Тема 4. Ефективність використання арм та напрямки його розвитку

4.1. Поняття автоматизованого робочого місця менеджера (арм)

З появою персональних ЕОМ стало можливим встановити їх прямо на робоче місце і оснастити новими інструментальними засобами, орієнтованими на користувача-непрограмміста. Під АРМ менеджера слід розуміти його робоче місце, обладнане персональним комп'ютером і являє собою самостійний програмно-технічний комплекс індивідуального або колективного користування, який дозволяє в діалозі або пакетному режимі вести обробку інформації і отримувати всі необхідні вихідні дані у вигляді екранних або друкованих форм.

На номенклатуру АРМ і сукупність включаються в них інформаційних технологій впливають структура управління, що склалася в установі, технології предметних областей, схема розподілу обов'язків і цілей між співробітниками. Таким чином, номенклатура АРМ залежить від управлінської структури, а зміст - від цілей, що реалізовуються ОПР.

Базовим елементом будь якої інформаційної системи є кінцевий користувач, який безпосередньо використовує всі її технологічні властивості при вирішенні свої повсякденних задач. Взаємодія користувача з інформаційною системою забезпечується через комплекс технологічних рішень апаратного та програмного характеру, які отримали назву Автоматизоване робоче місце.

Автоматизоване робоче місце (АРМ) можна визначити як комплекс інформаційних ресурсів, програмно-технічних і організаційно-технологічних засобів індивідуального і колективного користування, об’єднаних для виконання визначених функцій професійного працівника управління.

За допомогою АРМ фахівець може обробляти тексти, посилати і приймати повідомлення, що зберігаються в пам'яті ЕОМ, брати участь в нарадах, організовувати і вести особисті архіви документів, виконувати розрахунки і одержувати готові результати в табличній і графічній формі. Звичайно процеси ухвалення рішень і управління в цілому реалізуються колективно, але необхідна проблемна реалізація АРМ управлінського персоналу, відповідна різним рівням управління і функціям, що реалізовуються. Підготовка інформації для ухвалення рішень власне ухвалення рішень і їх реалізація можуть мати багато загального у різних економічних службах підприємства. Також багато функцій є типовими для багатьох підприємств. Це дозволяє створювати гнучкі, здатні до реорганізації структури управління. В основу конструювання АРМ покладені наступні основні принципи:

1. Максимальна орієнтація на кінцевого користувача, що досягається створенням інструментальних засобів, адаптації АРМ до рівня підготовки користувача, можливостей його навчання і самонавчання.

2. Формалізація професійних знань, тобто можливість надання за допомогою АРМ самостійно автоматизувати нові функції і вирішувати нові задачі в процесі накопичення досвіду роботи з системою.

3. Проблемна орієнтація АРМ на вирішення певного класу завдань, об’єднаних загальною технологією обробки інформації єдністю режимів роботи і експлуатації, що характерне для фахівців економічних служб.

4. Модульна побудови, що забезпечує сполучення АРМ з іншими елементами системи обробки інформації, а також модифікацію і нарощування можливостей АРМ без переривання його функціонування.

5. Ергономічність, тобто створення для користувача комфортних умов праці і дружнього інтерфейсу спілкування з системою.

Отже АРМ - це професійно-орієнтована система технічних, програмних, інформаційних, методичних і технологічних засобів, які забезпечують роботу користувачів інформації на ЕОМ у реалізації їхніх функцій.

АРМ менеджера - людино-машинна система, яка повинна задовольняти такі вимоги:

• безпосередній доступ менеджера до машинних засобів обробки інформації;

• наявність засобів автоматичного збирання, реєстрації, контролю та зберігання даних;

• ефективний доступ до інформації, її оперативна обробка та відображення;

• забезпеченість роботи в інтерактивному режимі в процесі вдосконалення та розвитку АРМ повинна задовольняти оперативний доступ користувача до бази даних інших ЕОМ;

• досить висока продуктивність обчислювальної системи, що забезпечує прийнятий час реакції на дію користувача.

Автоматизовані робочі місця можна класифікувати за багатьма ознаками, для прикладу, за рівнем управління, за функціональним призначенням тощо. Розглянемо цю класифікацію більш детально.

Важливою класифікаційною ознакою АРМ є режим його експлуатації, по якому виділяються одиночний, груповий і мережевий режими експлуатації. У першому випадку (одиночний режим експлуатації) АРМ реалізуються на відособленому ЕОМ, всі ресурси які знаходяться в монопольному розпорядженні користувача. Таке робоче місце орієнтовано на рішення нестандартних, специфічних задач і для його реалізації застосовуються ЕОМ невеликої потужності.

