Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
магістер_Воловоденко.doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
14.11.2019
Размер:
10.42 Mб
Скачать

Vіi. Перевірка засвоєних знань

Контрольні запитання:

  1. Для чого використовуються шари в Adobe Photoshop

  2. Як застосувати параметри стилю шару

  3. Як об’єднати шари

  4. Як виділити шари

  5. Як створити новий шар

  6. Як об’єднати шари в групу

Viіі. Підведення підсумків

Висновки: на цьому занятті ви навчилися використовувати різноманітні прийоми та особливості роботи з інструментальними засобами Adobe Photoshop CS5. Основні проблеми виникали при трансформуванні зображень, та додаванні ефектів, попрацюйте над цими операціями додатково. Вашу роботу на цьому занятті, можна оцінити як «добре».

ІХ. Домашнє завдання

  1. Створити довільне зображення в Adobe Photoshop CS5, з використанням шарів.

  2. Ознайомитися з інструментальними засобами Adobe Photoshop CS5 «Маски» та «Фільтри».

3.3. Методика організації експериментального дослідження

У процесі дослідження проводився педагогічний експеримент, який передбачав:

1. Перевірку ефективності методів, форм і засобів навчання удосконаленої навчальної дисципліни «Обробка текстової та графічної інформації».

2. Експериментальне підтвердження висунутої гіпотези, про позитивний вплив застосування засобів растрового графічного редактора Adobe Photoshop CS 5 під час підготовки операторів комп’ютерної верстки.

Для об’єктивної оцінки ефективності методичної системи визначаємо експериментальну та контрольну групу, приблизно з однаковим рівнем підготовки за попередній період навчання. У навчальній програмі експериментальної групи використовується удосконалена навчальна програма курсу «Обробка текстової та графічної інформації», а контрольна група навчалася за типовою програмою.

Експеримент тривав протягом 5-ти місяців. Чисельність експериментальної та контрольної груп становила 15 та 16 учнів відповідно. Протягом дослідження навчальна діяльність поєднувалась із практичною.

Перевірка ефективності впливу інноваційних підходів на якість знань, умінь і навичок учнів, проходила за методикою, розробленою російським науковцем А. В. Усовою [40]. Науковий доробок А.В. Усової містить праці з теорії викладання, проблем формування в учнів понять, вмінь і навичок, а також висвітлення можливостей застосування міжпредметних завдань. Згідно методики, контрольні роботи учнів підлягають поелементному та поопераційному методам аналізу, які можуть дати визначену кількісну оцінку якості засвоєних знань, вмінь і навичок.

Застосування поопераційного аналізу в поєднанні з поелементним дозволяє об’єктивно визначити якість засвоєння основних понять, вміння застосовувати їх під час розв’язання задач різного типу, а також рівень сформованості в учнів умінь практичного та пізнавального характеру.

Перевагою описаного методу є його доступність і простота. Ці види аналізу дають можливість викладачу своєчасно реагувати на появу прогалин в знаннях учнів та оперативно вносити у навчальний процес необхідні корективи, враховувати виявлені недоліки.

У процесі проведення експериментального дослідження, передбачено декілька контрольних зрізів знань учнів, що необхідні для з’ясування динаміки змін навчально-пізнавальної діяльності, якості знань, мислення та інших показників. За їх результатами проводилося порівняння показників діяльності учнів експериментальної та контрольної груп.

Для виявлення знань, умінь і навичок, пов’язаних з практичною діяльністю, необхідно провести лабораторно-практичні заняття. Опитування теоретичного матеріалу можливе у письмовій формі з фіксацією відповідей або за допомогою комп’ютерного тестування. Результати опитування заносили до протоколу.

Оцінка знань проводилась таким чином. У контрольні «зрізи» включались тестові завдання різного ступеня складності з тем, що вивчалися раніше.

Пропонуємо фрагменти тестових завдань, контрольних «зрізів»:

Тести І рівня

Оберіть правильний варіант відповіді:

  1. Який графічний редактор працює виключно з растровою графікою

a) Adobe Photoshop;

b) Corel Draw;

c) MS Paint.

d) жоден з наведених.

