- •Сутність,особливості та роль інноваційної стратегії в розвитку організації
- •Типи інноваційних стратегій
- •14.3. Порядок розробки і реалізації інноваційної стратегії
- •2. Розробка стратегічних інноваційних цілей організації:
- •14.4. Організаційні механізми і форми реалізації інноваційних стратегій.
- •14.4.1. Бізнес-інкубатори
- •14.4.2. Венчурні фірми
- •14.4.3. Технопарки
- •14.4.4. Технополіси
- •Контрольні питання і завдання
- •Контрольні тести
14.4.2. Венчурні фірми
Венчурна фірма – підприємство, створене для реалізації інноваційного проекту, зв’язаного зі значним ризиком; невелике ризикове підприємство, що має справу з розробкою наукових ідей і втіленням їх у нові технології та продукти.
Варіанти венчурного бізнесу: фірми «спін офф» (фірми-«паростки») – нові підприємства, які засновані працівниками відомих корпорацій, націлених на реалізацію нових ідей і розробок; фірми «бай-аут» – ті, які викуплені у власників.
Особливості організації венчурних фірм:
венчурні фірми створюються як малі підприємства у нових прогресивних галузях економіки (електроніка, виробництво споживних товарів, біохімія, біоінженерія) і спеціалізуються у сферах наукових досліджень, розробок, упровадження яких пов’язано зі значним ризиком;
варіанти створення венчурних компаній: групою однодумців (вчених, інженерів, винахідників), які бажають організувати власну справу і реалізувати власні ідеї, наробки; при наукових закладах, університетах; на великих підприємствах з метою реалізації та поширення інновацій у виробництво;
невеликі венчурні фірми можуть створюватися навіть під одну ідею;
джерела венчурного капіталу – вільні фінансові ресурси пенсійних, благодійних фондів; корпоративні ресурси; державні структури; банки; страхові компанії; інвестиційні компанії малого бізнесу; власні кошти засновників, тощо;
фінансування венчурного бізнесу організується на принципах пайової участі, а кошти венчурних фірм функціонують як венчурний капітал;
кошти вкаладаються у венчурний бізнес без гарантій з боку венчура – фірми, на безвідсотковій основі (не як кредит, а у вигляді паю в статутний фонд);
інвестори венчурного бізнесу прагнуть одержати не підприємницький, а засновницький дохід (в момент виходу цінних паперів фірми на відкритий ринок);
високий рівень ризику і можливого успіху венчурного бізнесу. За оцінками фахівців, ризикокапітал повністю втрачається у 15% випадків; венчурні фірми мають збитки тривалий період у 25% випадків; 30% венчурних фірм приносять скромні прибутки; в 30% випадків прибуток значно перекриває вкладені кошти (в 30, інколи в 200 разів).
Конкурентні переваги венчурних фірм:
скорочення циклу «наука-виробництво» до мінімуму;
можливість швидкої комерційної реалізації ідей, винаходів;
відсутність бюрократизму в управлінні, адаптивність організаційної структури управління;
мобільність і гнучкість, можливості швидкої переорієнтації на інші проекти з урахуванням ринкової кон’юнктури;
можливість зосередження фінансових, людських і матеріально-технічних ресурсів на обраних проектах, напрямах дослідження;
високий рівень підготовки і мотивації фахівців.
Про ефективність венчурних фірм як форми організації інноваційного бізнесу свідчать наступні цифри:
-60% значних нововведень ХХ століття розроблено у венчурних фірмах;
- витрати на один винахід у малих венчурних фірмах становлять близько 90 тис.долларів США проти 2 млн. дол. у великих корпораціях;
-частка малих венчурних фірм у загальних витратах на нововведення становить 4-5%, а новацій у них розроблюється 20-30 %.