Види інтеграції в інформаційних системах

Інтеграція — спосіб організації окремих компонентів в одну систему, яка забезпечує узгоджену і цілеспрямовану їх взаємодію
Функціональна	Єдність цілей та узгодженість критеріїв і процедур виконання господарських і технологічних функцій для досягнення поставленої мети
Організаційна	Організація раціональної взаємодії персоналу управління на різних рівнях ієрархії ІАСУ
Інформаційна	Єдиний комплексний підхід до створення та ведення БД усієї системи і її компонентів на основі одного технологічного процесу збору і обробки інформації
Програмна	Використання узгодженого і взаємопов'язаного комплексу моделей, алгоритмів і програм для забезпечення спільного функціонування ІАСУ
Технічна	Використання єдиного КТС, АРМ, спеціальних і локальних мереж ЕОМ, об'єднаних в одну розподілену ОМ
Економічна	Забезпечення цілеспрямованого й узгодженого функціонування всіх компонентів ІАСУ

Інформаційна інтеграція передбачає єдиний комплексний під­хід до створення й ведення інформаційної бази всієї системи та її . компонентів на основі єдиного технологічного процесу збору, збері­гання, передавання та обробки інформації, який забезпечує узгодже­ні інформаційні взаємодії всіх локальних АСУ та підсистем ІАСУ.

Програмна інтеграція міститься у використанні узгодженого та взаємозв'язаного комплексу моделей, алгоритмів і програм для забезпечення спільного функціонування всіх компонентів ІАСУ.

Технічна інтеграція — це використання єдиного комплексу сумісних обчислювальних засобів, автоматизованих робочих місць спеціалістів та локальних мереж ЕОМ, об'єднаних в одну розподілену обчислювальну систему, яка забезпечує автоматизо­вану реалізацію всіх компонентів ІАСУ.

Економічна інтеграція є узагальненим комплексним показни­ком інтеграції системи і полягає в забезпеченні цілеспрямованого та узгодженого функціонування всіх компонентів ІАСУ для досяг­нення найбільшої ефективності функціонування всієї системи.

Сучасний етап розробки інформаційних систем в економіці характеризується створенням нових видів інформаційних систем, до яких належать експертні системи, системи підтримки прий­няття рішень, інформаційно-пошукові системи, системи зі штуч­ним інтелектом, виконавчі інформаційні системи та інші, які бу­дуть схарактеризовані окремо.

Розглянемо більш детально способи реалізації та функціонування окремих типів ІС. Для початку, на нашу думку, варто зупинитися на системах класу MRP, які стали основою для розвитку сучасних систем управління підприємством.

MRP-система — це комп’ютерна програма, що працює за алгоритмом, регламентованим MRP методологією. У системі MRP поточний стан матеріалу визначається його статусом, який охоплює такі показники: наявність даного матеріалу на складі, наявність чи відсутність його резервування для інших цілей, наявність його в поточних замовленнях чи замовлення на нього лише планується, ціна, можливі затримки постачання, реквізити постачальників тощо.

Основні переваги використання MRP-системи у виробництві такі:

• гарантована наявність необхідних матеріалів і комплектуючих виробів у виробництві, зменшення часових затримок у їх доставці, а отже, забезпечення ритмічного випуску продукції;

• наскрізне планування і диспетчеризація виробництва за рахунок формування збалансованого за ресурсами плану;

• безперервний контроль витрат і собівартості продукції;

• упорядкування виробництва через контроль статусу кожного матеріалу, що дозволяє вести моніторинг його конвеєрного шляху, починаючи від формування замовлення на цей матеріал до його положення у вже зібраному готовому виробі. Завдяки цьому досягається повна вірогідність і ефективність виробничого обліку.

Розглянемо детальніше роботу MRP-системи, яка, як і будь-який програмний продукт, містить вхідні дані та результати їх оброблення. Інформаційну модель цієї системи унаочнює рис. 2.1.

Рис. 2.1. Інформаційна модель MRP-системи

Масив опису стану матеріалів (ISF — Inventory Status File) є основним вхідним елементом MRP-системи. У ньому максимально повно відображена інформація про всі матеріали й комплектуючі вироби, необхідні для виробництва кінцевого продукту. У масиві має бути зазначено статус кожного матеріалу, його запаси, розташування на складі тощо.

Масив виробничої програми (MPS — Master Production Schedul) містить інформацію про обсяг виробництва й оптимізований графік розподілу часу для виробництва необхідної партії готової продукції на запланований період. Система передбачає створення спочатку пробної програми виробництва, яка згодом тестується на можливість її виконання за допомогою програми CRP (Capacity Reguirements Planning). Програма CRP визначає, чи достатньо виробничих ресурсів для виконання пробної програми виробництва.

Масив складових елементів виробу (BMF — Bills of Material File) містить інформацію про матеріали, складальні одиниці, деталі, покупні комплектуючі вироби та їхню кількість, необхідну для виробництва кінцевого продукту. Поряд з описом структури кінцевого продукту масив містить повну інформацію з технології його виготовлення, тобто на яких операціях технопроцесу які елементи і в якій кількості використовуються під час складання виробу. Для масиву складових елементів виробу надзвичайно важливим є підтримання його в актуальному стані, тобто своєчасне внесення змін до масиву в разі змін у структурі чи технології виробництва.