При груповому режимі експлуатації на базі однієї ЕОМ реалізується декілька робочих місць, об’єднаних за принципом адміністративної або функціональної спільності. В цьому випадку потрібні вже потужніші ЕОМ і достатньо складне програмне забезпечення. Груповий режим експлуатації звичайно використовується для організації розподіленої обробки даних в межах окремого підрозділу або організації для обслуговування стабільних груп фахівців і керівників.

Мережевий режим експлуатації АРМ об’єднує переваги першого і другого. В цьому випадку кожне АРМ будується на базі однієї ЕОМ, але в той же час є можливість використовувати деякі загальні ресурси обчислювальної мережі.

Одним з підходів до класифікації АРМ є їх систематизація по видах вирішуваних завдань. Можливі наступні групи АРМ:

1. Для вирішення інформаційно-обчислювальних завдань;

2. Для вирішення завдань підготовки і введення даних;

3. Для вирішення інформаційно-довідкових завдань;

4. Для вирішення завдань бухгалтерського обліку;

5. Для вирішення завдань статистичної обробки даних;

6. Для вирішення завдань аналітичних розрахунків;

Обґрунтована належність АРМ до певної групи буде сприяти глибшому і ретельнішому аналізу можливостей порівняльної оцінки різних однотипних АРМ з метою вибору найбільш оптимального.

Згідно з рівнем об'єкта управління в ієрархічній структурі управління народним господарством, можна виділити такі типи АРМ:

• АРМ центральних органів управління;

• АРМ органів управління галузями народного господарства й АРМ працівників підприємств.

Галузеві АРМ розрізняють за сферою застосування: промислова, непромислова, наукова та ін. У промисловій сфері закладений галузевий принцип управління, у непромисловій - використовують АРМ працівників торгівлі, споживчої кооперації, транспорту, будівництва. У науковій сфері створюються АРМ працівників науково-дослідних, проектно-пошукових та дослідно-конструкторських організацій.

Найбільш широко впроваджують АРМ працівників підприємств, оскільки підприємства є основною ланкою народного господарства. Розрізняють АРМ працівників оптових і роздрібних торговельних, промислових, сільськогосподарських, заготівельних підприємств, підприємств громадського харчування та ін.

Згідно з функціями управління, АРМ поділяють на такі типи:

• АРМ керівників вищої ланки управління (особи, які приймають рішення (ОПР);

• АРМ функціональних працівників апарату управління; референти;

• АРМ проектувальників (конструктори, програмісти, технологи та ін.);

• Навчальні АРМ.

АРМ керівників вищої ланки управління забезпечують автоматизацію управлінської праці. Програмне забезпечення має бути націлене на реалізацію таких функцій:

• накопичення та зберігання агрегованої інформації, яка характеризує стан об'єкта управління;

• оперативний облік, контроль і аналіз даних господарської діяльності підприємств і організацій;

• формування варіантів рішень для функціонування розвитку підприємств і організацій;

• інформаційне обслуговування керівників при прийнятті оперативних рішень та проведенні нарад.

АРМ функціональних працівників апарату управління орієнтовані на специфіку роботи відділів і управлінь, й реалізують функції створення і ведення баз даних, розв'язання функціональних завдань підрозділів при підготовці та прийнятті рішень. У цій групі доцільно виділити такі АРМ: бухгалтера, економіста, менеджера тощо.

АРМ проектувальників АСУ розраховані на створення і ведення баз даних розв'язування задач, проектних рішень та впровадження їх; навчальні АРМ - на автоматизоване і проектне навчання працівників торгівлі на АРМ спеціалістів.

Згідно з технологією розв'язання однорідних задач, розрізняють індивідуальні і колективні АРМ. Індивідуальні призначені для автоматизації специфічних функцій конкретного спеціаліста з тим, щоб можна було працювати незалежно від інших спеціалістів. АРМ керівників вищої ланки в основному індивідуальні.

Колективні АРМ розраховані для групи спеціалістів, об'єднаних функціонально, організаційно й територіально. Раціональні розміри таких груп - 4-6 осіб активних користувачів із запиту інформації. АРМ функціональних працівників апарату управління повинні бути колективними, оскільки ці спеціалісти працюють з єдиною інформаційною базою господарської діяльності підприємства.

За характером оснащення технічними і програмними засобами виділяють АРМ загального призначення (оснащені ПЕОМ у стандартних конфігураціях) і спеціалізовані (оснащені ПЕОМ із специфічними зовнішніми пристроями). До АРМ загального призначення можна віднести, наприклад, АРМ бухгалтера, до спеціалізованих - АРМ касира, фасувальника.