  1. Adobe Photoshop працює:

a) тільки з растровою графікою;

b) тільки з векторною графікою;

c) з растровою і векторною;

d) тільки з фрактальною.

  1. Чи можна застосувати фільтр до усього зображення

a)так

b)ні

  1. Скільки шарів можна створити в Adobe Photoshop

a) безліч;

b) лише один;

  1. Яке ПЗ призначене для ретуші зображень

a) Adobe Photoshop;

b) MS Word;

c) MS Excel;

d) жоден з наведених.

Тести ІІ рівня

  1. Розставте відповідності:

a) «Штамп»; 1. ;

b) «Ласо»; 2. ;

c) «Ластик»; 3. .

  1. Розставте відповідності:

a) Векторна графіка; 1. *.BMP;

b) Растрова; 2. *.PDS;

c) Векторна та растрова; 3. *.SVG.

  1. Розставте відповідності:

a) «Штамп»; 1. Інструмент, рисує лінії та криві;

b) «Перо»; 2. Інструмент, що «стирає» зображення.

c) «Ластик»; 3. Інструмент, що клонує області зображення;

  1. Розставте відповідності:

a) Adobe; 1. Draw

b) Corel; 2. Microsoft;

c) Paint; 3. Photoshop.

  1. Розставте відповідності:

a) Векторна графіка; 1. лінія, трикутник, квадрат;

b) Растрова; 2. піксель;

c) Фрактальна; 3.математична формула.

Тести ІІІ рівня

Вкажіть правильну відповідь:

  1. Інструментальний засіб, що дозволяє додавати ефекти до зображень – це: ________________________________________.

  2. Елементарною складовою растрової графіки є: _______________.

  3. Зображений інструмент – це: __________________________.

Об’єктивні відомості контрольних «зрізів» одержані у процесі самостійної роботи учнів, що забезпечувалася багатоваріантністю контрольних завдань.

До початку експерименту обумовлюємо систему показників, за якими буде визначатися ефективність реалізації розробленої системи засобів, методів і прийомів навчання.

Зазвичай, у навчальному процесі мірилом сформованості вмінь є характер завдань, з якими працюють учні, адекватність вираження знань у різних формах, самостійність дій учня тощо. У процесі проведення наукового дослідження основним показником може прийматись відношення середніх арифметичних значень балів для експериментальної та контрольної груп .

На наш погляд, такий показник не надто надійний з огляду на те, що:

  1. Бал – це умовний показник;

  2. Можливі приклади, коли в якості експериментальної вибрана група, успішність якої до початку експерименту була дещо вищою або нижчою від успішності контрольної групи. У такому випадку доцільніше вести порівняння значень приростів за певний період часу та визначати коефіцієнт ефективності по відношенню до приростів.

(1)

Правильний відбір показників ефективності визначає успіх роботи та наукове обґрунтування висновків, які можуть бути сформульовані лише на основі експериментальних даних, відображених у кількісних показниках. Визначаємо їх на основі аналізу структури діяльності та послідовності виконання операцій.

Зважаючи на те, що у контрольних роботах потрібно оцінити вміння учнів працювати із растровим графічним редактором Adobe Photoshop CS 5, ми виділяємо основні, найбільш суттєві складові цього вміння.

У протоколі аналізу роботи навпроти кожного учня проставляється знак "+" проти тих ознак, які ним засвоєні. Зразок складання протоколу зрізу №1, для експериментальної групи представлено у таблиці 3.3.

На основі протоколу визначається коефіцієнт повноти засвоєння змісту понять за формулою:

(2)

де ni – кількість ознак, засвоєних i-м учнем;

n – кількість ознак поняття, які на даний момент повинні бути засвоєні;

N – кількість учнів, які виконували роботу.

