Перелік індивідуальних творчих завдань до модуля і «Основні риси історичної освіти у внз. Процес навчання історії та його закономірності»

1. Підготуйте короткий огляд (анотований перелік) нормативних активі, які містять концептуальні засади розвитку вищої освіти в сучасній Україні, визначають її пріоритети.

2. На відміну від середньої школи, де методична майстерність учителя в центрі уваги, у вищих навчальних закладах поширеним у викладацькому середовищі є «методичний нігілізм» - заперечення ролі й значення спеціальної методичної підготовки кадрів ВНЗ. Обґрунтуйте необхідність методичної складової у професії викладача вищої школи, склавши перелік з 10 найпосутніших вимог до методичної майстерності науково-педагогічних працівників вищої школи.

3. Існує низка визначень амплуа історика: історик-дослідник, історик-викладач, історик-популяризатор, історик-аматор. Доберіть яскраві факти й характеристики до образу історика-викладача, спираючись на визнані взірці лекторської майстерності (В.Ключевський, Т.Грановський та інші), випишіть свідчення, спогади, цитати з щоденникових записів, які яскраво змальовують образ історика-викладача.

4. На жаль, курс «Методика викладання історії у ВНЗ» ще не має достатньо широкого забезпечення навчально-методичною літературою. Користуючись каталогом університетської бібліотеки, складіть анотований список наявної літератури з курсу, обравши 10 найважливіших публікацій.

5. Вам довірено висунути на здобуття премії імені Михайла Грушевського кращий, з вашої точки зору, вузівський підручник з історії. Оберіть його з низки нині діючих і напишіть представлення на одержання нагороди (2-3 сторінки). У тексті слід подати відомості про автора (авторів) підручника, розкрити його переваги у порівнянні з іншими навчальними книгами, довести, що зміст, методичний апарат, оформлення підручника відповідають сучасним вимогам.

6. Спираючись на знання з методики навчання історії в середній школі та розроблені нею прийоми роботи з історичними поняттями, запропонуйте методику формування понятійного апарату студентів у вищій школі (нормативний курс історичних дисциплін оберіть на власний розсуд). Опишіть 3-5 найбільш ефективних, з вашої точки зору, прийомів такої діяльності.

7. Як відомо, хронологію називають градусною мережею історії. Майбутній учитель історії повинен вільно орієнтуватися в історичному часі, оперувати його категоріями. Запропонуйте 3-5 прийомів роботи над часовими уявленнями студентів-істориків, котрі б забезпечували високий рівень засвоєння знань з хронології.

8. Проконсультуйтесь зі своїм науковим керівником, який обсяг історичних понять повинні були засвоїти студенти в межах курсу, що ним викладається. З дозволу викладача проведіть перевірку рівня засвоєння студентами і володіння ними категоріальним апаратом, зробіть висновки і складіть рекомендації щодо роботи з історичними поняттями.

9. Зробіть моніторинг рівня хронологічних знань студентів (за домовленістю з викладачем). Порівняйте, що повинні знати студенти в межах нормативного курсу, і який рівень знань у них наявний. Запропонуйте рекомендації щодо роботи над історичною хронологією у ВНЗ.

10. Проаналізуйте зміст історичного матеріалу, що виноситься на обговорення студентів під час семінарських занять з нормативних історичних курсів та зробіть висновки щодо співвідношення фактичного й теоретичного матеріалу, репрезентативності усіх структурних компонентів історичних знань. Запропонуйте шляхи оптимізації планів семінарських занять.

МОДУЛЬ ІІ

Методи та організаційні форми навчання історії

у вищій школі

Модуль включає 12 лекційних годин, 12 - семінарських, 16 - самостійної та 14 - індивідуальної роботи. Всього – 54 години.

Основні програмні положення

Форми організації навчання історії у вищій школі. Лекція – основна форма організації навчального процесу у вузі. Сучасні вимоги до вузівської лекції. Типи лекцій (різниця в оцінках їх типології).

Практичні, семінарські, лабораторні заняття з історії, методика їх проведення.

Функції та роль перевірки і обліку знань у вищій школі. Методи контролю та самоконтролю. Форми і критерії оцінювання знань та вмінь студентів. Заліки, колоквіуми, екзамени. Рейтингова система оцінювання знань: проблеми і здобутки. Тестовий контроль у вузі: види тестових завдань, їх різнорівневість. Комп’ютерний контроль знань, перспективи його впровадження у навчання історії, види і типи комп’ютерних програм перевірки знань студентів, їх різних компонентів (фактів, уявлень, понять, зв’язків, закономірностей тощо).

Значення науково-дослідницької роботи студентів у їх професійному становленні. Роль викладача вузу в залученні студентів до наукової діяльності. Методика керівництва курсовими та дипломними роботами, проблемними групами та науковими гуртками. Формування у студентів навичок та культури дослідницької роботи. Поняття про методику історичних досліджень, основні етапи роботи дослідника (гевристика, вибір предмету дослідження, критика джерел, синтез історичного матеріалу, виклад результатів наукового пошуку).

