Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Навч_метод_компл_мет_магістри2011.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
13.11.2019
Размер:
880.13 Кб
Скачать

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г.Короленка

Кафедра історії України

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Навчально-методичний комплекс

з планами лекційних та семінарських занять,

завданнями для самостійної

та індивідуальної роботи

для слухачів магістратури історичного факультету

(напрям підготовки - «Гуманітарні науки. Історія»)

Укладач: кандидат історичних наук,

доцент Т.П.ДЕМИДЕНКО

Полтава – 2011

УДК 94: 373.5(072.2) – 057.875

Методика викладання історії у вищих навчальних закладах. Навчально-методичний комплекс з планами лекційних та семінарських занять, завданнями для самостійної та індивідуальної роботи для магістрантів історичного факультету (напрям підготовки – «Історія») /Укладач Т.П.Демиденко. – Полтава, 2011.

Затверджено Вченою радою Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка 31 серпня 2011 року (протокол №1).

ЗМІСТ

Авторська навчальна програма

4

Робоча навчальна програма

17

ЗМІСТОВІ МОДУЛІ ІЗ ПЛАНАМИ ЛЕКЦІЙ, СЕМІНАРІВ, РЕКОМЕНДОВАНОЮ ЛІТЕРАТУРОЮ

Модуль І. Основні риси історичної освіти у ВНЗ. Процес навчання історії та його закономірності

18

Змістовий модуль 1.1.

Методика викладання історії у ВНЗ: предмет, специфіка, завдання курсу

18

Змістовий модуль 1.2.

Концептуальні засади історичної освіти у вищій школі

19

Змістовий модуль 1.3.

Структурні компоненти історичних знань студентів, методика їх формування

21

Індивідуальні творчі завдання до модуля І

22

Модуль ІІ. Методи та форми навчання історії у вищій школі

24

Змістовий модуль 2.1.

Види і форми організації навчального процесу у ВНЗ

26

Змістовий модуль 2.2.

Семінарські заняття у вищій школі

27

Змістовий модуль 2.3.

Система перевірки та контролю знань студентів

29

Змістовий модуль 2.4.

Новітні технології навчання історії

31

Змістовий модуль 2.5.

Викладач як керівник науково-дослідницької роботи студентів

34

Індивідуальні творчі завдання до модуля ІІ

36

Завдання та запитання до модульних контрольних робіт

37

Контрольні тести з дисципліни (поточний контроль)

39

Екзаменаційні питання та екзаменаційні білети

42

Методичні вказівки та завдання для самостійної роботи магістрантів

44

Тематика магістерських робіт з курсу

46

Пакет контрольних завдань для ректорських контрольних робіт

47

Програми й вказівки до проходження магістрантами науково-педагогічної практики

48

А ВТОРСЬКА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Методика викладання історії у вищих навчальних закладах – навчальний курс, що знайомить майбутніх магістрів із структурою, завданнями, формами та методами навчання історії у ВНЗ, дає можливість отримати знання про організацію науково-дослідницької роботи студентів, підвищує рівень методичної, психолого-педагогічної грамотності, професіоналізму магістрів історії.

Програма курсу націлює магістрантів на глибоке вивчення теоретичних засад методики викладання історії у вузі, дослідження творчої спадщини видатних вітчизняних та зарубіжних представників науково-педагогічної інтелігенції, знайомство з нетрадиційними технологіями навчання історії, вироблення практичних умінь та навичок, необхідних для забезпечення високої ефективності вузівських історичних курсів, опанування методики організації науково-дослідницької роботи студентської молоді.

РОЗДІЛ 1: ПРЕДМЕТ ТА ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ

«Методики викладання історії у вищих навчальних закладах»

Методика викладання історії – наукова педагогічна дисципліна, що досліджує закономірності навчання історії у вищій школі, структуру та зміст вузівських курсів історії, форми, методи та засоби навчання.

Місце методики викладання історії у професійному становленні викладача вузу. Завдання методичної підготовки магістра історії.

Методи дослідження процесу навчання історії.

Завдання, зміст та структура курсу «Методика викладання історії у навчальних закладах».

