Тема: висміювання пихи, марнославства та безпідставних претензій на аристократизм у комедії мольєра «міщанин — шляхтич»

У 1669 році король Людовік XIV приймав у своїй резиденції У Версалі турецьких послів на чолі з Солиманом-Агою. Турків змусили довго чекати, а потім прийняли їх у галереї Нового Палацу, що була прибрана надзвичайно розкішно. Король сидів на Роні, а на вбранні короля було діамантів не менш, ніж на чотирнадцять мільйонів ліврів. Однак Соли ман — Ага ніяк не виказав свого захоплення. У нього був такий вираз обличчя, начебто в Турції всі носять кос тюми з діамантами. Поведінка турецької делегації не сподобалась королю і він наказав придворному композитору і драматургу написати п'єсу, яка б висміяла турків. Так був створений «Міщанин— шляхтич». Прем'єра вистави відбулася 14 жовтня 1670 року в Шамборі. Після закінчення п'єси жах охопив Мольєра: король не вимовив жодного слова. Мовчання короля всі відразу помітили, і всі почали лаяти п'єсу. Про це писав М.Булгаков у книзі «Життя пана де Мольєра».

16 жовтня у Пале— Роялі відбулася друга вистава комедії. І знову на ній був присутній король. Але його реакція вже була більш прихильною: король аплодував, встав зі свого місця і привітав Мольєра. Його слова були приблизно такими: «Я нічого не сказав вам після першої прем'єри, оскільки ще не встиг скласти своє враження. Однак тепер я скажу. Ваші актори грають пречудово. Але я бачу, що ви написали гарну п'єсу, і жодний з ваших попередніх творів не справляв на мене такого враження, «Міщанин — шляхтич»».

Основною темою комедії є зображення прагнення пана Журдена потрапити у вище товариство, стати шляхетним дворянином. Для цього він і вчиться, наймає учителів, у всьому намагається походити на дворян — і в одязі, і в звичках, і в манерах. Сміх викликає не сам процес навчання — у тому, що людина хоче здобути освіту, немає нічого смішного,— а ганебне плазування, лакейське приниження Журдена перед придворними званнями й титулами, кумедне домагання досягти аристократичного положення в суспільстві.

Бажання посісти вище місце у суспільстві — природне для людини, тож комічного ефекту у п'єсі не виникло б, якби автор не показав, у яке саме «пристойне товариство» хоче потрапити Журден.

Тому ідеєю комедії є викриття лицемірної моралі аристократії.

Разом із паном Журденом комічними образами стають граф Дорант і маркіза Дорімени. Автор критично зображує їх, оскільки вони живуть порожнім життям, весь час тільки розважаються, прагнуть нажитися за чужий рахунок і, хоча за інтелектуальним рівнем не розумніші за інших, пишаються своїми титулами, приналежністю до вищого товариства, придворних кіл.

Викриваючи плазування Журдена перед аристократією, автор викриває всю соціальну систему — від верхів до низів. Аристократи живуть за рахунок інших, міщани соромляться свого становища і прагнуть стати дворянами, кравці улеслюють клієнтів, щоб побільше вкрасти, вчителі дбають не про знання, а про гроші, а митці вважають, що «наґшіиріші оплески не нагодують шлунок».

Майстер комедії. Мольср поєднує соціальний аспект із любовною інтригою.

Згідно із законами класицистичної комедії, негативним образам п'єси протистоять образи позитивні: пані Журден — втілення здорового глузду, Клеонт — уособлення честі й гідності, слуги Ков'єль і Ніколь — втілення народного гумору, розуму, спритності й винахідливості. У їхніх висловах і зауваженнях виражається й авторська позиція.

Комедія «Міщанин — шляхтич» мас велике виховне значення: людина повинна бути собою, виховувати в собі почуття гідності, вчитися, але ні перед ким не плазувати. Водночас Мольєр утверджує право чесних і добрих людей на щастя.

Мольєр започаткував два види комедії — комедію характерів і комедію ситуацій. У «Мішанині — шляхтичі» поєднуються обидва жанрових різновиди. З одного боку, ми маємо тут яскраві типові характери (Журден— тип міщанина, втілення марнолюбства. плазування перед аристократією; Дорант — лицемірний і цинічний дворянин; пані Журден — тип розумної, але сварливої дружини; Ков'єль — розумний слуга; Клеонт — ідеал лицаря, для якого понад усе честь і кохання та ін.), а з іншого боку, тут безліч кумедних ситуацій, в які потрапляють герої.