Коефіцієнт ефективності в цьому випадку визначається як відношення значень коефіцієнтів повноти засвоєння змісту експериментальної та контрольної груп:

(3)

Таблиця 3.3 – Протокол поелементного аналізу

Перелік вимог

Порядковий номер учня

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

1

Знання інтерфейсу та інструментальних засобів Adobe Photoshop CS 5

+

-

-

+

+

-

+

-

-

+

+

-

-

-

-

2

Вміння налаштовувати параметри Adobe Photoshop CS 5

+

+

+

-

-

-

+

+

-

+

+

-

-

-

-

3

Вміння створювати та оформляти графічні об’єкти

-

+

-

-

+

-

+

-

+

+

+

-

+

-

+

4

Знання особливостей ретушування зображень

-

+

-

-

-

-

+

+

-

-

+

+

-

-

+

5

Використання креативного підходу у застосуванні інструментальних засобів Adobe Photoshop

-

-

+

+

+

-

-

-

+

-

-

-

+

-

-

Всього

2

3

2

2

3

0

4

2

2

3

4

1

2

0

2

У таблиці 3.4, представлено приклад заповнення протоколу другого зрізу, для експериментальної групи.

Таблиця 3.4 – Протокол поелементного аналізу

Перелік вимог

Прізвище учня

Бабій А.С.

Бобринська Н.В.

Бігун В.С.

Вівчар О. М.

Вухач М. Л.

Дубик В.С.

Коцюба І.В.

Лівар В.С.

Монастирська І.І.

Ножка І.А.

Петровець Д.В.

Станів В.М.

Хом’як А.Н.

Царик А.О.

Щука І.П.

1

Знання інтерфейсу та інструментальних засобів Adobe Photoshop CS 5

+

+

+

+

+

-

+

+

+

+

+

-

+

-

+

2

Вміння налаштовувати параметри Adobe Photoshop CS 5

-

+

+

-

-

-

+

+

-

+

+

+

+

-

+

3

Вміння створювати графічні об’єкти

+

-

+

-

-

-

+

+

-

+

+

+

+

+

+

4

Знання особливостей ретушування зображень

-

-

+

+

+

+

+

-

+

+

-

+

+

+

-

5

Використання креативного підходу у застосуванні інструментальних засобів Adobe Photoshop

-

-

-

-

-

-

-

-

+

+

-

-

-

+

-

Всього

2

2

4

2

2

1

4

3

3

5

3

3

4

3

3

Важливим критерієм ефективності є коефіцієнт повноти виконання операцій, з яких складається діяльність. Цей показник визначається на основі поопераційного аналізу виконаних учнями робіт. У процесі перевірки роботи в протоколі аналізу вказують всі операції, які повинні бути виконанні учнями, щоб досягти бажаного результату – сформувати в учнів навички роботи в параметри Adobe Photoshop CS 5 (табл. 3.5). Їх записують у такій послідовності, коли наступна операція логічно випливає з попередньої або може бути виконана за умов правильного виконання всіх попередніх.

Напроти прізвища кожного учня ставлять знак “+” у тих рядках, де він правильно виконав операції. У графі “всього” навпроти номера кожного учня зазначається загальна кількість позитивних результатів. Скориставшись формулою (4), можна оцінити знання кожного учня у відносних одиницях (оцінка знаходиться в межах 0 < p < 1; чим ближче до 1 значення р, тим вища оцінка. В ідеальному випадку оцінка р = 1, коли кількість правильно виконаних операцій і позитивних результатів співпадають).

Таблиця 3.5 – Протокол поопераційного аналізу

Перелік операцій

Порядковий номер учня

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

1

Створення зображення

+

+

-

+

+

-

+

+

-

+

-

+

+

-

+

2

Налаштування параметрів зображення

-

+

-

+

-

-

-

+

+

+

+

-

-

-

-

3

Ретушування зображення

-

+

-

-

+

-

-

-

-

-

-

+

-

+

+

4

Застосування фільтрів та стилів

-

-

+

+

-

-

-

+

-

-

+

-

-

-

-

5

Створити об’єкт комп’ютерної верстки

+

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

+

-

-

Всього

2

3

1

3

2

0

1

3

1

2

2

2

2

2

2

У таблиці 3.6 наведено приклад заповнення протоколу другого по елементного аналізу для експериментальної групи.

