Знань студентів з історії

Функції та роль перевірки і обліку знань у вищій школі. Методи контролю та самоконтролю. Форми і критерії оцінювання знань та вмінь студентів. Заліки, колоквіуми, екзамени. Рейтингова система оцінювання знань: проблеми і здобутки. Тестовий контроль у вузі: види тестових завдань, їх різнорівневість. Комп’ютерний контроль знань, перспективи його впровадження у навчання історії, види і типи комп’ютерних програм перевірки знань студентів, їх різних компонентів (фактів, уявлень, понять, зв’язків, закономірностей тощо).

РОЗДІЛ 6. МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ З ІСТОРІЇ

Значення науково-дослідницької роботи студентів у їх професійному становленні. Роль викладача вузу в залученні студентів до наукової діяльності. Методика керівництва курсовими та дипломними роботами, проблемними групами та науковими гуртками. Формування у студентів навичок та культури дослідницької роботи. Поняття про методику історичних досліджень, основні етапи роботи дослідника (гевристика, вибір предмету дослідження, критика джерел, синтез історичного матеріалу, виклад результатів наукового пошуку).

Традиційні напрямки і форми історичного дослідження: історико–фактологічна реконструкція; історія ідей та ментальностей; історичні схеми (стадіальні, цивілізаційні, циклічні); тематичні блоки( економіка, політика, культура, релігія тощо). Інтуїція в історичному дослідженні.

РОЗДІЛ 7. НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Історії у вищій школі

Нестандартні форми навчання як спонукальний мотив до творчості та самореалізації викладача й студентів, засіб організації особистісно зорієнтованого навчання, збагачення досвідом творчості.

Види, форми, структура, особливості нетрадиційних навчальних занять.

Інноваційні технології у лекційних курсах історії (лекція - діалог культур (наукових шкіл), інтегративна лекція).

Види нетрадиційних семінарських занять у вищій школі(семінар – експедиційне дослідження, семінар – історичний суд, семінар інтелектуальна гра «Дебати», семінар–прес-конференція, семінар – круглий стіл, семінар-аукціон знань, групова форма навчання, робота в динамічних парах тощо). Модульне навчання та його підсистеми.

Нетрадиційні форми навчання як засіб впровадження нової філософії освіти, переходу від зовнішньої до внутрішньої мотивації навчання (самомотивації), реалізації принципу опосередкованого викладання (викладач – консультант).

Орієнтація інноваційних технологій викладання історії на гуманістичний підхід, структурування навчального процесу на солідарній основі, вибір пізнавальної альтернативи.

РОЗДІЛ 8. ВИКЛАДАЧ ІСТОРІЇ У ВНЗ

Викладач вищої школи, його роль і місце в науковому і громадському житті держави. Право викладача на вибір форм, засобів, методів та прийомів роботи.

Посадові обов’язки викладача вищої школи. Вимоги до громадсько-політичних, історичних, психолого - педагогічних знань та умінь викладача історії, його особистих якостей.

Викладання історії як творча діяльність. Суть педагогічної творчості. Форми та засоби професійного вдосконалення викладача історії, його самоосвіти.

Методична робота у ВНЗ, її сучасні напрямки.