізацію британської політичної системи в другій половині ХІХ ст. "