РОЗДІЛ 2. РОЗВИТОК ВИЩОЇ ІСТОРИЧНОЇ

Освіти в україні та за кордоном

Основні етапи становлення та розвитку вищої історичної освіти в Україні. Особливості сучасної історичної освіти у вищих навчальних закладах. Образ історика: історик-учений(професіонал), історик-аматор, історик-популяризатор, історик-учитель. Мистецтво історії і ремесло історика: теоретичні праці та мемуари визначних істориків (М.Костомаров, Б.Антонович, М.Грушевський, М.Блок, Л.Февр, Ф.Бродель).

Провідні вчені та педагоги – історики України.

Розвиток вищої історичної освіти та методики вузівських курсів історії за кордоном. Провідні історичні школи.

Сучасні перспективні напрями світової історико-педагогічної думки та можливості їх реалізації.

РОЗДІЛ 3. СУЧАСНА СИСТЕМА ВУЗІВСЬКОЇ ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТИ

Історія як предмет вузівського навчання. Загальні принципи, що забезпечують розуміння історичного процесу: одиничність і цілісність історичного життя; суспільна людина, група, колектив і етнос як предмет історії; повторювальність, незмінність і статика в історії; множинність ритмів історії.

Україноцентричні та гуманоцентричні складові філософії історії. Роль історичної освіти в консолідації та самоідентифікації нації. Прогностична та виховна функції історії.

Форми організації навчання історії у вищій школі. Лекція – основна форма організації навчального процесу у вузі. Сучасні вимоги до вузівської лекції. Типи лекцій (різниця в оцінках їх типології).

Практичні, семінарські, лабораторні заняття з історії, методика їх проведення.

РОЗДІЛ 4. СТРУКТУРНІ КОМПОНЕНТИ ІСТОРИЧНИХ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ. МЕТОДИКА ЇХ ФОРМУВАННЯ

Роль хронологічних уявлень у процесі навчання історії. Хронологія як компонент змісту історичної освіти. Хронологія – «градусна мережа історії» (О.Стражев). Методична класифікація дат, їх поділ на основні та другорядні. Часові категорії у навчанні історії (століття, тисячоліття, ера, наша ера, до нашої ери), методика роботи з ними.

Прийоми формування у студентів часових (хронологічних) уявлень: складання хронологічних таблиць, створення хронологічних комплексів, заповнення синхроністичних таблиць, позначення дати та тривалості подій на стрічці часу, ведення карток подій, розв’язання хронологічних рівнянь, кросвордів, хронологічні диктанти, хронологічні вікторини, дидактичні ігри з хронології (лото, хронологічні юшки, пошук «зайвої» дати тощо).

Роль історичних понять у процесі навчання історії. Історичні поняття як структурний компонент змісту історичної освіти. Поняття як усвідомлене, систематизоване знання про зв’язки, відношення, суттєві ознаки історичних явищ і процесів.

Класифікація понять за ступенем узагальнення (частково-історичні, або конкретно історичні, загально історичні, соціологічні), за змістом історичного матеріалу (економічні, політичні, духовно-культурні, ідеологічні, релігійні тощо).

Шляхи формування понять (індуктивний та дедуктивний).

Етапи роботи над формуванням історичних понять (за О.Вагіним): створення цілісної картини явища; визначення його суттєвих ознак; визначення поняття, введення терміну; вироблення уміння застосовувати поняття для аналізу історичного матеріалу.

Види словникової роботи над історичним поняттями: термінологічні диктанти; підбір до історичних термінів споріднених слів; визначення часу виникнення історичного терміну; пояснення походження (етимології) термінів; класифікація історичних термінів за різними ознаками; знаходження помилок у вживанні історичних понять; складання коротких розповідей з використанням історичних понять.

Умови успішного формування понять у навчанні історії: наявність в учнів базових знань; урахування специфіки різних груп понять та різних прийомів роботи з ними; постійне оперування поняттями.

РОЗДІЛ 5. СИСТЕМА ПЕРЕВІРКИ ТА ОЦІНКИ