У четвертому модулі на основі чистої потреби та з урахуванням поточного статусу матеріалу для кожного періоду часу й кожного матеріалу обчислюється повна його потреба (P_j^h) за формулою:

P_j^h = H_j^h + S_j^h + Z_j^h,

де H_j^h — чиста потреба j-го матеріалу на h-й період;

S_j^h — страховий запас у h-му періоді;

Z_j^h — зарезервований запас для h-го періоду.

При цьому повна потреба в матеріалах порівнюється з рівнем його запасу на складі; якщо рівень запасу знизився до відповідної межі так званої точки замовлення матеріалу, то автоматично створюється проект замовлення на поставку матеріалу.

Результатом роботи системи є формування вихідних повідомлень, які можуть бут наступними:

1. План замовлень матеріалів (POS — Planned Order Schedule) містить кількісні показники на замовлення у відповідний період часу протягом терміну планування. Він є документом, що регламентує подальшу роботу відділу маркетингу з постачальниками, а також визначає забезпечення виробничої програми для внутрішнього виробництва комплектуючих, якщо таке має місце.

2. Зміни до плану замовлень (CPO — Changes in planned orders) містять уточнені (модифіковані) показники до раніше спланованих замовлень. Окремі замовлення можуть бути затримані або перенесені на інший період.

Крім того, формуються деякі додаткові звіти, мета яких — звернути увагу менеджерів на ті проміжки часу, коли потрібен додатковий контроль за поточними замовленнями, а також щоб вчасно сповістити про можливі системні помилки, що виникають у роботі програми. Такими є виконавчий звіт, звіт про забезпеченість (вузькі місця), звіт про прогнози тощо.

Виконавчий звіт (PR — Performance Report) є основним індикатором конкретної роботи MRP-системи, який сповіщає користувача про виниклі у процесі планування критичні ситуації, наприклад, про повну витрату страхового запасу окремих матеріалів, а також про всі системні помилки в процесі роботи MRP-системи.

Звіт про забезпеченість (вузькі місця) (ER — Exception Report) призначений для завчасного інформування користувача про передбачені запізнення в замовленні матеріалів, надлишки матеріалів на складі тощо.

Звіт про прогнози (PR — Planning Report) містить інформацію про можливу майбутню зміну обсягів і характеристик продукції, що випускається; на його підставі можна робити довгострокові планові потреби в матеріалах.

У системі класу MRPII можна виокремити три базові блоки.

1. Формування основного плану на основі замовлення клієнтів і прогнозу попиту. Система охоплює процедури швидкої комп’ютерної перевірки можливості виконання замовлень. Це так зване приблизне планування потужності (Rough Cut Capacity Planning).

2. Планування потреб, тобто формування плану-графіка виготовлення партій комплектуючих одиниць власного виробництва і плану-графіка закупівлі матеріалів і комплектуючих у постачальників. При цьому визначається розмір замовлень і їх дати, а також розраховується завантаження ресурсів за допомогою процедури планування потужності (Capacity Planning).

3. Оперативне управління способом перевірки укомплектованості та запуску замовлень, керування ходом виробництва через механізми виробничих циклів, пріоритетів, розмірів замовлень. Оперативний облік виконання операцій і замовлень, облік ресурсів на складах і всіх ділянках виробництва.

Продовженням концепції MRP стала концепція ERP (Enterprise Resource Planning) — планування ресурсів підприємства — яку запропонувала аналітична фірма Gartner Group на початку 90-х років XX ст. На відміну від MRPII в ERP-системі більше уваги приділяється фінансовим підприємствам, додаються механізми управління транснаціональними корпораціями, включаючи підтримку кількох часових поясів, мов, валют, систем бухгалтерського обліку і звітності.

Згідно з матеріалами Асоціації АPICS сучасна система управління підприємством, яка відповідає концепції ERP, має охоплювати:

• управління ланцюжком постачання (Supply Chain Management — SCM;

• розвинуте планування і складання розкладів (Advancd Planning and Scheduling — APS);

• модуль автоматизації продаж (Sales Force Automation — SFA);

• автоматичний модуль, що відповідає за конфігурування системи (Stand Alone Configuration Engine — SACE);

• модуль кінцевого планування ресурсів (Finite Resource Planning — FRP);

• модуль інтелектуального бізнесу (Business Intelligence — BI);

• модуль електронної комерції (Electronic Commerce — EC);

• управління даними про виріб (Product Data Management — PDM).

В організаційному плані ERP-система являє собою надбудову над MRPII, орієнтовану на оптимізацію роботи з віддаленими об’єктами керування, з розширеними можливостями роботи, з мережею філій і залежних компаній, розташованих на значній території.

• Окремо варто виділити такий комплекс ІС, які відповідають за підтримку користувачів при здійсненні безпосереднього управління та при прийнятті рішень – так звані системи підтримки прийняття рішень

Системи підтримки прийняття рішень — СППР (Decision Support Systems — DSS) — це Інформаційні системи третього покоління. СППР — інтерактивна комп'ютерна система, яка при­значена для підтримки різних видів діяльності в разі прийняття рішень зі слабко структурованих або неструктурованих проблем.

Інтерес до СППР як перспективної галузі використання обчислю­вальної техніки та інструментарію підвищення ефективності пра­ці у сфері управління економікою постійно зростає. У багатьох країнах розробка та реалізація СППР перетворилася на сферу біз­несу, що швидко розвивається. СППР мають не тільки загальне інформаційне забезпечення, а й загальне математичне забезпечення — бази моделей, тобто реа­лізована ідея розподілу обчислень подібно до того, як розподіл даних став вирішальним фактором у звичайних інформаційних системах.