Таблиця 3.6 – Протокол поопераційного аналізу

Перелік вимог

Прізвище учня

Бабій А.С.

Бобринська Н.В.

Бігун В.С.

Вівчар О. М.

Вухач М. Л.

Дубик В.С.

Коцюба І.В.

Лівар В.С.

Монастирська І.І.

Ножка І.А.

Петровець Д.В.

Станів В.М.

Хом’як А.Н.

Царик А.О.

Щука І.П.

1

Створення зображення

+

+

+

+

+

-

+

+

+

-

+

+

+

+

-

2

Налаштування параметрів зображення

+

-

-

+

+

+

-

+

-

+

+

+

+

-

+

3

Ретушування зображення

-

-

-

-

-

-

+

-

+

+

-

+

+

+

-

4

Застосування фільтрів та стилів

-

+

+

+

+

-

+

-

+

-

-

-

-

+

-

5

Створити об’єкт комп’ютерної верстки

+

-

-

-

+

-

-

-

-

-

-

-

-

+

+

Всього

3

2

2

3

4

1

3

2

3

2

2

3

3

4

2

За даними протоколу визначаємо середнє арифметичне значення коефіцієнта повноти виконання операції для експериментальної та контрольної груп:

(4)

де рі – кількість правильно виконаних операцій учнем;

р – кількість операцій, які повинні бути виконані;

N – кількість учнів, що виконували роботу.

Знаходимо середні оцінки учнів контрольної та експериментальної групи за результатами поелементного та поопераційного аналізу (табл. 3.7).

Таблиця 3.7 – Середній бал контрольної та експериментальної груп

Поелементний аналіз

η

Поопераційний аналіз

η

Експери-ментальна група

Контрольна група

Експери-ментальна група

Контрольна група

1

0,461

0,450

1,024

0,414

0,415

0,099

2

0,585

0,530

1,103

0,628

0,560

1,121

3

0,724

0,601

1,205

0,793

0,615

1,284

За значеннями коефіцієнтів для експериментальної і контрольної груп коефіцієнт ефективності застосованої методики визначається за наступною формулою:

(5)

За даними дослідження будуємо діаграми, що дають змогу простежити характер зміни коефіцієнтів повноти засвоєння понять (рис. 3.13) і повноти виконання операцій (рис. 3.14). Значення коефіцієнтів постійно збільшуються з плином часу. Це є свідченням позитивних змін у навчально-пізнавальній діяльності студентів. Різниця підсумкових балів в експериментальній та контрольній групах не носить випадкового характеру, а викликана цілеспрямованою експериментальною роботою.

Рисунок 3.13 – Діаграма розподілу коефіцієнтів повноти засвоєння змісту понять

Рисунок 3.14 – Діаграма розподілу коефіцієнтів повноти виконання операцій

Проведене експериментальне дослідження дозволило зробити висновки про ефективність запропонованих засобів у процесі формування навичок роботи в Adobe Photoshop CS5. Студенти експериментальної групи частіше проявляли уважність до аналізу завдань, у них підвищився рівень успішності розв’язання поставлених задач на 15,6 %. Майбутні фахівці проявляли творчий підхід до роботи, у них розвинулася здатність знаходити вірне рішення в нестандартних умовах. В експериментальній групі на 6,7 % зросла успішність з комп’ютерної грамотності, що доводить позитивний вплив використання засобів растрового графічного редактора Adobe Photoshop CS 5, у процесі підготовки оператора комп’ютерної верстки. Рівень знань студентів експериментальної групи виявився вищим на 6,8 %, ніж рівень знань студентів контрольної групи.

Наведені результати дають підстави стверджувати, що в процесі експериментальної роботи досягнуто позитивних змін у навчальній діяльності учнів; обрані для цього засоби можна вважати ефективними.