Контрольні тести з дисципліни
Тестові завдання до модуля і
Слово «методика» має походження:
а) латинське;
б) грецьке;
в) французьке.
2. «Методика» в перекладі на українську означає:
а) мати-годувальниця;
б) наука про дитину;
в) шлях (спосіб) пізнання.
3. Методику навчання історії у ВНЗ від методики навчання історії в середній школі відрізняє:
а) обсяг матеріалу;
б) рівень складності;
в) завдання методичного навчання.
4. Уважно прочитайте наведений текст та заповніть пропуски, використовуючи наведені курсивом слова й словосполучення (методика навчання історії школі; дидактика; закономірності навчання історичних дисциплін у ВНЗ; виробнича практика):
А. Методика навчання історії у вищій школі вивчає …
Б. За своїм змістом курс «Методика навчання історії у вищій школі» є логічним продовженням розділу … в межах загального курсу «Педагогіка».
В. Цей курс найтіснішим чином пов'язаний з …, що вивчалася в межах бакалаврату і має з ним схожість структури та понятійного апарату.
5. Наведені нижче структурні компоненти історичних знань розподіліть на дві групи:
І – теоретичний матеріал;
ІІ – фактичний матеріал.
а) поняття, б) тенденції розвитку, в) історико-хронологічний матеріал, г) історичні події, д) статистичний матеріал, е) історичні діячі, є) причинно-наслідкові зв’язки, ж) картографічний матеріал
Тестові завдання до модуля іі
Слово «лекція» (lectio) у перекладі з латини означає:
а) читання;
б) розповідь;
в) діалог.
2. Ознаками лекції як основної форми організації навчання у вищій школі є:
а) попередня підготовка студентами питань теми, що розглядається;
б) оперування великим обсягом матеріалу з багатьох джерел;
в) виставлення оцінок за участь в обговоренні проблематики заняття;
г) прямий контакт лектора й слухачів;
д) економія часу студентів на пошук потрібної інформації;
е) самостійна робота студентів з історичними джерелами;
є) логічно стрункий, точний, глибокий виклад основних положень теми.
3. Залежно від ролі в організації навчального процесу лекція має такі різновиди:
а) комбінована;
б) вступна;
в) установча;
г) перевірки та контролю знань;
д) оглядова;
е) проблемна.
4. Відомими істориками, майстрами-лекторами були:
а) Т.Грановський
б) В.Ключевський
в) М.Остроградський
г) Ф.Плевако
5. Обсяг курсу лекцій визначається:
а) навчальним планом
б) робочою програмою
6. Тематика лекційного курсу визначається:
а) навчальним планом
б) робочою програмою
7. Слово семінар (лат. – seminarium) у перекладі означає:
а) квітник
б) диспут
в) розсадник
8. Сформувати у студентів вміння працювати з джерелами та літературою, конспектувати інформацію, готувати виступи, рецензувати й доповнювати відповіді – це завдання
а) спецсемінару
б) семінару
в) просемінару
9. З наведених нижче понять виокремить під цифрою 1 функції контролю знань, а під цифрою 2 – його принципи:
а) навчання
б) діагностика
в) тематичність
г) об’єктивність
д) систематичність
е) єдність вимог
є) виховання
ж) розвиток
з) мотивація
10. Глибока внутрішня мотивація, поєднання різноманітних видів діяльності, розвиток комунікативних умінь, можливість партнерства між викладачем і студентами і всередині академгрупи – це риси такої моделі навчання як:
а) пасивної
б) активної
Е КЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ
ТА ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ БІЛЕТИ З КУРСУ
«Методика навчання історії у вищій школі»
для магістрантів історичного факультету
Сучасні ціннісні орієнтири вузівської історії як предмету викладання.
Індивідуальні і робочі плани викладача вищої школи.
Переваги і недоліки лекційної системи викладання у ВНЗ.
Шляхи і засоби вдосконалення мистецтва лекційного викладу.
Типові недоліки в методиці та організації лекційних занять у вищій школі.
Проблема вільного відвідування студентами лекцій: за і проти.
Підготовка до лекції викладача ВНЗ.
Види і типи лекцій, їхня структура.
Критерії аналізу й самоаналізу лекції у ВНЗ.
Роль консультацій в організації самостійної роботи студентів, сесійний період. Види консультацій.
Семінарські заняття з історії як організаційна форма навчання у ВНЗ: види, структура.
Підготовка викладача ВНЗ до семінарського заняття з історії.
Різновиди семінарських занять у ВНЗ.
Авторитарний і демократичний стиль роботи викладача на семінарських заняттях.
Перевірка знань студентів на семінарських заняттях: форми, критерії, оцінювання.
Спецсемінари з історії у навчанні старшокурсників.
Основні принципи контролю й оцінки знань студентів.
На кого працює залікова книжка: ваше бачення проблеми.
Інтерактивні технології у викладанні історії у ВНЗ.
Переваги і вади інтерактивних технологій навчання у ВНЗ.
Викладач ВНЗ як керівник науково-дослідної роботи студентів.
Керівництво курсовими дослідженнями студентів.
Вимоги до керівництва дипломними роботами студентів.
Викладач як керівник проблемної групи, наукового гуртка.
Методична робота викладача вищої школи.
Викладач вищої школи як вихователь студентів.
Професійно-особистісна характеристика викладача історії вищої школи.
Наочність у викладанні історії у ВНЗ.
Теоретичні та методичні семінари як форма підвищення кваліфікації викладача ВНЗ.
Викладач ВНЗ як керівник практик.
Екзамен у вищій школі: мета, зміст, форми проведення.
Заліки у вищій школі: завдання, зміст, види, форми проведення.
Колоквіуми та їх роль у навчальному процесі.
Аналіз типових недоліків в організації контролю навчальної роботи студентів.
Визначте своє ставлення до практики застосування чотирибальної системи оцінки результатів навчання студентів вищих закладів освіти України.
Робота в малих групах та методика її організації.
Метод «Займи позицію» та його застосування у виші.
Метод ПРЕС та його можливості.
Метод «Мікрофон» у методиці організації семінарських занять.
Ток-шоу як форма організації інтерактивної діяльності студентів.
Імітація судового слухання в методичному арсеналі викладача.
Дипломатичні суперечки як форма організації семінарського заняття.
Аукціони знань: мета, зміст, умови застосування.
Мозковий штурм як ефективний інтерактивний метод колективної співпраці.
Метод «Навчаючи-вчуся» та його застосування.
М
ЕТОДИЧНІ
ВКАЗІВКИ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ
РОБОТИ МАГІСТРАНТІВ