Пояснювальна записка

Одним із засобів успішності підготовки магістра до викладацької роботи є науково-педагогічна практика, яка проводиться в умовах, максимально наближених до майбутньої професійної діяльності. Під час науково-педагогічної практики можна повною мірою усвідомити закономірності ї принципи навчально-виховної роботи у вищій школі, оволодіти практичними уміннями та навичками, досвідом професійної діяльності, вивчити систему викладання кращих педагогів, опанувати різні форми навчальної, організаційно-методичної, наукової, виховної роботи професорсько-викладацького складу ВНЗ.

Науково-педагогічна практика магістрантів організується в навчальних закладах III-IV рівнів акредитації під керівництвом досвідчених викладачів, які мають визнані здобутки в науковій, методичній та виховній роботі, наукові ступені та вчені звання.

Початку практики має передувати настановча конференція, яка передбачає ознайомлення магістрантів із завданнями, змістом та формами їх діяльності впродовж б тижнів, огляд новітньої науково-методичної літератури з фаху, доведення до відома практикантів форм контролю, звітності, критеріїв оцінювання результатів науково-педагогічної практики.

По закінченню терміну практики проводиться підсумкова (звітна) конференція, на якій аналізуються здобутки та прорахунки практикантів, розглядаються звіти магістрантів та їхніх керівників, виставляються оцінки (диференційований залік).

Розділ і. Мета та завдання науково-педагогічної практики магістрантів

Науково-педагогічна практика магістрантів у ВНЗ (ХІІ-й семестр) є логічним продовженням і завершальним етапом їх професійно-педагогічної підготовки. Її мета - підготовка до цілісного виконання функцій викладача навчального закладу ІІІ-IV рівнів акредитації як науковця, лектора, вихователя.

Практика створює можливості для перевірки готовності магістранта до самостійної науково-педагогічної діяльності, адекватної самооцінки здібностей, професійних якостей з точки зору їх відповідності вимогам до викладача вищої школи.

Специфічною особливістю науково-педагогічної практики є включення магістрантів на певний період до складу стійких навчально-методичних підрозділів вузу - кафедр, і участь їх у різноплановій роботі колективів викладачів. При цьому практиканти вчаться встановлювати відношення з колегами на демократичних засадах, принципах поваги, взаємодопомоги та взаєморозуміння, такту, творчої ініціативи у спільній діяльності тощо. Все це сприяє становленню сучасного інди­відуального стилю роботи майбутнього викладача, розвитку педагогічного мислення, формуванню дослідницького характеру діяльності. В період науково-педагогічної практики створюються сприятливі умови і щодо збирання та узагальнення дослідницького матеріалу для магі­стерських робіт.

• Основними завданнями науково-педагогічної практики є:

• формування професійного значущих якостей особистості педагога-науковця;

• закріплення, поглиблення та збагачення психолого-педагогічних і спеціальних знань магістранта в процесі їх застосування;

• формування і розвиток професійних умінь і навичок, необхідних для організації навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі;

• вироблення творчого, дослідницького підходу до науково-педагогічної діяльності;

• ознайомлення із сучасним станом навчально-виховної роботи у вузі, з передовим науково-педагогічним досвідом.