Традиційні напрямки і форми історичного дослідження: історико– фактологічна реконструкція; історія ідей та ментальностей; історичні схеми (стадіальні, цивілізаційні, циклічні); тематичні блоки( економіка, політика, культура, релігія тощо). Інтуїція в історичному дослідженні.

Нестандартні форми навчання як спонукальний мотив до творчості та самореалізації викладача й студентів, засіб організації особистісно зорієнтованого навчання, збагачення досвідом творчості.

Види, форми, структура, особливості нетрадиційних навчальних занять.

Інноваційні технології у лекційних курсах історії (лекція - діалог культур (наукових шкіл), інтегративна лекція).

Види нетрадиційних семінарських занять у вищій школі (семінар – експедиційне дослідження, семінар – історичний суд, семінар інтелектуальна гра «Дебати», семінар–прес-конференція, семінар – круглий стіл, семінар-аукціон знань, групова форма навчання, робота в динамічних парах тощо). Модульне навчання та його підсистеми.

Нетрадиційні форми навчання як засіб впровадження нової філософії освіти, переходу від зовнішньої до внутрішньої мотивації навчання (самомотивації), реалізації принципу опосередкованого викладання (викладач – консультант).

Орієнтація інноваційних технологій викладання історії на гуманістичний підхід, структурування навчального процесу на солідарній основі, вибір пізнавальної альтернативи.

Викладач вищої школи, його роль і місце в науковому і громадському житті держави. Право викладача на вибір форм, засобів, методів та прийомів роботи.

Посадові обов’язки викладача вищої школи. Вимоги до громадсько-політичних, історичних, психолого-педагогічних знань та умінь викладача історії, його особистих якостей.

ЗМІСТОВІ МОДУЛІ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.1

Види і форми організації навчального процесу у ВНЗ

Лекція (2 год.)

ПЛАН

1. З історії становлення лекційно-семінарської системи викладання у ВНЗ.

2. Переваги та недоліки лекції як форми організації навчального процесу у вищій школі..

3. Організаційно-методичні аспекти лекційного викладу.

4. Підготовка викладача до лекції.

Семінарське заняття

«Лекція у ВНЗ»

(2 год.)

Мета:

• з'ясувати переваги й недоліки лекції як форми навчання у ВНЗ;

• визначити методичні та організаційні засади лекції;

• виокремити складові лекторської майстерності викладача ВНЗ.

ПЛАН

1. Лекція як форма організації і метод навчання: з історії питання.

2. Сучасна лекція у ВНЗ: «за» і «проти».

3. Види лекцій, методика і техніка їх читання.

4. Підготовка викладача до лекції.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Емельянова Н.А. Лекция как разновидность риторически организованного дискуса: проблема овладения особенностями жанра // Вестник Московского университета. Серия 19. – 2009. – №2. – С.95-103.

2. Зінченко Т, Корсак К. Традиційні уроки та лекції: сучасний стан і перспективи // Вища освіта України. – 2002. - №3. – С.75-79.

3. Кобзар О.Б. Дидактична роль лекції в навчальному процесі вищої школи // Педагогіка і психологія. – 2001. - №3-4. – С.104-109.

4. Нагаєв В.Н. Методика викладання у вищій школі: навчальний посібник для студентів вузів. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 230 с.

5. Яременко В.І. Викладання історії у вишах в умовах дефіциту вміння навчатися: методологічні пошуки // Матеріали Міжнародної науково-практ. конф. «Актуальні проблеми методики навчання історії, правознавства та суспільствознавчих дисциплін у вищих навчальних закладах. Випуск 2. – Харків: ФОП Павлов М.Ю., 2010. – С.99-102.

Завдання і запитання для самоконтролю

до змістового модуля № 2.1

1. В яких формах здійснюється навчальний процес у вищих навчальних закладах?

2. Які основні види навчальних занять застосовуються у вищих закладах освіти?

3. Що таке лекція?

4. Які вимоги до лектора вищого закладу освіти?

5. Схарактеризуйте основні види лекцій у ВНЗ.

6. Що таке структура лекції?

7. Визначте переваги і вади лекційного викладання.

З МІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.2

Семінарські заняття у вищій школі

Лекція (4 год.)

ПЛАН

1. З історії семінару як форми навчання.

2. Типи семінарських занять, їхня структура.

3. Шляхи активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів на семінарських заняттях.

4. Критерії оцінки семінарських занять.

5. Підготовка викладача до проведення семінарського заняття.

Семінарське заняття

«Семінар як форма організації навчання у ВНЗ»

(2 год.)

Мета:

• з'ясувати специфічні риси семінарського заняття як форми організації навчання у ВНЗ;

• познайомитися з типами та формами семінарських занять, методикою їх проведення;

• засвоїти критерії оцінки семінарського заняття;

• визначити зміст і прийоми активізації навчальної діяльності студентів на семінарських заняттях;

• усвідомити специфіку методичної структури семінарських занять з історичних курсів.

ПЛАН

1. Загальна характеристика семінарського заняття у ВНЗ: історія виникнення, дидактичні цілі, структура.

2. Типи та форми семінарських занять з історії у ВНЗ.

3. Прийми активізації навчальної діяльності студентів.

4. Підготовка викладача до семінарського заняття у ВНЗ.