Одним з підходів до класифікації АРМ є їх систематизація за видами виконуваних завдань. Можливі наступні групи АРМ:

1. Для вирішення інформаційно-обчислювальних завдань;

2. Для вирішення завдань підготовки і введення даних;

3. Для вирішення інформаційно-довідкових завдань;

4. Для вирішення завдань бухгалтерського обліку;

5. Для вирішення задач статистичної обробки даних;

6. Для вирішення завдань аналітичних розрахунків.

Обгрунтоване віднесення АРМ до певної групи буде сприяти більш глибокому і ретельному аналізу, можливості порівняльної оцінки різних однотипних АРМ з метою вибору найбільш пріоритетних.

Розробка і впровадження АРМ - складний, динамічний процес. Теоретичні дослідження і практика виробили низку основних методологічних принципів побудови АСУ і АРМ. Основні принципи побудови АСУ (системний підхід, типізація проектних рішень та ін.) вперше сформульовані В. М. Глушковим, необхідно враховувати при створенні АРМ, оскільки вони розраховані на автоматизацію обсягу інформацій, які використовуються кожним працівником апарату управління, а також функціональних підрозділів організацій або підприємств. Основного економічного ефекту від впровадження АРМ досягають завдяки повноті, своєчасності й оптимальності ухвалення рішень.

Методологія створення АРМ, як означає А. Н. Жигарьов, повинна будуватися за такими принципами: системність, неперервність, стійкість, ефективність.

Основним є принцип системного підходу. Суть його полягає в тому, що АРМ розглядається як система, у якій усі її складові елементи й процеси, що відбуваються, взаємопов'язані з урахуванням як внутрішніх, так і зовнішніх чинників. Згідно з системним підходом, об'єкт розглядається к єдине ціле, а не як сукупність складових його частин, запроваджуючи і далі цей принцип, специфічні властивості об'єкта можна оцінити тільки з позицій усієї системи.

Це означає, що спочатку треба обумовити цілі й критерії системи, а потім структуризувати систему для виявлення комплексу технічних, економічних та організаційних питань, розв'язання яких необхідне для того, щоб проектовані системи відповідали визначеним цілям і критеріям. Без комплексного і всебічного вирішення цих питань ефект від впровадження АРМ значно знижується.

Принцип системного підходу є не тільки основоположним при створенні АРМ, а й значною мірою впливає на інші принципи, визначаючи їх успішну реалізацію.

Неперервність розвитку АРМ передбачає постійне вдосконалення всіх видів його забезпечення (технічного, програмного, інформаційного та ін.). Це зумовлено тим, що з підприємств і організацій виникають нові завдання управління, удосконалюються та змінюються старі. Тому АРМ мають швидко реагувати на ці зміни. Із цією метою необхідно передбачити можливість заміни застарілих ПЕОМ новими, більш продуктивними для поліпшення інформаційного, математичного й програмного забезпечення, удосконалення технологічного процесу обробки даних. На принцип неперервного розвитку впливає принцип гнучкості, який зумовлює пристосованість системи до можливих перебудов, що забезпечується модульністю побудови всіх підсистем і стандартністю їх взаємозв'язку.

Принцип стійкості побудований на тому, що АРМ виконує основні функції незалежно від впливу на неї внутрішніх і зовнішніх збурюючих чинників. Це означає, що неполадки в окремих його частинах повинні легко усуватися зі швидким відновленням працездатності системи. Стійкість перед впливом зовнішніх збурень (перебої в інфраструктурах, зміна завдань, дефіцит ресурсів) забезпечується з допомогою функціональної та структурної надмірності технічних засобів.

Ефективність АРМ слід розглядати як інтегральний показник у рівні досягнень поданих вище принципів, віднесений до витрат на його створення та експлуатацію.

Водночас слід зауважити, що, з одного боку, реалізація цих принципів потребує збільшення витрат при створенні АРМ, а з іншого - різко зменшує витрати при його експлуатацію.

Крім зазначених принципів створення АРМ можна назвати такі: надійність - у непередбачених або аварійних ситуаціях система не повинна остаточно виходити з ладу й давати неправильні результати; забезпечення надійності системи досягається використанням колективних АРМ;

• еволюційність - це можливість подальшого розвитку й змінювання системи та її окремих частин через розширення й модифікацію програмних, інформаційних і технічних засобів;

• адаптованість - здатність АРМ пристосовуватися до частково зміненого внутрішнього фактора об'єкта управління. Цей принцип забезпечує життєздатність системи.

Створення АРМ для систем організаційного управління передбачає проведення їх структуризації і параметризації на стадії проектування. Структуризація АРМ включає: опис середовища функціонування, функціональних підсистем і зв'язків між ними, інтерфейсів користувача і технічними засобами, засоби інформаційного і програмного забезпечення.

Параметризація передбачає виділення і дослідження параметрів технічних, програмних і інформаційних засобів, що відповідають вимогам і обмеженням сформованим при структуризації.